Вирок № 11314122, 18.08.2010, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-73/2010 р.

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2010 року Теребовлянський районний суд в складі :

головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі Пасько Л.Р.

з участю прокурора Пилипчука В.М.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, студента 4-го курсу Теребовлянського ВУК, раніше не судимого

за ст. 27- ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України,-

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, студента 2-го курсу Теребовлянського ВУК, раніше не судимого

за ч. 2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, студента 2-го курсу Теребовлянського ВУК, раніше не судимого

за ч. 2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, жителя АДРЕСА_4, громадянина України, студента 1-го курсу Теребовлянського ВУК, раніше не судимого

за ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудній ОСОБА_5 29 березня 2010 року, втягнувши у злочинну діяльність неповнолітніх підсудніх ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом грабежу із застосуванням фізичного насильства разом з ними заволоділи мобільним телефоном «NOKIA N 73», що на праві власності належав неповнолітньому студенту Теребовлянського вищого училища культури ОСОБА_9

Так, 28 березня 2010 року ОСОБА_5 запропонував та переконав неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, скоїти даний злочин, а також дав поради останнім щодо його скоєння, що полягало в заволодінні мобільним телефоном, подальшим його продажем та розподілом отриманих грошей між собою.

Наступного дня біля 22 год. на вул. Кн.Василька, що в м.Теребовля ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, переслідуючи корисливі цілі, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5, направленою на заволодіння майном з ціллю наживи, застосувавши фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_9, яке виразилось в завданні побоїв, відкрито викрали в нього мобільний телефон «NOKIA N 73», залишкова ринкова вартість якого згідно проведеної товарознавчої експертизи становить 900 грн.

При нападі на ОСОБА_9 ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спочатку збили його з ніг, після чого продовжили наносити удари ногами по його тілу та одночасно стали обшукувати кишені його одягу. Після того як ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи вказаним телефоном, вони відразу втекли з місця скоєння злочину.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 700 від 17 травня 2010 року ОСОБА_9 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна спинки носа, лівих ліктя та кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочинів, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_5 дав показання, що 28 березня 2010 року він запропонував та переконав неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, викрасти у ОСОБА_9 мобільний телефон, а також дав їм поради щодо заволодіння мобільним телефоном, подальшим його продажем та розподілом отриманих грошей між собою. Наступного дня біля 22 год. на вул. Кн.Василька, що в м.Теребовля ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, завдавши побоїв ОСОБА_9 відкрито викрали в нього мобільний телефон «NOKIA N 73».

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_6 дав показання, що 28 березня 2010 року ОСОБА_5 запропонував та переконав його разом та ОСОБА_8, і ОСОБА_7, викрасти у ОСОБА_9 мобільний телефон, а також дав їм поради щодо заволодіння мобільним телефоном, подальшим його продажем та розподілом отриманих грошей між собою. Наступного дня біля 22 год. на вул. Кн.Василька, що в м.Теребовляв він разом з ОСОБА_8, та ОСОБА_7, завдавши побоїв ОСОБА_9 відкрито викрали в нього мобільний телефон «NOKIA N 73». При нападі на ОСОБА_9 вони збили його з ніг, тоді покопали ногами та відібрали вказаний телефон, який передали ОСОБА_5

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_7 дав показання аналогічні показанням підсуднього ОСОБА_6

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_8 дав показання аналогічні показанням підсудніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 27- ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України і, що його дії кваліфіковано правильно за ст. 27-ч.2 ст. 186 КК України як співучасть у відкритому викрадені майна потерпілого, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого за ознакою попередньої змови групи осіб, за ч. 1 ст. 304 КК України втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і, що його дії кваліфіковано правильно за цією статтею як відкрите викрадення майна потерпілого, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого за ознакою попередньої змови групи осіб.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і, що його дії кваліфіковано правильно за цією статтею як відкрите викрадення майна потерпілого, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого за ознакою попередньої змови групи осіб.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і, що його дії кваліфіковано правильно за цією статтею як відкрите викрадення майна потерпілого, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого за ознакою попередньої змови групи осіб.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_5 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, його позитивну характеристику, також те, що він раніше не судимий, обставини, які обтяжують покаранння - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, обставини, які помякшують покарання те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчинених злочинах, щиро кається у вчинених злочинах, активно сприяв розкриттю злочинів, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, приходить до висновку, що підсудньому слід призначити покарання за ст. 27- ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі, застосувавши ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_6 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, також те, що він раніше не судимий, обставини, які обтяжують покаранння - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, обставини, які помякшують покарання вчинення злочину неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненому злочині, щиро кається у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, приходить до висновку, що підсудньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_7 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, також те, що він раніше не судимий, обставини, які обтяжують покаранння - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, обставини, які помякшують покарання вчинення злочину неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненому злочині, щиро кається у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, приходить до висновку, що підсудньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_8 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, також те, що він раніше не судимий, обставини, які обтяжують покаранння - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, обставини, які помякшують покарання вчинення злочину неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненому злочині, щиро кається у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, приходить до висновку, що підсудньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 27- ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 27- ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

за ч. 1 ст. 304 КК України у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід заставу, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 17000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_11

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Обраний ОСОБА_7 запобіжний захід заставу, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 2000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_12

Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази по справі а.с. 111, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 залишити останньому.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області по 65 грн. 73 коп. з кожного за проведену товарознавчу експертизу.

Отримувач платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області. Р/р 31256272210463 в ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012. Код ЄДРПОУ 24524727. В графі «призначення платежу» обовязково вказувати: за товарознавчу експертизу № 13/40/10 від 15 квітня 2010 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом пятнадцяти діб.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.МАЛЯРЧУК