Вирок № 11318597, 10.09.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-763

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

з участю прокурора Сукач О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. м. т. Поліське

Київської області, українця, громадянина

України, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера,

зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1, раніше не

засудженого, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.05.2010 року, приблизно в 16 годин 10 хвилин, керуючи згідно тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_1, технічно налагодженим автомобілем «ВАЗ 2103» д.н. НОМЕР_2, який належить громадянину ОСОБА_2, рухався зі швидкістю, приблизно 30-40 км/год. по пр-ту. Палладіна в крайній правій смузі руху, зі сторони вул. Булаховського в напрямку вул. Уборевича в м. Києві. В салоні даного автомобіля в якості пасажирів знаходилися громадянин ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які сиділи на задньому пасажирському сидінні та громадянка ОСОБА_5, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні.

Коли водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 2103» д.н. НОМЕР_2, підїжджав до зупинки громадського транспорту «Станція метро Академмістечко», яка позначена дорожнім знаком 5.41 ПДР «Місце зупинки автобуса», то невстановлений слідством маршрутний автобус який рухався попереду нього в крайній правій смузі руху, зупинився на вищевказаній зупинці громадського транспорту, для здійснення висадки та посадки пасажирів. В свою чергу водій ОСОБА_1 при виникненні перешкоди, у вигляді маршрутного автобуса, який зупинився, не обрав безпечної швидкості та через неуважність переплутав педаль гальм з падаллю зчеплення , тобто не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року: п.1.5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б), який зобовязує водія транспортного засобу, для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі; пп. 11.13, згідно якого забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших підїздів і за умов виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих правил; п. 12.1, який зобовязує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого керованим ним автомобілем здійснив виїзд за межі проїжджої частини пр-ту. Палладіна на тротуар, де скоїв спочатку наїзд на пішоходів громадянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а потім на електроопору .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, громадянці ОСОБА_7, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, закритої травми хребта у вигляді компресійного перелому тіла 1 поперекового хребця, синця по передній поверхні правого стегна, які згідно висновку судовомедичної експертизи № 917/ Е від 25.06.2009 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.1 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, його похилий вік, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючою його відповідальність обставиною, є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено. На підставі чого суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, в звязку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу.

Стягнути з підсудного ОСОБА_1 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 1 043 гривні 93 копійки.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_7суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п.5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

ОСОБА_1 правомірно володів транспортним засобом ( а.с. 131). А тому відповідачем по заявлених позовах буде як він, так і Київське відділення ВАТ НАСК « Оранта» відповідно до Поліса №ВС/ 6588631 від 04.12.2009 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу ( а.с.184).

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7, підлягає задоволенню тільки частково. При цьому в частині матеріальної шкоди може бути задоволений повністю на суму 1305 гривень 55 копійок, оскільки потерпілою суду надано докази, а саме чеки та квитанції витрачених коштів на зазначену суму .

Поряд з цим, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, які потерпіла зазнала в зв"язку з причиненням їй тілесних ушкоджень, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_7 моральну шкоду частково на суму 22550 гривень, яку стягнути в сумі 20000 гривень з підсудного ОСОБА_1, а 2550 гривень , як і вищезазначену матеріальну шкоду з ВАТ НАСК « Оранта» відповідно до Поліса №ВС/ 6588631 від 04.12.2009 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200(двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3( три) роки..

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 1 043 (одну тисячу сорок три) гривні 93 копійки на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, з приміткою «За проведення експертизи технічного стану автомобіля»).

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_7 задовольнити, стягнувши на її користь із засудженого ОСОБА_1 20000 гривень моральної шкоди та з Київського відділення ВАТ НАСК « Оранта» 1305 гривень 55 копійок матеріальної шкоди та 2550 гривень моральної шкоди.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-2103», д.н. НОМЕР_2, який був переданий на зберігання засудженому ОСОБА_1 залишити у останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом пятнадцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.

СУДДЯ: