Постанова № 11319570, 15.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2946/10/0870

За позовом Запорізького міського центру зайнятості, м. Запоріжжя

до: ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 612, 00 грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача не прибув

Запорізький міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 612 грн.

27.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2946/10/0870 та призначено справу до судового розгляду на 15.06.2010. Розгляд справи відкладався на 15.07.2010.

Представники сторін у судове засідання 15.07.2010 не прибули , про причини неявки суд не повідомили. Відповідач витребуваних судом документів не надав та проти позову не заперечив.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 612,00 грн., посилаючись на наступне:

ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя з метою пошуку роботи і цього ж дня був зареєстрований у центрі зайнятості. 12.08.2008 йому було надано статус безробітного.14.09.2009 спеціалістом Заводського районного центра зайнятості м. Запоріжжя було перевірку даних державної податкової адміністрації щодо факту працевлаштування громадянина ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного. Перевіркою встановлено, що з 10.11.2008 відповідач працював на товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма Ратібор ЛТД» за договорами надання послуг.

На підставі викладеного, та п. 3 ст.36, ст.39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. 1 Закону України про зайнятість населення» та п.6. 14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307 , позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму коштів матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 612,00 грн.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 15.07.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 функції робочих органів Фонду загальнообо'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі за текстом Фонд) покладаються на центри зайнятості. Запорізький міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, підпорядковується Запорізькому обласному центру зайнятості. Забезпечує реалізацію питань, пов'язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, професійним навчанням, працевлаштуванням та соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян на підвідомчій території.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» - зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така. що. як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі, також згідно цієї ж статті до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном.

Згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» - безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2010 ОСОБА_1 був зареєстрований як шукаючий роботу у Орджонікідзевському районному центрі зайнятості.

З 12.08.2008 йому надано статус безробітного. 14.09.2009 спеціалістом Заводського районного центра зайнятості м. Запоріжжя проведено перевірку даних державної податкової адміністрації щодо факту працевлаштування громадянина ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 працював на ТОВ «Фірма Ратібор ЛТД» з 10.11.2008 за договорами надання послуг, про що складено акт №02/09/09 від 14.09.2009.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307 - якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових внесків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

В порушення вимог зазначеного порядку ОСОБА_1 не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, приховав свої трудові відносини з ТОВ «Фірма Ратібор ЛТД».

Згідно довідки головного бухгалтера Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя відповідач отримав допомогу по безробіттю у розмірі 612,00 грн.

Орджонікідзевьким районним центром зайнятості до відповідача надсилався лист № 123 та копія наказу №27 від 09.02.2010 про необхідність сплати коштів, виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 612, 00 грн. На теперішній час суму боргу не сплачено.

Згідно п. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.4 ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 №1533-ІІІ незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, позовні вимоги позивача є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Запорізького міський центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 612,00 грн. допомоги по безробіттю, задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 612 (шістсот дванадцять) грн. на користь Запорізького міського центру зайнятості (р/р 37179300901007, ГУДКУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20482573, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.12.2009р.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко