Ухвала суду № 1130394, 31.10.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-1802/07

Категорія:  45Головуючий 1 інстанції  -  Прохоров С.А

Суддя  доповідач  -  Мельнікова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31  жовтня 2007 року колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі – Спесивцевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Харківської об’єднаної Державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом науково-виробничого підприємства «Академія» товариства інвалідів Київського району міста Харкова до Харківської об’єднаної Державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень, -

В с т а н о в и л а:

                У травні 2007 року позивач - науково-виробниче підприємство «Академія» товариства інвалідів Київського району міста Харкова звернулося до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до Харківської об’єднаної Державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень – рішень: № 0000292310/0 від 16 лютого 2007 року щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 636.038 грн.; № 0000282310/0 від 16 лютого 2007 року про визначення податкового зобов’язання по ПДВ у загальному розмірі 99.813 грн.; № 0000021600/0 від 16 квітня 2007 року щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 411.750 грн.; № 0000051600/0 від 16 квітня 2007 року про визначення податкового зобов’язання по ПДВ  у загальному розмірі 1.377 грн. та  про зобов’язання відповідача надати протягом п’яти робочих днів наступних за днем отримання рішення суду висновок органу Держказначейства із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у загальній сумі 1.047.788 грн. (за період жовтень-грудень 2006 року).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що  НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ" товариства інвалідів Київського району міста Харкова зареєстровано у Харківській райдержадміністрації Харківській області як суб'єкт підприємницької діяльності 03 березня 1999 року за № 1 471 120 0000 000117.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 січня 2005 року № 28032471, що видане відповідачем, НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова у встановленому ст. 9 Закону України „ Про податок на додану вартість" порядку зареєстровано платником податку на додану вартість.

За цих обставин, у відповідності до вимог Закону України „ Про податок на додану вартість",  НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ" - товариства інвалідів Київського району міста Харкова, як платник податку на додану вартість, зобов'язано у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, подати органу державної податкової служби за місцем свого знаходження, тобто Харківській об’єднаній Державній податковій інспекції,  податкову декларацію з податку на додану вартість.

На виконання наведеної вимоги НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова по результатам господарської діяльності фактично надано до Харківської об'єднаної ДПІ  наступні податкові декларації з податку на додану вартість та розрахунки суми бюджетного відшкодування :

за вересень 2006 року - ( отримано відповідачем 20 жовтня 2006 року);

за  жовтень 2006 року -.( отримано відповідачем 20 листопада 2006 року);

                за  листопад 2006 року - ( отримано відповідачем 20 грудня 2006 року);

                за грудень 2006 року - ( отримано відповідачем 20 січня 2007 року).

Згідно даних податкових декларацій з податку на додану вартість ( з уточнюючими розрахунками) та розрахунку суми бюджетного відшкодування, НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова заявлено наступну суму відшкодування податку на додану вартість:  за жовтень 2006 року - 512538,00 грн.; за  листопад 2006 року-123500,00 грн.;  за  грудень 2006 року-411750,00 грн.

Внаслідок проведеної відповідачем документальної перевірки НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за період  жовтень, листопад 2006 року  складений акт за № 501/1620/30292597 від 16 лютого 2007 року, в якому зафіксовані порушення вимог пп. 6.2.8, п. 6.2, ст. 6,  пп. 7.4.5,  п. 7.4, пп. 7.7.1,  пп. 7.7.2 , п. 7.7,  ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" № 168 /97- ВР від 03 квітня 1997 року із змінами і доповненнями, в наслідок чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року на 512538,00 грн. і за листопад 2006 року на 123500,00 грн. та донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень місяць 2006 року у розмірі - 71295,00 грн., а також зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень місяць 2006 року на суму -120875,00 грн. і за листопад місяць 2006 року на суму -393220,00 грн.

На підставі даного акту були складені та надані   податкові повідомлення - рішення за № 0000292310/0 від 16 лютого 2007 року щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 636038,00 грн., та повідомлення-рішення за № 0000282310/0 від 16 лютого 2007 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі - 99813,00 грн.( втому числі за основним платежем - 71295,00 грн. та за штрафними санкціями 28518,00 грн.).

На підставі направлення № 134 від 16 березня 2007 року  відповідачем  проведена позапланова виїзна перевірка НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за період грудень 2006 року.

За результатами перевірки складений акт №  1195/16-30292597 від 13 квітня 2007 р., в якому  зафіксовані порушення вимог пп. 6.2.8,  п. 6.2, ст. 6, пп. 7.4.5, п. 7.4,  пп. 7.7.1,  пп. 7.7.2, п.7.7,  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"  в наслідок чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року на 411750,00 грн.  та донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі - 984,00 грн. а також зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень місяць 2006 року на суму -105621,00 грн.

На підставі даного акту були складені та надані податкові повідомлення - рішення за № 0000021600/0 від 16 квітня 2007 року щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 411750,00 грн., та повідомлення-рішення за № 0000051600/0 від 16 квітня 2007 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі - 1377,60 ( втому числі за основним платежем - 984,00 грн. та за штрафними санкціями 393,60 грн.)

Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних повідомлень рішень відповідачем порушені вимоги чинного законодавства.

Постановою господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року    позовні вимоги НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова задоволені в повному обсязі.

Будучи незгодною з постановою суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Харківська об’єднана Державна податкова інспекція просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

                В засідання колегії суддів представники позивача підтримали обґрунтування та вимоги апеляційної скарги.

                В засіданні колегії суддів представник відповідача вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду просить залишити без змін.

                Вислухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та письмові докази, що маються в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову господарського суду Харківської області від 21 червня  2007 року слід залишити без змін, оскільки вона постановлена без порушення  норм матеріального та процесуального права, що відповідно правил ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5,  пункту 7.7,  статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 № 168/97-ВР, - органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Судом встановлено, що НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ" товариства інвалідів Київського району міста Харкова зареєстровано у Харківській райдержадміністрації Харківській області як суб'єкт підприємницької діяльності 03 березня 1999 року за № 1 471 120 0000 000117.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 січня 2005 року № 28032471, що видане   першим відповідачем, НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова у встановленому ст. 9 Закону України „ Про податок на додану вартість" порядку зареєстровано платником податку на додану вартість.

Позивачем до Харківської об’єднаної податкової інспекції подані податкові декларації з податку на додану вартість: за жовтень 2006 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 2512.538,00 грн., за листопад 2006 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування – 123.500 грн., за грудень 2006 року – 411.750 грн.

Згідно з наказом Харківської об’єднаної податкової інспекції від 07 лютого 2007 року № 66 проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ" товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2006 року на рахунок платника у банку відповідно до затвердженого плану перевірки.

                Відповідачем складений акт за результатами виїзної позапланової перевірки  від 16 лютого 2007 року № 501/1620/30292597, в якому були зафіксовані порушення вимог пп. 6.2.8,  п. 6.2, ст.6,  пп. 7.4.5,  п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" в наслідок  чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 р на 512538,00 грн. і за листопад 2006 року на 123500,00 грн. та донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень місяць 2006 року у розмірі - 71295,00 грн., а також зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень місяць 2006 року на суму -120875,00 грн. і за листопад місяць 2006 року на суму -393220,00 грн.

На підставі даного акту були складені та надані   податкові повідомлення - рішення за № 0000292310/0 від 16 лютого 2007 року щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 636038,00 грн., та повідомлення-рішення за № 0000282310/0 від 16 лютого 2007 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі - 99813,00 грн.( втому числі за основним платежем - 71295,00 грн. та за штрафними санкціями 28518,00 грн.).

На підставі направлення № 134 від 16 березня 2007 року   відповідачем  проведена позапланова виїзна перевірка НВП „Академія" ХВ ВГО „СОІУ"- товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість за період грудень 2006 року.

За результатами перевірки складений акт №  1195/16-30292597 від 13 квітня 2007 р., в якому були зафіксовані порушення вимог пп. 6.2.8,  п. 6.2,  ст. 6, пп. 7.4.5,  п. 7.4,  пп. 7.7.1,  пп. 7.7.2,  п. 7.7,  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в наслідок чого  зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року на 411750,00 грн. та донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі - 984,00 грн. а також зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень місяць 2006 року на суму -105621,00 грн.

На підставі даного акту були складені та надані податкові повідомлення - рішення за № 0000021600/0 від 16 квітня 2007 року щодо виявлення завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 411750,00 грн., та повідомлення-рішення за № 0000051600/0 від 16 квітня 2007 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі - 1377,60 ( втому числі за основним платежем - 984,00 грн. та за штрафними санкціями 393,60 грн.).

Харківська об’єднана Державна податкова інспекція  не заперечує проти того, що під час здійснення перевірки відповідача, останнім були надані всі необхідні документи для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень  2006 року на рахунок платника у банку. 

Будь-яких доводів щодо неналежного оформлення отриманих від відповідача документів позивачем не приведено.

Задовольняючи позову суд першої інстанції виходив з того, що п.п.6.2.8 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що за нульовою ставкою оподаткуються операції з „ поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку ( обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримувати таку пільгу відповідно до Закону України „ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Судом першої інстанції встановлено, що підприємство позивача мало Дозвіл №150 на підставі рішення від 04 травня 2006 року за № 3 регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів терміном дії з 01 березня 2006 року по 01 квітня 2006 року, та Дозвіл № 4 на підставі рішення від 04 травня 2006 року за № 3 регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів терміном дії з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2007 року.

Представники відповідача в суді першої та апеляційної інстанції стверджували, що витрати, понесені позивачем на сплату орендної плати не відносяться до витрат, пов'язаних з безпосереднім виготовленням продукції, а тому сума витрат від продажної ціни є меншою ніж 8% продажної ціни товарів.

Колегія суддів, не може погодитися з такими твердженнями представників відповідачів.

Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня .2000 року за № 27/4248, -"Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції .(робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

15.  До складу загальновиробничих витрат включаються:

Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів,інших необоротних активів загально виробничого призначення.

                Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик    у  виробничому процесі; витрати матеріалів,      купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо)».

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14"оренда" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28 липня 2000 року № 181 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року N 487/4708, - "п.8. Об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісне очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

9. Належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди зменшуються протягом строку оренди його витрати з орендної плати".

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності включення позивачем витрат на орендну плату до витрат пов'язаних з безпосереднім виготовленням товарів.

Крім того, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що оборотні відомості по витратам на виготовлення продукції, які були надані Підприємством для перевірки Відповідачу, складені згідно з Порядком розрахунку собівартості, та відповідно до розрахунків наведених в актах перевірок, засвідчують про те, що витрати на переробку сировини та комплектуючих при безпосередньому виготовленні продукції значно перевищують рівень 8 % від продажної ціни.

Судом першої інстанції встановлено, що в орендованих приміщеннях та на орендованому обладнанні (мікромельниці та ін.) роботи виконували працівники позивача, а також використовувались послуги сторонніх організацій по виготовленню окремих елементів меблів та пошиву елементів упаковки з використанням спеціального обладнання та спеціалістів таких організацій відповідно до укладених договорів з такими організаціями про надання послуг.

При цьому судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не проводився розрахунок долі витрат сплачених стороннім організаціям у продажній ціні готової продукції (цукрової пудри, різноманітних меблів, рибо продукції).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в актах перевірки документально не обґрунтовано ствердження про те, що сума витрат понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, менше ніж 8% та не відповідає вимогам п.п. 6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість".

Крім того, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Перелік витрат, що включаються до складу валових витрат виробництва (обігу), визначено підпунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги статус підприємств,  до операцій з поставки товарів та послуг яких застосовується пільговий режим оподаткування, при визначенні суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід керуватися пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В пункті 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказано, що до складу валових витрат включаються:

п.п. 5.2.1 Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті."

З урахуванням наведеного, до складу витрат, при визначенні суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, повинні включатися всі суми витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Отже, суд першої суд першої інстанції вірно зазначив, що в актах Відповідача не доведено, що витрати Підприємства на оренду приміщення та основних засобів виробництва не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Суд першої інстанції звернув увагу на зазначення в актах перевірки Відповідачем здійснення позивачем реалізації готової продукції (цукрової пудри, різноманітних меблів, рибо продукції), а не їх частин або елементів.

При цьому при розрахунку суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, в актах перевірки не враховано суми витрат виробничого характеру за послуги стороннім організаціям за переробку сировини та виконання ними окремих операцій при виробництві готової продукції.

Тому, суд дійшов до вірного висновку, що твердження представників відповідачів стосовно того, що позивач безпосередньо не виготовляв готову продукцію виходячи тільки з того, що воно використовувало послуги сторонніх організацій в актах відповідача документально не доведено, тобто є безпідставним.

Судом першої інстанції встановлено, що в актах відповідача зроблено висновок про невиконання вимог п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", але в актах перевірки не зазначено в чому саме полягає це невиконання. З актів перевірки слідує, що розбіжностей в обсягах поставок та придбання товарів (робіт, послуг) не встановлено. Встановлено тільки порушення вимог п.п. 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" та проведено на підставі цього перерахунок сум податку на додану вартість, який підлягає сплаті (відшкодуванню) в бюджет (з бюджету).

Враховуючи те, що в актах перевірки документально не обґрунтовано встановлене невиконання вимог п.п. 6.2.8, п. 6.2,  ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", то і проведення перерахунку сум ПДВ на підставі п.п. 7.7.1,  п.п. 7.7.2, п. 7.2,  ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" проведено не обґрунтовано.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.п. 4.4.1,  п. 4.4, ст. 4 Закону України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків."

Згідно п.п. 4.4.2,  п.4.4,  ст. 4. того ж  Закону:

                а) роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування викладених у Законі України „Про систему оподаткування", та економічного змісту податку, збору, який розглядається.

д) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що відповідач ні документально ні нормативно не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.

Отже, суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

 Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1, п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,  –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об’єднаної Державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року  - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 21 червня 2007 року – без змін.

Ухвала  апеляційного адміністративного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена  в касаційному порядку  безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.        

Головуючий суддя:                       (підпис)                                Мельнікова Л.В.

Судді:                                               (підпис)                                  Подобайло З.Г.

   (підпис)                                           Григоров А.М.

З оригіналом згідно:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                             Мельнікова Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05 листопада 2007 року.