Рішення № 11300317, 06.09.2010, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-1555

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Хоминець М.М.

секретаря Павликівської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА про стягнення невиплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 рік у розмірі 1424 грн. та за 2010 рік у розмірі 1998 грн., -

в с т а н о в и в :

Позивач 16.08.2010 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 р. у розмірі 1424 грн. та за 2010 р. у розмірі 1998 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідачем щорічно до 5 травня повинна виплачуватись йому разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Вказана норма закону була змінена відповідно до пп.1 «б» п.20 розділу П Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і викладена у новій редакції, згідно якої розмір допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. вказані положення визнані неконституційними. Отже, з 22.05.2008 р. відновлено дію ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо встановлення розміру разової грошової допомоги учаснику війни. Однак, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України , положенню ст.22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, не доплатив йому у 2009 р. 1424 грн. (1494 грн. 70 грн.), у 2010 р. 1998 грн. (2118 грн. 120 грн.) допомоги. Просив вказану суму стягнути з відповідача.

Позивач у судове засідання не зявився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, у поданій суду заяві відповідач просив справу розглянути у відсутності свого представника, позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання разової грошової допомоги як учаснику війни відповідно до ч.5 ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач являється учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідач щорічно до 5 травня повинен виплачувати позивачу як учаснику війни разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Вказана норма закону була змінена відповідно до пп.3 „б” п.20 розділу П Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і викладена у наступній редакції: „Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнані неконституційними положення пп.3 „б” п.20 розділу П Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до п.6 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України, п.5 резолютивної частини рішення визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо встановлення розміру разової грошової допомоги учасникам війни у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України виплатив позивачу вказану допомогу у 20092010 р.р. у значно меншому розмірі. Згідно наданої відповідачем довідки (а.с.10) у 2009 р. позивач отримав 70 грн. допомоги, а у 2010 р. 120 грн.

З урахуванням встановленого ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнювала розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який діяв у грудні 2008 р. (498 грн.), відповідач не виплатив позивачу в 2009 р. 1424 грн. допомоги, виходячи з розрахунку: позивач мав отримати 1494 грн. (498х3), а отримав фактично 70 грн.

З урахуванням встановленого ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнювала розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що з 1 квітня 2010 р. становить 706 грн., відповідач не виплатив позивачу в 2010 р. 1998 грн. допомоги, виходячи з розрахунку: відповідач мав виплатити 2118 грн. (706х3), а виплатив фактично 120 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення. З відповідача слід стягнути у користь позивача невиплачену суму разової грошової допомоги як учаснику війни відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 р. у розмірі 1424 грн. та за 2010 р. у розмірі 1998 грн., а всього 3422 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА Івано-Франківської області у користь ОСОБА_1 невиплачену суму разової грошової допомоги як учаснику війни відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 рік у розмірі 1424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. та за 2010 рік у розмірі 1998 (одна тисяча девятсот девяносто вісім) грн., а всього 3422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець

Рішення не набрало законної сили.

З оригіналом вірно.

Суддя М.М.Хоминець