Ухвала суду № 1131807, 11.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-12062/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Бившевої Л. І.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Нечитайла О. М.,

                                                           Рибченка А. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2005р. у справі № 10/26“НА”

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Інтерм”

до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “Полісся-Інтерм”, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог,подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції № 3558/23-01/31318757/63396 від 17.11.2003р. в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 3 219 грн., в т. ч. 2146 грн. основного платежу та 1073 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Рішенням Господарського суду Житомирськоїобласті від 18.05.2004р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2005р., у справі № 10/26“НА”позов задоволено.

      Судові рішення мотивовані тим, що в разі наміру використання платником податку споруджуваного об’єкту в якості основних фондів, такий платник податку має право включати суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту того самого звітного періоду; підстави для неприйняття податку на додану вартість до податкового кредиту в позивача відсутні.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати, справу направити на новий розгляд посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: пп. 7.2.1. п. 7.2., пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України “Про податок на додану вартість”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін як таку, що прийнята відповідно вимог чинного законодавства.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної планової перевірки за період з 01.02.2001р. по 01.07.2003р. Житомирською об’єднаною державною податковою інспекцією складено акт № 595/23-01/6387/31318757/0110 від 19.09.2003р. в якому зазначено виявлення віднесення позивачем за період перевірки до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 2394 грн. з придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг, що використовуються для будівництва офісу.

      17.11.2003р. на підставі вказаного акту та результатів процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 3558/23-01/31318757/63396 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 3327 грн., в т. ч. 2218 грн. основного платежу та 1109 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на момент проведення перевірки) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

      Тобто зі змісту наведеної норми Закону вбачаються дві самостійні підстави для формування податкового кредиту: перша – із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу); друга – із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

      Згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

      На підставі зазначених положень з посиланням на відповідні матеріали справи суди попередніх інстанцій правомірно встановили факт можливості включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у зв’язку із придбанням (спорудженням) об’єктів незавершеного будівництва, що буде пов’язаний із веденням господарської діяльності і, як наслідок, неправомірне донарахування відповідачем податкових зобов’язань по даному податку.     

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволений, є вірним, судове рішення прийнято відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.     

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01.03.2005р. у справі № 10/26“НА” – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                             Бившева Л. І.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                      Нечитайло О. М.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                   Міненко О. М.