Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 697/831/23
Провадження № 2/697/335/2023
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Скирди Б.К.,
за участю помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання Бузницької Н.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі також АТ «Універсал Банк», позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.
Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці.
Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюється з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
П.п. 2.1., 2.4., 2.5. пункту 3 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг Банку видає клієнту картку. Підписанням Анкети-заяви клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом Анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту неактивованою. Платіжна карта активується банком: (І) при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або (ІІ) при активації клієнтом віртуальної картки в Мобільному додатку. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання картки і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлюється пунктом 5 Розділу ІІ Умов. Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.
Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.
У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,0001 % річних. На період дії карантину банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.
Відповідно до п.8.20. п.8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом списання суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6 процентів для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
23.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 23.12.2018.
Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання анкети-заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком. Своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних комунікацій.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором.
Станом на 28.12.2022 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.12.2022 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 26.01.2023 став у формі «на вимогу».
На залишок простроченої заборгованості Банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 13.12.2022 становить 90522,17 грн., з них:
- 90522,17 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 0,00 грн. - заборгованість за пенею;
- 0,00 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
З огляду на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 23.12.2018 у розмірі 90522,17 грн. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.05.2023 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.59).
19.06.2023 відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача в зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.
17.07.2023 до суду надійшов відзив від представника відповідача адвоката Васяновича В.В. в якому він просив відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову за безпідставністю або за пропуском строку позовної давності.
Свою позицію обґрунтував наступним: на підтвердження умов кредитування АТ «Універсал Банк» надано суду копію анкети-заяви відповідача до Договору про надання банківських послуг, витяг з Умов і прави обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», які розміщені на сайті https://www.monobank.ua/terms, розрахунок заборгованості.
У своєму позові позивач зазначає, що відповідач станом на час подання позовної заяви ухиляється від виконання зобов`язань і має перед АТ «Універсал Банк» заборгованість.
Згідно із наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 13.12.2022 складає 90522,17 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
За змістом ст. 634 ЦК України, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
До Анкети-заяви було долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору.
Витягом з Умов в АТ «Універсал Банк», які викладені на банківському сайті https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою Monobank, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (справа №6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування розрахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаних позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи, Умови та Паспорт споживчого кредиту у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, а також відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, які вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Не містить укладений у вигляді Анкети-заяви договір від 23.12.2018, підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).
Отже вказані умови та правила не містять підписів від імені відповідача або інших даних про те, що відповідач належним чином ознайомився з ними і погодився на отримання кредиту на таких умовах.
Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачем не надано доказів, які підтверджують, що відповідач отримав кредитну картку з сумою кредитного ліміту, яку погодили сторони, що є істотною умовою даного виду договору; копію картки позичальника не долучив, у позовній заяві про строк дії картки не вказав; виписки з рахунків відповідача, якщо такі відкривалися, не надав.
Також матеріалами справи не встановлюється дата, з якої у відповідача виник обов`язок повернення кредиту, а встановлено лише дату з якої згідно зі змісту позовної заяви, відповідач 23.12.2018 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» від 23.12.2018, на підставі якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Розмір наданого кредитного ліміту становив 90000,00 грн.
Саме з 23.12.2018 представник відраховує дату виникнення строку позовної давності, оскільки позивач вимагає в позовних вимогах лише стягнення 90522,17 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.69-74).
24.07.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідно до п. 3 Анкети-заяви від 23.12.2018, підписанням договору Боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку (затверджені Протоколом № 51 від 19.12.2018, набули чинності з 22.12.2018, які діяли на момент підписання Анкети-заяви). Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі Боржнику та не потребують додаткового тлумачення.
Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт Тарифи). Договір є обов`язковим для виконання.
У п. 7.1.1. Умов та Правил врегульований порядок внесення змін до Договору. Зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою Мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) Договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання.
Боржник не звертався до Банку з непогодженням про зміни Умов і Правил надання банківських послуг, тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився.
Кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та відповідачем, у т.ч. анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача.
В п.6.5., 6.6. розділу «Використання електронного підпису» Умов та правил передбачено, що генерацію ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після ідентифікації клієнта з використанням смартфону клієнта. Згенерований особистий ключ клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується клієнтом (024f73c90b97207e86fdcac47278b2ef7595cd96c574ebe2de16fa49bee896f2).
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язання виконувати його умови (п.1 Анкети-заяви).
Згідно з п.3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 Анкети-заяви).
У випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто, лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту.
Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank», бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком «Monobank» жодним чином.
Заповненням Анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23.12.2018, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Наведений висновок відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.
Крім цього, Банк надає в якості додатків до відповіді на відзив, виписки з особового рахунку (виписки про рух коштів на рахунку) боржника. Вищевказані виписки підтверджують отримання, користування кредитом боржником, а також те, що після отримання банківської картки боржник здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти.
Боржник свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, не виконав, через це утворилась заборгованість відповідно до розрахунку та виписки.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 71463,00 грн.
Відповідно до пункту 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, підписанням договору боржник беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає (мінус) 19059,17 грн. Себто заборгованість складає 90522,17 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 71463,00 грн. та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить (мінус) 19059,17 грн.
Овердрафт (мінус) 19059,17 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.
Відповідно до Виписки про рух коштів по картці, всього за час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 206968,04 грн. За весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 297490,21 грн. Отже, сума коштів, яка досі не повернута банку становить 90522,17 грн. (297490,21 грн. 206968,04 грн. = 90522,17 грн.).
Також відповідачем була оформлена 1 заява послуги «Переведення витрати у розстрочку» на суму 2200,00 грн. та 8 заяв послуги «Покупка частинами» на загальну суму 31434,00 грн.
Щодо строку позовної давності, то відповідно до п.9.3. розділу 9 «Врегулювання спорів» Умов термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, стягнення процентів, нарахованих на прострочену заборгованість, стягнення процентів як відповідальність за порушення грошового зобов`язання за несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, неустойки пені, штрафів, витрат банку складає 30 років.
Тому, виходячи з вищевикладеного, представник позивача у відповіді на відзив просить задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в повному обсязі (а.с.78-84).
Представник позивача в судове засідання не з`явився. До позовної заяви надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі (а.с.6).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Васяновича В.В.
Представник відповідача адвокат Васянович В.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, щодо задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні (а.с.132).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, поданий відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 23.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23.12.2018 (а.с.23).
У Анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідний з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.
До кредитного договору Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, роздруківка щодо чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.
З довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 19.07.2023 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 (чорна картка), зі строком дії останнього - до 08/24 (а.с.124).
З довідки позивача про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.12.2018 за карткою № НОМЕР_2 станом на 19.07.2023 вбачається, що 23.12.2018 встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000,00 грн., який 07.01.2022 було збільшено до 90000,00 грн., а 25.02.2022 зменшено до 71463,00 грн. (а.с.125).
Згідно руху коштів по картці від 19.07.2023 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитною (платіжною) карткою, а саме: розраховувався в магазинах, поповнював картку, знімав готівку в банкоматі, оплачував комунальні платежі, сплачував товари в розстрочку, тим самим підтверджував свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту (а.с.85-123).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ст. 207 ЦК України).
Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, електронний договір має таку ж юридичну силу, що й договір, який укладений у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Звертаючись до суду з даним позовом, Банк на підтвердження наявності заборгованості відповідача та її розміру подав до суду Анкету-заяву ОСОБА_1 від 23.12.2018 до Договору про надання банківських послуг, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, роздруківку щодо чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 13.12.2022 за договором від 23.12.2018, укладеним між АТ «Універсал Бану» та ОСОБА_1 , згідно якого заборгованість відповідача за Договором станом 13.12.2022 становить 90522,17 грн., у тому числі: 90522,17 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 0,00 грн. заборгованість за пенею, 0,00 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання, Виписку про рух коштів по картці ОСОБА_1 за період: 23.12.2018-13.12.2022.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Разом з тим, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що
«у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що:
«в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».
Укладений між сторонами кредитний договір від 23.12.2018 у вигляді Анкети-заяви, підписаної власноручно сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), не містить обов`язку щодо сплати відповідачем відсотків за користування кредитом, та відповідальності за порушення зобов`язання.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms.) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (23.12.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19.04.2023), тобто кредитодавець міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватись як стандартна типова форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Оскільки, Анкета-заява від 23.12.2018 не містить вказаної домовленості сторін про сплату відсотків, то суд вважає неправомірним та безпідставним списання Банком, внесених на погашення боржником коштів, в рахунок погашення відсотків за користування даним кредитом, натомість дана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Викладене відповідає правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 18.05.2022 у справі №697/302/20.
Отже, враховуючи викладене вище, суд встановив, що загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту станом на 13.12.2022 становить 47921,34 грн. (90522,17 грн. (заявлені у позові) 42600,83 грн. (протиправно списані банком кошти на відсотки, які зазначено у Виписці) = 47921,34 грн.), який і підлягає до стягнення на користь АТ «Універсал Банк».
Що стосується доводів відповідача про застосування строку позовної давності, то суд в даному випадку не може погодитись з представником відповідача, оскільки строк дії договору не закінчився картка має термін дії до серпня 2024 року, і сам відповідач здійснював платежі за кредитом до листопада 2022 року.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню, на суму 47921,34 грн. заборгованості за тілом кредиту. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає задоволенню на 52,94 % (47921,34 х 100 : 90522,17), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1420,91 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позовної заяви (2684,00 грн. судового збору х 52,94 % = 1420,91 грн.).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за тілом кредиту за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.12.2018 станом на 13.12.2022 в розмірі 47921,34 грн. (сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня 34 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) 1420,91 грн. (одна тисяча чотириста двадцять гривень 91 копійка) витрат на сплату судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Головуючий Б . К . Скирда
Судове рішення № 113222161, Канівський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 04.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 697/831/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: