Постанова № 11318833, 09.08.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 рокуСправа № 2а-1727/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Лащуку О.Ю.,

за участю представників позивача Новосада Ю.М., ОСОБА_2.,

прокурора Ревухи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Нововолинська обєднана державна податкова інспекція (Нововолинська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до державного підприємства «Волиньвугілля» (ДП «Волиньвугілля») про стягнення з активів відповідача в доход Державного бюджету України податкового боргу в розмірі 8018 998 грн. 90 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до статтей 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» юридичні особи є платниками податків і зборів (обовязкових платежів) та зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. В порушення зазначеного податковий борг відповідача по податку на додану вартість (ПДВ) за період 01 липня 2009 року по 11 травня 2010 року становить 8018998 грн. 90 коп., в тому числі: 7100203 грн. 10 коп. недоїмки та 918795 грн. 80 коп. пені. Дана сума заборгованості виникла за рахунок нарахованих та несплачених відповідачем сум ПДВ згідно податкових декларацій: № 18307 від 21 вересня 2009 року, № 20922 від 20 жовтня 2009 року, № 23985 від 20 листопада 2009 року, № 25031 від 21 грудня 2009 року, № 27746 від 20 січня 2010 року, № 1350 від 22 лютого 2010 року, № 2189 від 22 березня 2010 року, № 4344 від 20 квітня 2010 року, № 1987 від 17 березня 2010 року та несплачених податкових зобовязань з ПДВ, нарахованих податковим органом згідно податкових повідомлень-рішень № 0000722301/0 від 03 серпня 2009 року, № 0001151501/0 від 07 вересня 2009 року, № 0000382301/0 від 30 квітня 2010 року.

20 липня 2010 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України ще 202711 грн. 21 коп. штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій та регулювання обігу готівки в національній валюті, застосованих до відповідача згідно податкових повідомлень-рішень: № 0000972303/555 від 03 серпня 2009 року, № 0000682303/499 та №0000692303/498 від 21 травня 2010 року на підставі актів перевірок № 667/48/2301/32365965 від 21 липня 2009 року та № 651/52/2301/32365965 від 20 травня 2010 року.

Відповідач в письмовому запереченні проти позову просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

ДП «Волиньвугілля» вживало заходи щодо часткового погашення податкового боргу, зазначеного позивачем у розмірі 8 018 998 грн. 90 коп. Так, за період з 14 жовтня 2009 року по 31 травня 2010 року до Державного бюджету України відповідачем було сплачено 25590812 грн. 15 коп. ПДВ із визначеним у платіжних дорученнях призначенням платежу. Вважає, що суми ПДВ, зазначені у платіжних дорученнях, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань чи податкового боргу, визначених платником податків, оскільки право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податку.

Письмових заперечень на уточнені позовні вимоги про стягнення 202711 грн. 21 коп. штрафних (фінансових) санкцій, а також щодо стягнення несплачених податкових зобовязань з ПДВ, нарахованих податковим органом згідно податкових повідомлень-рішень № 0000722301/0 від 03 серпня 2009 року, № 0001151501/0 від 07 вересня 2009 року, № 0000382301/0 від 30 квітня 2010 року, відповідач не подав.

У письмових поясненнях на заперечення відповідача позивач зазначив, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Тому суми ПДВ, сплачені відповідачем згідно зазначених вище платіжних доручень, були спрямовані в порядку календарної черговості на погашення податкового боргу підприємства, що виник в лютому-травні 2008 року та існував на момент сплати, а податковий борг за період з 01 липня 2009 року по 31 травня 2010 року в сумі 8018998 грн. 90 коп. не є сплаченим.

Представники позивача Новосад Ю.М. та Мельник С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримують повністю, просять стягнути з активів відповідача в доход Державного бюджету України суму боргу по ПДВ 8018998 грн.90 коп. і 202711 грн.21 коп. штрафних (фінансових) санкцій, а всього 8221710 грн. 11 коп.

Прокурор, який вступив у справу за своєю ініціативою відповідно до поданої заяви від 20 липня 2010 року № 05-793 вих.10 (а.с.134), підтримує позовні вимоги, просить стягнути з відповідача суму податкового боргу по ПДВ 8018998 грн.90 коп. і 202711 грн. 21 коп. штрафних (фінансових) санкцій, а всього 8221710 грн. 11 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки не повідомив.

Однак, суд вважає можливим вирішення справи відповідно до правил частини 4 статті 128 КАС України за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача Новосада Ю.М. та Мельника С.В, прокурора Ревухи І.В., дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ДП «Волиньвугілля» засноване на загальнодержавній власності шляхом реорганізації ВО «Волиньвугілля» та ДП «Шахта № 1», ДП «Шахта № 5», ДП «Шахта № 9», ДП «Шахта Бужанська», ВСП «Волиньвуглезбутпостач», як субєкт підприємницької діяльності зареєстроване рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 21 березня 2003 року, 12 серпня 2003 року включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.10) та довідки Волинського обласного управління статистики про включення до ЄДРПОУ № 1731 від 12 серпня 2003 року (а.с.11).

07 квітня 2003 року відповідач взятий на податковий облік у Нововолинській ОДПІ як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Також судом встановлено, що ДП «Волиньвугілля» самостійно подавало до Нововолинської ОДПІ податкові декларації (ПД) з визначеними до сплати сумами ПДВ:

- за серпень 2009 року в розмірі 270448 грн. згідно ПД № 18307, поданої 21 вересня 2009 року (а.с.28);

- за вересень 2009 року в розмірі 1115684 грн. згідно ПД № 20922 від 20 жовтня 2009 року (а.с. 29);

- за жовтень 2009 року в сумі 279 752 грн. згідно ПД № 23985 від 20 листопада 2009 року (а.с. 27);

- за листопад 2009 року в сумі 279380 грн. згідно ПД № 25301 від 21 грудня 2009 року (а.с.26);

- за грудень 2009 року в розмірі 309 769 грн. згідно ПД № 27746 від 20 січня 2010 року (а.с.25);

- за січень 2010 року в розмірі 1556551 грн. згідно ПД № 1350 від 22 лютого 2010 року (а.с.24);

- за лютий 2010 року в сумі 955542 грн. згідно ПД № 2189 від 22 березня 2010 року (а.с.23);

- за березень 2010 року в розмірі 1686860 грн. згідно ПД № 4344 від 20 квітня 2010 року ( а.с.22).

17 березня 2010 року відповідачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок №1987, яким збільшено податкове зобовязання з ПДВ за березень 2010 року на суму 16455 грн. (а.с. 21).

Отже, всього відповідачем задекларовано 6470441 грн. ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачувалися визначені ним у податкових деклараціях податкові зобовязання з ПДВ, а саме: платіжними дорученнями № 247, 252, 258 від 14, 15 та 20 жовтня 2009 року із зазначенням призначення платежу «ПДВ за вересень 2009 року» відповідачем сплачено 307823 грн. 79 коп. (а.с.94-96); платіжним дорученням №396 від 26 листопада 2009 року сплачено ПДВ за жовтень 2009 року в розмірі 260601 грн. (а.с.93); за грудень 2009 року сплачено 133365 грн. 80 коп. ПДВ згідно платіжних доручень № 590 та 602 від 19 і 21 січня 2010 року (а.с.91-92); згідно платіжних доручень № 60, 62, 69, 84, 86, 90, 22, 27, 49 і 94 від 2, 11, 15, 17, 18, 19, 22, 24, 26 і 31 березня 2010 року відповідачем частково сплачено ПДВ за лютий 2010 року в розмірі 327995 грн. 85 коп. (а.с. 81-90); платіжними дорученнями № 18, 75, 53, 91, 97 від 1, 15, 26, 29, 30 квітня 2010 року та № 23, 24, 35, 36, 40, 41, 42, 59, 65, 75 від 7, 12, 21, 27, 28 і 31 травня 2010 року ДП «Волиньвугілля» сплачено ПДВ за березень 2010 року в сумі 1561108 грн. 79 коп. (а.с.66-80), а всього сплачено 2590895 грн.23 коп.

З врахуванням сплачених відповідачем сум, податковий борг ДП «Волиньвугілля» по самостійно поданих деклараціях з ПДВ становить 3879545 грн. 77 коп. ( 6470441 грн. 2590895 грн.23 коп. = 3879545 грн.77 коп.), який не погашений станом на день розгляду справи, тому підлягає до стягнення в примусовому порядку.

Щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 2590895 грн. 23 коп. та 918 795 грн. 80 коп. пені, судом враховано наступне.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за № 377/89/76 (Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 цього Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суми ПДВ за вересень грудень 2009 року та січень березень 2010 року є сплаченими ДП «Волиньвугілля» у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань.

