Рішення № 11330134, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/22713.09.10

За позовом Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська»дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожінформтехніка»

про стягнення перерахованих коштів у сумі 150 грн.

суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 13.09.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська»дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожінформтехніка»(надалі відповідач) перерахованих грошових коштів у розмірі 150 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами досягнуто згоди щодо поставки технічної літератури та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, позивачем було здійснено передплату товару на суму 150 грн.

Оскільки, в обумовлені сторонами строки, відповідачем поставку оплаченого товару не здійснено, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань позивач звернувся до відповідача з претензією у якій просив повернути сплачені грошові кошти.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 20.07.2010 року наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 01.07.2010 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 02.09.2010 року.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між сторонами домовленостей про поставку технічної літератури на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури б/н від 12.01.2008 року, позивачем проведено попередню оплату.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується рахунком виставленим на оплату товару б/н від 12.01.2008 року на підставі якого 23.01.2008 року позивачем на користь відповідача перераховано 150 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Перерахування позивачем коштів на підставі виставленого відповідачем рахунку підтверджує належне виконання з боку позивача зобов’язань щодо оплати товару.

Взяті зобов’язання щодо поставки товару відповідачем не виконані, кошти не повернуті.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Враховуючи невиконання вимог щодо поставки технічної літератури за яку проведено оплату в розмірі 150 грн., позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 02-720 від 23.04.2010 року про повернення сплачених грошових коштів. Доказом направлення відповідачу вказаного листа є опис вкладення, який у належним чином засвідченій копії залучений до справи.

Заборгованість відповідача, що є предметом даного спору на час вирішення справи, складає 150 грн. та через несплату відповідачем вказаних грошових коштів у зазначеній сумі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову. Строк повернення грошових коштів згідно направленої претензії за вих. № 02-720 від 23.04.2010 року на час звернення позивача з позовом до суду є таким що настав.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожінформтехніка»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, 29-А, кв. 313, р/р 26000000512001 в АТ «Укрінбанк», МФО 322993, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24921294) на користь Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська»дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля»(92016, Луганська обл., смт. Білоріченський, р/р 2600130382752 у філії «Відділення у Промінвестбанку у м. Лутугине»м. Лутугине, МФО 304308, ідент. код 00176897) 150,00 грн. (сто п’ятдесят гривень) неповернутої передплати, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 20.09.2010р.