Рішення № 11329265, 05.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10 Справа № 16/207/09

За позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Кам’янсько-Дніпровського РЕМ, м.Кам’янка-Дніпровська Запорізької області

до відповідача державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м.Енергодар Запорізької області

про стягнення 809099,98 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Єжов І.В. (дов.319 від 15.10.2008)

від відповідача - Шевченко Т.В. (дов.3281 від 29.10.2008)

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Кам’янсько-Дніпровського РЕМ заявлено позов про стягнення з ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” на його користь 810318,33 грн. заборгованості за спожиту у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року електроенергію.

          Ухвалою господарського суду від 10.09.2009 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/207/09 з призначенням судового засідання на 22.09.2009. Ухвалою від 22.09.2009 розгляд справи відкладався до 29.10.2009. В засіданні 29.10.2009 оголошувалася перерва до 05.11.2009. Ухвалою від 05.11.2009 за клопотанням відповідача, погодженого позивачем строк вирішення спору продовжено. Також ухвалою від 05.11.2009 призначено судово-бухгалтерську експертизу, а провадження у справі зупинено до її завершення та повернення матеріалів справи до господарського суду. Ухвалою від 29.06.2010 провадження у справі поновлено з призначенням судового засідання на 22.07.2010. В засіданні 22.07.2010 оголошувалася перерва до 05.08.2010. В засіданні 05.08.2010 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Поданою заявою вих.№ 08/09 від 21.09.2009, прийнятою судом (ухвала від 22.09.2010) позивач, посилаючись на помилковість зазначення в позові суми 810318,33 грн., уточнив суму позову та просить стягнути з відповідача 809099,98 грн. заборгованості.

          Позовні вимоги позивач обґрунтував умовами укладеного договору на постачання електричної енергії від 20.03.2001 № 42, ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, а також положеннями Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.196 № 28. Пояснив, що у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року відповідачем було спожито електроенергію в обсязі 8971684 кВт/год на суму 4234570,84 грн. За спожиту електроенергію відповідач розрахувався частково –в сумі 3425470,86 грн. та має заборгованість в розмірі 809099,98 грн. Позивач зазначив, що показники розрахункових приладів обліку по належних відповідачу електропідстанціях відповідач відображує в актах про складення балансу електроенергії, отриманої від ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Від електропідстанцій відповідача відходять його технологічні мережі, до яких, у свою чергу, приєднані субспоживачі м.Енергодара, з якими ВАТ “Запоріжжяобленерго” укладені договори на постачання електроенергії. Розраховуючи обсяг спожитої відповідачем електроенергії, позивач керувався п.6.23.1 Правил користування електричною енергією, де передбачено, що обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, визначеним по показниках розрахункового приладу обліку основного споживача, та обсягом електричної енергії, визначеним по приладах обліку субспоживача, з врахуванням втрат електричної енергії, пов’язаних зі спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

          Відповідач проти позову заперечив, стверджуючі що не має заборгованості за спожиту у стягувані періоди електроенергію. Вказав на те, що відповідно до умов укладеного сторонами договору на постачання електричної енергії від 20.03.2001 № 42 відповідач зобов’язався сплачувати вартість електроенергії, спожитої на власні потреби. Для визначення обсягів спожитої на власні потреби електроенергії відповідач зобов’язався надавати позивачу звіти про обсяги спожитої електроенергії відповідно до показань розрахункових засобів обліку і саме згідно з даними звітів визначається сума платежу за спожиту відповідачем електроенергію. Такі звіти направлялися відповідачу і акцептувалися останнім без зауважень. Плата за фактично спожиту у спірні періоди електроенергію сплачена відповідачем у повному обсязі, у розмірі 4061938,66 грн. Відповідач також висловився про те, що позивач на власний розсуд та без документального обґрунтування визначав у власних рахунках суму вимог до відповідача шляхом приблизного вирахування від кількості електроенергії, зазначеної в актах про складання балансу електроенергії, отриманої від ВАТ “Запоріжжяобленерго”, певну кількість електроенергії, спожитої субспоживачами, які перейшли до комунальної власності. Проте, будь-які документи (розрахунки позовних вимог, акти транзиту електроенергії, акти споживання електроенергії субспоживачами тощо), які б належним чином підтверджували правильність визначення арифметичним шляхом суми позову позивачем не надано, що унеможливлює достовірно встановити як факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, так і її можливий розмір.