Оскільки відповідач сплатив до бюджету 2590895 грн. 23 коп. податкового зобовязання, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та нарахування позивачем пені в розмірі 918 795 грн. 80 коп.

Зазначеним вище спростовуються посилання позивача на пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податковий борг погашається платниками податків попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях, так як у графі платіжних доручень «Призначення платежу» чітко вказано, за який саме податковий період підприємством сплачується податкове зобовязання. За таких обставин зарахування цих сум в погашення податкового боргу за минулі періоди є неправомірним.

Судом також встановлено, що на підставі актів перевірки № 667/48/2301/32365965 від 23 липня 2009 року, № 00109/1501/32365965 від 07 вересня 2009 року та № 585/38/2301/32365965 від 30 квітня 2010 року податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0000722301/0 від 03 серпня 2009 року, № 0001151501/0 від 07 вересня 2009 року, № 0000382301/0/461 від 30 квітня 2010 року, якими відповідачу донараховані податкові зобовязання з ПДВ в сумі відповідно 2656 грн. 50 коп. (ас.18), 609705 грн. 60 коп. (а.с.18а), 17400 грн. (а.с.20).

Дані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу відповідно 06 вересня 2009 року (а.с.18), 09 вересня 2009 року (а.с.18а), 30 квітня 2010 року (а.с.20) і не оскаржувалися ним, станом на день розгляду справи є чинними, тому суми визначених у них податкових зобовязань підлягають до стягнення з відповідача - 629762 грн.10 коп. (609705,60 + 17400,00 + 2656,50 = 629762,10).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Нововолинська ОДПІ здійснила заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання перших та других податкових вимог (а.с.12а-15), проте заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашена, 05 жовтня 2005 року заступником начальника Нововолинської ОДПІ прийнято рішення №1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.16). Як вбачається із витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 24005948 майно ДП «Волиньвугілля» згідно з актом опису від 04 червня 2009 року №27 перебуває у податковій заставі (а.с.17).

Згідно із пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку визначені як грошові кошти, матеріальні і нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 цього Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій обєднаних державних податкових інспекцій віднесено подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як вбачається з актів Нововолинської ОДПІ № 667/48/2301/32365965 від 21 липня 2009 року та № 651/52/2301/32365965 від 20 травня 2010 року про результати планових виїзних перевірок ДП «Волиньвугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року (а.с.106-129), податковим органом, крім інших, встановлено порушення підприємством Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320. На підставі зазначених актів Нововолинською ОДПІ винесені рішення форми «С» про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000972303/555 від 03 серпня 2009 року на суму 16145 грн. 35 коп. (а.с.103), № 0000692303/498 і № 0000682303/499 від 21 травня 2010 року на суми 48064 грн. 26 коп. та 143751 грн. 15 коп. (а.с.102). Всього нараховано штрафних (фінансових) санкцій 207960 грн.76 коп.

Так, з наданих позивачем документів вбачається, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вручені відповідачу : рішення від 03 серпня 2009 року № 0000972303/555 10 серпня 2009 року (а.с.103), рішення від 21 травня 2010 року № 0000692303/498 25 травня 2010 року (а.с.102), рішення від 21 травня 2010 року № 0000682303/499 25 травня 2010 року (а.с.102).

Дані рішення не оскаржувалися відповідачем у встановленому законом порядку та є чинними.

Станом на 16 липня 2010 року заборгованість відповідача по штрафних санкціях, застосованих зазначеними вище рішеннями, становить 202711 грн. 21 коп., що підтверджується обліковою карткою (зворотнім боком) ДП «Волиньвугілля» по платежу 21080900 (а.с.104-105), тому вимога позивача про її стягнення є підставною.

Оскільки відповідачем не сплачено до бюджету 4712 019 грн. 08 коп. самостійно визначеного податкового зобовязання та нарахованих податковим органом податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій (3879545 грн. 77 коп. + 629762 грн.10 коп. + 202711 грн.21 коп. = 4712019 грн.08 коп.), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля» в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4509307 грн. 87 коп. і 202711 грн. 21 коп. штрафних (фінансових) санкцій, всього 4712019 грн. 08 коп. (чотири мільйони сімсот дванадцять тисяч девятнадцять грн. вісім коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 16 серпня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова