Рішення № 11329423, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/45608.09.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нак плюс"

прозвернення стягнення на предмет іпотеки за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-лд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс"

прозобовязання укласти договір

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Тарасюк А.В.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи:Голавський В.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (надалі ТОВ "Авгур плюс") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАК ПЛЮС" (надалі ТОВ "Нак плюс") про звернення стягнення на іпотечне майно (нерухоме майно: нежилі приміщення в м. Києві по вул. Анищенка, буд. 6 (літера А) загальною площею 614,7 кв.м, що є предметом іпотеки та належить на праві власності відповідачу) шляхом продажу їх позивачем в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" в рахунок погашення заборгованості за договором позики №60/0/13-09 від 19.03.2009 р., а також просить надати позивачу право вчинити дії щодо продажу предмету іпотеки та укладання договору купівлі-продажу від свого імені з будь-якими третіми особами, на підставі іпотечного договору №65 від 19.03.2009 р., без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 35, 38 Закону України "Про іпотеку", повязані з невиконанням відповідачем зобовязання по поверненню позики за договором позики №60/0/13-09 від 19.03.2009 р. та умовами іпотечного договору №65 від 19.03.2009р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.08.2010 р.

19.08.2010 р. до канцелярії суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-лд" (надалі ТОВ "Будінвест-лд") до ТОВ "Авгур плюс" про зобовязання відповідача продати позивачу нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом КМНО Крижановською В.П., реєстровий номер 65, а саме: нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Анищенка, буд. 6, а саме нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень №1), №І, з №1 по №18 (групи приміщень №2), загальною площею 614,70 кв.м., шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі пропозиції сторонами у справі №48/456 та ТОВ "Будінвест-лд" 20.05.2010 р. укладено протокол погодження ціни продажу предмету іпотеки, якою погоджено продаж майна ТОВ "Будінвест-лд" та ціну продажу, а також позивач посилається на невиконання ТОВ "Авгур плюс" умов укладеного попереднього договору від 27.07.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Пунктом 1.5 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" визначено, що в процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така юридична особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження справи в господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

В даному випадку предметом позову ТОВ "Авгур плюс" є звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно шляхом продажу їх позивачем у визначеному ст. 38 Закону України "Про іпотеку" порядку, а третя особа в своїй позовній заяві просить зобовязати ТОВ "Авгур плюс" продати це нерухоме майно шляхом укладання договору купівлі-продажу, вказуючи на відповідний обовязок ТОВ "Авгур плюс" згідно попереднього договору від 27.07.2010 р., а сторонами Іпотечного договору та сторонами справи №48/456 протоколом від 20.05.2010 р. погоджено продаж предмета іпотеки на користь ТОВ "Будінвест-лд".

Таким чином, поданий ТОВ "Будінвест-лд" позов стосується предмету спору у даній справі, а тому ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2010 р. такий позов прийнято для спільного розгляду та залучено ТОВ "Будінвест-лд" в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

25.08.2010 р. через канцелярію суду надійшов відзив ТОВ "Нак плюс" на позов, в якому проти задоволення позову ТОВ "Авгур плюс" заперечує, мотивуючи заперечення відсутністю у ТОВ "Авгур плюс" права звернення стягнення на предмет іпотеки, а також порушенням позивачем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, визначеної статтею 38 Закону України "Про іпотеку". Не заперечує проти розгляду справи у його відсутність.

В судовому засідання 25.08.2010 р. представник ТОВ "Авгур плюс" надав додаткові документи та заявлений позов підтримав. Проти задоволення позову третьої особи заперечував, мотивуючи заперечення приписами статті 38 Закону України "Про іпотеку", якою визначено право іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь якій особі.

Представник третьої особи заявлений позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, свого повноважного представника в судове засідання не направив.

У звязку із наведеним в судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2010 р., про час та місце розгляду справи відповідача повідомлено повідомленням №48/456 від 25.08.2010 р., яке повернулося у звязку із тим, що за вказаною адресою відповідач не значиться.

В судовому засіданні 08.09.2010 р. представник позивача надав додаткові документи, позов підтримав, проти позову третьої особи заперечує.

Представник третьої особи надав документи, подав уточнення позовних вимог в якому уточнив позов в частині необхідності спонукання укласти договір купівлі-продажу на умовах Попереднього договору, власний позов підтримує, просить його задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оглянувши оригінали документів, копії яких додано до позовів, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нак плюс" (позичальник) було укладено Договір позики 60/0/13-09 (надалі "Договір позики").

Відповідно до умов Договору позики позикодавець надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 2000000,00 грн., а позичальник зобовязався повернути грошові кошти позикодавцю не пізніше 16.03.2010 р. (включно).

19.03.2009 р. з метою забезпечення виконання Договору позики між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нак плюс" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крижановською В. П., зареєстрований в реєстрі за номером 65 (надалі "Іпотечний договір").

Згідно із п. 1.1 Іпотечного договору цей договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобовязань за Договором позики № 60/0/13-09 від 19.03.2009 р. (надалі по тексту Основний договір), що був укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем, та за умовами якого іпотекодавець зобовязаний:

1) повернути іпотекодержателю з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення кошти в розмірі 2000000,00 грн. не пізніше 16.03.2010 р. (включно).

Іпотекодавець зобовязаний повернути суму позики двома частинами в термін:

-1000000,00 грн. не пізніше 16.09.2009 р. (включно), причому 16.09.2009 р. є граничним терміном для повернення цієї частини позики;

-1000000,00 грн. не пізніше 16.03.2010 р. (включно), причому 16.03.2010 р. є граничним терміном для повернення позики.

2)сплатити неустойку у випадках та розмірі, передбачених Основним договором;

3)відшкодувати витрати, понесені іпотекодержателем в звязку з предявленням вимоги за Основним договором і зверненням ним стягнення на обєкт нерухомості, який є предметом іпотеки за цим Іпотечним договором;

4)відшкодувати іпотекодержателю збитки, завдані порушенням іпотекодавцем зобовязань за Основним договором та/або зобовязань за цим Іпотечним договором;

5)відшкодувати витрати на утримання і збереження предмета іпотеки у випадку, передбаченому цим Іпотечним договором.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору у відповідності із Законом України "Про іпотеку" та іншими нормативно-правовими актами України, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку в якості забезпечення виконання зобовязань за Основним договором належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Анищенка, буд. 6, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1), № І, з № 1 по № 18 (групи приміщень № 2), загальною площею 614,70 кв.м.

Підпунктом 1.2.1 Іпотечного договору визначено, що обєкт нерухомого майна належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу, посвідченого Крижановською В. П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.03.2009 р. за реєстровим номером 63, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 19.03.2009 р. за №3373141, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів №7113432 від 19.03.2009 р.

Платіжним дорученням №96 від 19.03.2009 р. ТОВ "Авгур плюс" на виконання умов Договору позики перерахувало на користь ТОВ "Нак плюс" 2 000 000,00 грн.

Відповідач зобовязання по поверненню позики виконав частково, сплативши на користь позивача 03.02.2010 р. 30 000,00 грн. та 02.10.2009 р. 260 000,00 грн., а всього 290 000,00 грн.

Претензією №17-1/3-10 від 17.03.2010 р. та вимогою №17-2/3-10 від 17.03.2010 р. (отримані відповідачем 17.03.2010 р.) ТОВ "Авгур плюс" звернулося до ТОВ "Нак плюс" з вимогою про повернення суми позики та усунення порушень за Договором позики, в яких попередило про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом його продажу у випадку невиконання основного зобовязання протягом 1 місяця.

Повідомленням №01/04-2010 від 13.04.2010 р. ТОВ "Нак плюс" за наслідками розгляду претензії ТОВ "Авгур плюс" від 17.03.2010 р. визнало наявну заборгованість та вказало на можливість погашення заборгованості.

19.04.2010 р. ТОВ "Авгур плюс" звернулося до ТОВ "Будінвест-лд" з пропозицією №19-2/4-10 укласти договір купівлі-продажу спірного майна.

19.04.2010 р. ТОВ "Авгур плюс" звернулося до ТОВ "Нак-плюс" з повідомленням №19-3/4-10 про намір укласти договір купівлі-продажу спірного майна, а листом №02/04-2010 від 20.04.2010 р. ТОВ "Нак плюс" повідомило про можливість погашення позики.

20.04.2010 р. ТОВ "Будінвест-лд" надало відповідь №16-2010, якою погодило до 01.08.2010 р. укласти договір купівлі-продажу майна.

20.05.2010 р. ТОВ "Авгур плюс", ТОВ "Нак плюс" та ТОВ "Будінвест-лд" укладено протокол погодження ціни продажу предмету іпотеки, яким погоджено вартість продажу предмета іпотеки у розмірі 1 710 000,00 грн., а також ПДВ, надано ТОВ "Авгур плюс" право звернути стягнення шляхом його продажу на користь ТОВ "Будінвест-лд".

27.07.2010 р. між ТОВ "Авгур плюс" та ТОВ "Будінвест-лд" укладено попередній договір, який посвідчено нотаріусом КМНО Нікольською-Пукас А.В. за реєстровим номером 2318, за умовами якого сторони домовилися не пізніше 01.08.2010 р. укласти основний договір купівлі-продажу спірного майна за ціною 1 710 000,00 грн., а також ПДВ 342 000,00 грн., всього 2 052 000,00 грн. (надалі "Попередній договір").

Пропозицією №30-2010 від 30.07.2010 р. ТОВ "Будінвест-лд" на виконання умов Попереднього договору направило на адресу ТОВ "Авгур плюс" проект основного договору.

Зазначена пропозиція отримана ТОВ "Авгур плюс" 30.07.2010 р., проте основний договір до 01.08.2010 р. не укладено.

Спір у справі виник у звязку із невиконанням ТОВ "Нак плюс" зобовязання по поверненню позики за Договором позики у звязку із чим ТОВ "Авгур плюс" вважає, що існують підстави для задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а ТОВ "Будінвест-лд" вважає, що таке майно має бути продане йому, оскільки ТОВ"Авгур плюс" порушено умови Попереднього договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку права та обовязки сторін виникли внаслідок Договору позики, Іпотечного договору та Попереднього договору, а тому регулюються в т.ч. Главою 71, § 6 Глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про іпотеку", ст. 182 Господарського кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Пунктами 1.2, 1.3, 2.3 Договору позики сторони погодили надання безпроцентної позики у розмірі 2 000 000,00 грн. на строк до 16.09.2009 р. в частині повернення 1000000,00грн. та до 16.03.2010 р. в частині повернення 1 000 000,00 грн.

На виконання умов Договору позики ТОВ "Авгур плюс" перерахувало на користь ТОВ "Нак плюс" 2000000,00грн., чим свої зобовязання по Договору позики виконало в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

ТОВ "Нак плюс" у визначений Договором позики строк грошові кошти в повному обсязі не повернуло, у звязку з чим має прострочену заборгованість у розмірі 1 710 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки за станом на 07.09.2010 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, ТОВ "Нак плюс" порушило зобовязання по поверненню грошових коштів за Договором позики.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Внаслідок невиконання ТОВ "Нак плюс" грошового зобовязання ТОВ "Авгур плюс" правомірно згідно ст.ст.548, 625 Цивільного кодексу України на підставі п.п. 4.1., 4.2 Договору позики нарахувало 56 766,07 грн. пені, 15 390,00 грн. інфляційних втрат та 2 000,00 грн. неустойки.

Отже, ТОВ "Нак плюс" зобовязане сплатити на користь ТОВ "Авгур плюс" 1710000,00грн. основного боргу, 56 766,07 грн. пені, 15 390,00 грн. інфляційних втрат та 2000,00 грн. неустойки, а всього 1 784 156,07 грн.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а згідно ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно частини 1 статті 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є договір.

З матеріалів справи вбачається, що п. 3.1 Договору позики сторонами передбачено забезпечення виконання зобовязань за таким договором шляхом передачі визначеного нерухомого майна в іпотеку, а 19.03.2009 р. сторонами укладено Іпотечний договір.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки як виду застави нерухомого майна і в абзаці 3 статті 1 Закону України "Про іпотеку", приписи якого підлягають переважному застосуванню у справі як спеціальні.

Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою є грошові зобов'язання ТОВ "Нак плюс" перед ТОВ "Авгур плюс" по договору позики, у тому числі повернення позики, сплата неустойки, інфляційних, що цілком відповідає приписам статті 7 Закону України "Про іпотеку".

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах (стаття 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Таким чином, внаслідок прострочення ТОВ "Нак плюс" виконання зобовязання по погашенню заборгованості за Договором позики у ТОВ "Авгур плюс" виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором - нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Анищенка, буд. 6, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1), № І, з № 1 по № 18 (групи приміщень № 2), загальною площею 614,70 кв.м.

Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Пунктом 5.7 Іпотечного договору сторони узгодили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, яке відбувається за вибором Іпотекодержателя та передбачає можливість в т.ч. продажу майна Іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві та будь-яким способом, у тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця (п.5ст.38).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Авгур плюс" претензією №17-1/3-10 від 17.03.2010 р. та вимогою №17-2/3-10 від 17.03.2010 р. (отримані відповідачем 17.03.2010 р.) звернулося до ТОВ "Нак плюс" з вимогою про повернення позики (усунення порушень за Договором позики), в яких попередило про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом його продажу у випадку невиконання основного зобовязання протягом 1 місяця. Тобто, іпотекодержатель обрав способом задоволення своїх вимог за Договором позики продаж предмету іпотеки третій особі від свого імені.

Листами №19-2/4-10 від 19.04.2010 р., №02/04-2010 від 20.04.2010 р. та протоколом погодження ціни продажу предмету іпотеки від 20.05.2010 р., ТОВ "Авгур плюс", ТОВ "Нак плюс" та ТОВ "Будінвест-лд" погоджено вартість продажу предмета іпотеки у розмірі 1710000,00 грн., а також ПДВ, надано ТОВ "Авгур плюс" право звернути стягнення шляхом його продажу на користь ТОВ "Будінвест-лд".

Отже, ТОВ "Авгур плюс" вчинило передбачені Законом України "Про іпотеку" дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом продажу предмету іпотеки від власного імені третій особі покупцю.

Посилання ТОВ "Нак плюс" про порушення позивачем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його іпотекодержателем третій особі обґрунтовано тим, що всупереч вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" не надіслано вимоги про усунення порушень за Договором позики, а також не додержання 30 денного строку спростовується наданими претензією та вимогою про усунення порушень договору позики від 17.03.2010 р., фактом отримання вимоги та відповіддю ТОВ "Нак плюс" №01/04-2010 від 13.04.2010 р.

За таких обставин, вимоги ТОВ "Авгур плюс" про звернення стягнення на іпотечне майно (нерухоме майно: нежилі приміщення в м. Києві по вул. Анищенка, буд. 6 (літера А) загальною площею 614,7 кв.м, що є предметом іпотеки та належить на праві власності відповідачу) шляхом продажу їх ТОВ "Будінвест-лд" в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" в рахунок погашення заборгованості за Договором позики в сумі 1784156,07 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Судом приймається до уваги, що протоколом погодження ціни продажу предмету іпотеки від 20.05.2010 р. сторонами погоджено ціну продажу предмету іпотеки, а тому ціна продажу предмета іпотеки визначається у розмірі не менше 1 710 000,00 грн., а також ПДВ 342000,00 грн., всього 2 052 000,00 грн.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про надання права вчинити дії суд відзначає наступне.

Способи захисту прав та інтересів судом визначено ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. Частиною 2 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вимога позивача в частині надання права вчинити дії не відповідає способам захисту прав та інтересів, передбачених вказаними статтями, а тому підстав для її задоволення немає.

Посилання представника позивача на те, що такий спосіб ніби-то встановлений ч.5 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", судом відхиляються

Згідно ч.5 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Тобто, наведена норма не встановлює способу захисту права, а лише передбачає відповідне право, яке з урахуванням ст. 8 Іпотечного договору та положень ч.5 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" має ТОВ "Авгур плюс". Доказів невизнання такого права будь-якими особами суду не надано.

За таких обставин, в задоволенні позову ТОВ "Авгур плюс" в частині надання права вчинити дії необхідно відмовити.

Третя особа з самостійними вимогами просить зобовязати ТОВ "Авгур плюс" продати спірне майно шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 187 Цивільного кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Підставою позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору вказує невиконання умов Попереднього договору за умовами якого сторони домовилися укласти договір купівлі-продажу спірного майна до 01.08.2010 р.

Особливості укладання попередніх договорів визначені ст. 182 Господарського кодексу України, пунктами якої визначено наступне.

За попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. (п. 1).

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. (п.2).

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. (п.3).

Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. (п.4).

Із матеріалів справи вбачається, що 30.07.2010 р. ТОВ "Будінвест-лд" направило ТОВ "Авгур плюс" пропозицію №30-2010 про укладання основного договору (отримана 30.07.2010р.) до якої додано проект договору та повідомлено місце його укладання.

При цьому, ТОВ "Авгур плюс" зобовязання по укладанню основного договору, яке виникло з Попереднього договору за відсутності поважних причин не виконало, договір купівлі-продажу не уклало, хоча з огляду на положення ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та ст. 8 Іпотечного договору мало на це право.

Таким чином, на підставі п. 3 ст. 182, ст. 187 Господарського кодексу України позовні вимоги ТОВ "Будінвест-лд" про зобовязання ТОВ "Авгур плюс" продати нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме: нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Анищенка, буд. 6, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1), № І, з № 1 по № 18 (групи приміщень № 2), загальною площею 614,70 кв.м. шляхом укладання договору купівлі-продажу на умовах Попереднього договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом ТОВ "Авгур плюс" покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за позовом ТОВ "Будінвест-лд" на ТОВ "Авгур плюс".

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства за обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" задовольнити частково.

2.В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Нак плюс" (01010, м. Київ, вул. Аніщенка, 6, літ. А; ідентифікаційний код 36386287) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (04073, м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35900189) за Договором позики № 60/0/13-09 від 19.03.2009р. в сумі 1784 156,07 грн., з яких: 1710 000,00 грн. основний борг, 56766,07 грн. пеня, 15 390,00 грн. інфляційні втрати, 2000,00 грн. неустойка, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 65 від 19.03.2009 р., а саме: нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Аніщенка, буд. 6, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1), № І, з № 1 по 18 (групи приміщень № 2), загальною площею 614,70кв.м. шляхом продажу Іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (04073, м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35900189), в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною не менше 1710000,00 грн., а також ПДВ 342 000,00 грн., всього 2052000,00 грн. Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нак плюс" (01010, м. Київ, вул. Аніщенка, 6, літ. А; ідентифікаційний код 36386287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (04073, м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35900189) державне мито у розмірі 17 841,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Видати наказ.

4.В іншій частині в задоволенні позову Товариства за обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" відмовити.

5.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-лд" задовольнити повністю.

6.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (04073, м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35900189) продати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвест лд" (04076 м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35624115) нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 65 від 19.03.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крижановською В.П., за реєстровим номером 65, а саме: нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Анищенка, буд. 6, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1), № І, з № 1 по № 18 (групи приміщень № 2), загальною площею 614,70 кв.м., шляхом укладення договору купівлі продажу на умовах, що узгоджені сторонами в Попередньому договорі від 27.07.2010 р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікольською-Пукас А.В. за реєстровим номером 2318.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авгур плюс" (04073, м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35900189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест лд" (04076 м. Київ, Московський проспект, 23, ідентифікаційний код 35624115) державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 09.09.2010 р.