          Для роз’яснення питань, які виникли при вирішенні спору у даній справі та які потребують спеціальних знань, судом, як зазначалося вище, було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково–дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої було поставлено наступні питання:

          1. Чи підтверджується документально сума позовних вимог, яка заявлена ВАТ “Запоріжжяобленерго” в рамках провадження у справі № 16/207/09?

          2. Чи обґрунтовано та арифметично вірно зроблений ВАТ “Запоріжжяобленерго” розрахунок суми, яка підлягає сплаті за спожиту ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” в рамках договору від 20.03.2001 № 42 електричну енергію за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року?

          3. У якому розмірі ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” розрахувалося за спожиту в рамках договору від 20.03.2001 № 42 електричну енергію за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року?

          4. У якому розмірі ВАТ “Запоріжжяобленерго” отримало розрахунок від споживачів м.Енергодара за відпущену в рамках договору від 20.03.2001 № 42 електричну енергію за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року?

          Судом отримано висновок № 994/995-10 судово-економічної експертизи від 31.05.2010 з такими результатами проведеної експертизи:

          По першому питанню: документально підтверджується надходження до мереж Запорізької АЕС електроенергії у кількості 31794002,00 квВт/год.

          По другому питанню: за даними дослідження та в об’ємі наданих документів (звітів) підтверджується споживання субспоживачами електроенергії у кількості 1020560,54 грн. При цьому експертом зазначено, що в споживанні електроенергії субспоживачами не враховано електроенергію, спожиту населенням, у зв’язку з відсутністю звітів про споживання електроенергії населенням, оформлених належним чином.

          По третьому та четвертому питаннях висновків експертизи не представлено з посиланням на неможливість дослідження в зв’язку з ненаданням належних та необхідних документів.

          Позивач після поновлення провадження у даній справі представив пояснення (вих.№ 10/10 від 21.07.2010), де розрахував вартість спожитої відповідачем електроенергії у спірний період, виходячи з даних висновків експертизи, та пояснив порядок здійснення розрахунку.

          Так, позивач пояснив, що для визначення обсягу спожитої відповідачем електроенергії по-перше, вирахував від величини обсягу електроенергії, спожитої відповідачем як основним абонентом –31974002 кВт/год (згідно з даними актів про складення балансу електроенергії, отриманої від ВАТ “Запоріжжяобленерго”) величину обсягу електроенергії, визначену висновком експерта на підставі показів приладів обліку субспоживачів, які приєднані до електричних мереж відповідача, - 10205606 кВт/год. По-друге, у зв’язку з тим, що через технологічні мережі відповідача здійснюється постачання електроенергії такій категорії споживачів як населення, які мають окремі розрахункові електролічильники та споживають електроенергію на підставі договорів про користування електроенергією з ВАТ “Запоріжжяобленерго”, позивачем при здійсненні розрахунку обсягу спожитої відповідачем у спірний період електроенергії, було вирахувано величину обсягу електроенергії, спожитої населенням –12582485 кВт/год.

          На підтвердження обсягу електроенергії, спожитої населенням, позивач представив звіти по Енергодарській дільниці К.-Дніпровського РЕМ про спожиту електроенергію побутовими споживачами м.Енергодар за періоди серпня, жовтня, листопада та грудня 2008 року.

          Таким способом позивач розрахував та визначив, що обсяг спожитої відповідачем у спірний період електроенергії, виходячи з даних висновків експертизи, становить 9005911 кВт/год, її вартість –4264976,61 грн., а заборгованість відповідача з врахуванням часткової сплати (3425470,86 грн.) –839505,75 грн.

Позивач наполягає на стягненні заявленої суми заборгованості - 809099,98 грн.

          Відповідач після поновлення провадження у справі свої первісні заперечення підтримав, про що представив пояснення з врахуванням висновку експерта (вих.б/н від 22.07.2010), де зазначив, що позивачем не доведені та не підтверджені в належному порядку кількісні величини, з яких здійснено розрахунок. Наголосив, що експертом не надано висновку по третьому питанню (зміст наведено вище) саме у зв’язку з тим, що визначити та документально підтвердити кількість та вартість спожитої субспоживачами відповідача електроенергії не надалося за можливе, що у свою чергу, унеможливлює належним чином підтвердити заявлену до стягнення суму позовних вимог.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд знайшов підстави для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Встановлено, що 20.03.2001 між ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Кам’янсько-Дніпровського РЕМ, як електропостачальною організацією, та ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” - споживачем було укладено договір № 42 на постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно з п. 8.6 Договору він укладений на строк до 31.12.2001, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно подовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень сторін Договір у стягуваний період був чинним.

          За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.1.1 Договору його предметом є умови та порядок поставки електроенергії позивачем відповідачу.

Згідно з п.2.1 Договору електропостачальна організація зобов’язалася постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу згідно з визначеними йому цим Договором умовами та обсягами постачання електроенергії відповідно до режимів споживання за тарифами, які розраховуються в порядку, встановленому НКРЕ України.

Відповідно до п.3.1 Договору споживач сплачує на розподільчий рахунок електропостачальної організації повну вартість всієї спожитої в розрахунковий період електричної енергії на основі виставлених споживачу рахунків (платіжних вимог-доручень) в термін 5 діб з моменту одержання платіжного документу позивача.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що для визначення обсягів спожитої електроенергії за розрахунковий період споживач зобов’язується до 1 числа щомісячно знімати та 2 числа до 14-00 годин надавати за встановленою згідно з додатком 1 формою звіт до електропостачальної організації з показаннями розрахункових приладів за всіма точками обліку, у тому числі показаннями приладів обліку транзиту електроенергії для субспоживачів.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору розрахунки за електроенергію, спожиту за розрахунковий період, здійснюються за тарифними групами споживачів з виділенням електроопалення в окрему тарифну групу згідно з додатком 4 до Договору, транзитом електроенергії субспоживачам - додаток 5, переліком місць встановлення електролічильників споживача та субспоживачів згідно з додатком 6. Плата за споживання електроенергії вноситься споживачем до уповноваженого банку на розподільчий рахунок енергопостачальної організації. Оплата може бути здійснена самостійно споживачем, виходячи з очікуваного споживання, в порядку передплати до кінця розрахункового періоду, що передує розрахунковому. За підсумками розрахункового періоду оплата здійснюється споживачем за рахунками та (або) платіжними вимогами-дорученнями, які виставляються та направляються йому електропостачальною компанією. Сума платежу визначається виходячи із даних звіту про спожиту електроенергію згідно з додатком 1 і одержаниху відповідному розрахунковому періоді платежів.

          Додатком № 6 до Договору визначені місця встановлення електролічильників та використаних тарифів, за якими проводяться розрахунки за поставлену електроенергію.

          Відповідно до того ж додатку № 6 облік електроенергії здійснюється, зокрема по таких об’єктах, що належать відповідачу: підстанція “Райдуга”, підстанція “Водозабор”, підстанція “Луч”.

          Як встановлено матеріалами справи, між іншим, актами про складення балансу електроенергії, отриманої від ВАТ “Запоріжжяобленерго” за серпень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, де відображені показники приладів обліку електроенергії, в цей період до електромереж відповідача відпущено електроенергію в обсязі 31794002,00 кВт/год, що також встановлено і висновком № 994/995-10 судово-економічної експертизи від 31.05.2010.           

          Також встановлено, що від об’єктів відповідача - підстанцій “Райдуга”, “Водозабор”, “Луч” відходять його власні технологічні електричні мережі, до яких, у свою чергу, приєднані та споживають електричну енергію субспоживачі.

          На спірний період діяли Правила користування електричною енергією затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910 (далі –Правила).

          Відповідно до п.6.23.1.2 Правил якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу: Для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов’язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів).

          Позивач розраховував вартість електроенергії, спожитої безпосередньо відповідачем –основним споживачем та виставив до оплати рахунки за серпень, жовтень, листопад та грудень 2008 року на загальну суму 4234570,84 грн.

Рахунки оплачені відповідачем частково, несплачена сума склала 809099,98 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Суд дійшов висновку, що розрахунок спожитої відповідачем на власні потреби електроенергії здійснений з у відповідності до вимог наведеного вище п.6.23.1.2 Правил, не суперечить діючим на той час тарифам, встановленим постановами НКРЕ.

Так, при розрахунку від величини обсягу електроенергії, спожитої відповідачем як основним абонентом –31974002 кВт/год (згідно з даними актів про складення балансу електроенергії, отриманої від ВАТ “Запоріжжяобленерго”, погодженими сторонами) було вирахувано величину обсягу електроенергії, спожитої субспоживачами, які приєднані до електричних мереж відповідача, а також у зв’язку з тим, що через технологічні мережі відповідача здійснюється постачання електроенергії такій категорії споживачів як населення, які мають окремі розрахункові електролічильники та споживають електроенергію на підставі договорів про користування електроенергією з ВАТ “Запоріжжяобленерго”, позивачем при здійсненні розрахунку обсягу спожитої відповідачем у спірний період електроенергії, було вирахувано величину обсягу електроенергії, спожитої населенням.

          Заявлена до стягнення сума не суперечить даним приладів обліку, відображених у погоджених сторонами актах про складення балансу електроенергії, отриманої від ВАТ “Запоріжжяобленерго”, діючим на той час тарифам, встановленим відповідними постановами НКРЕ, а також висновкам судово-економічної експертизи, якою в об’ємі наданих документів встановлено кількість споживання електроенергії субспоживачами (крім населення).

Обсяг електроенергії, спожитої населенням, підтверджується звітами по Енергодарській дільниці К.-Дніпровського РЕМ про спожиту електроенергію побутовими споживачами м.Енергодар за періоди серпня, жовтня, листопада та грудня 2008 року, затвердженими керівником відповідача.

          Заперечення відповідача з приводу неможливості встановлення величин, необхідних для розрахунку електроенергії, спожитої безпосередньо відповідачем, не відповідають дійсності.

          Зауваження відповідача щодо невизначення експертом кількості електроенергії, спожитої населенням з посиланням при цьому на неможливість визначення в зв’язку з належним чином оформлених документів не приймаються до уваги, оскільки докази на підтвердження спожитої населенням електроенергії представлені суду, про що зазначалося вище.

          Слід також зазначити, що згідно зі ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами оцінки доказів, встановленими ст.43 цього Кодексу.

Інші заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Позов є правомірним, відповідає умовам Договору, Правилам користування електричною енергією, тому підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 8091 грн. витрат на державне мито та 235,65 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Решта сума цих витрат залишається за позивачем, оскільки вина відповідача у допущенні позивачем при заявленні позову арифметичних помилок відсутня.

          Витрати на проведення судово-економічної експертизи, розмір яких склав 9177,60 грн., покладаються на відповідача. В зв’язку з тим, що вартість експертизи передплачена позивачем, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивачу з державного бюджету України підлягає поверненню 0,82 грн. зайво сплаченого за позовом державного мита.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, м.Енергодар Запорізької області, промзона, код ЄДРПОУ 19355964) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Кам’янсько-Дніпровського РЕМ (71300, м.Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, вул.Чкалова, 8, код ЄДРПОУ 00130926) 809099 грн. 98 коп. основного боргу на поточний рахунок з спеціальним режимом використання № 260323141409, МФО 313957 в ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, код ЄДРПОУ 00130926.

Стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, м.Енергодар Запорізької області, промзона, код ЄДРПОУ 19355964) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Кам’янсько-Дніпровського РЕМ (71300, м.Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, вул.Чкалова, 8, код ЄДРПОУ 00130926) 17504 грн. 25 коп. судових витрат на поточний рахунок № 260054413 в ПуАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повернути відкритому акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” в особі Кам’янсько-Дніпровського РЕМ з державного бюджету України 0,82 грн. зайво сплаченого державного мита, перерахованого за платіжним дорученням № 699 від 27.08.2009. На повернення видати довідку.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 10.08.2010.