Рішення № 112991211, 23.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.08.2023Справа № 910/9689/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний", м.Київ

до відповідача: Акціонерного товариства "Сенс банк", м. Київ

про стягнення 11 712,43 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Сенс банк" про стягнення основного боргу в сумі 7779,54 грн, інфляційних втрат в розмірі 3185,96 грн та 3% річних в сумі 746,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, свого обов`язку з оплати платежів за утримання будинку та прибудинкової території за період з 10.04.2019 по 25.11.2020.

Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було вручено адресату 03.07.2023, що підтверджується поштовим повідомленням №0600030136885.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку №91в на проспекті В.Маяковського в місті Києві було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" .

Відповідно до п. 2.1. статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його учасників, відповідно до цього статуту, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Зі змісту п.2.5 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" вбачається, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право - вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених Законом та статутом Об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також врахувань до резервного і ремонтного фондів; - звертатись до суду з позовом про стягнення з власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати завдані збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законодавством та Статутом Об`єднання платежі і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів.

При цьому п. 11.3 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" учасник об`єднання зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх компетенції; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Згідно змісту витягу з протоколу №12 від 25.10.2017 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" вбачається, що загальними зборами було затверджено з 01.10.2017 новий економічно обґрунтований тариф (внески) на утримання будинку в розмірі 4,84 грн за 1 м2 для першого поверху та 5,98 грн за 1 м2 для інших поверхів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у період з 10.04.2019 до 25.11.2020 власником квартири площею 66 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Маяковського Володимира, буд.91В, квартира 168, було Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (правонаступником якого внаслідок реорганізації було Акціонерне товариство "Альфа-банк", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Сенс банк").

Проте, за твердженнями позивача, власником квартири площею 66 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Маяковського Володимира, буд.91В, квартира 168, відповідні внески за період з 10.04.2019 до 25.11.2020 не сплачувались, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку 7779,54 грн, що і стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Судом вище було встановлено, що згідно протоколу №12 від 25.10.2017 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" вбачається, що загальними зборами було затверджено з 01.10.2017 новий економічно обґрунтований тариф (внески) на утримання будинку в розмірі 4,84 грн за 1 м2 для першого поверху та 5,98 грн за 1 м2 для інших поверхів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у період з 10.04.2019 до 25.11.2020 власником квартири площею 66 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , було Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (правонаступником якого внаслідок реорганізації було Акціонерне товариство "Альфа-банк", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Сенс банк").

За період з 10.04.2019 до 25.11.2020 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" було нараховано внески на утримання будинку за квартиру площею 66 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Маяковського Володимира, буд.91В, квартира 168, на загальну суму 7779,54 грн.

20.02.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" було скеровано на адресу Акціонерне товариство "Альфа-банк", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Сенс банк", вимогу б/н від 20.02.2023 про сплату внесків в сумі 7779,54 грн протягом 7 днів з моменту отримання вимоги.

Проте, як вказує позивач, відповідачем вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" виконано не було, внески на утримання будинку за період з 10.04.2019 до 25.11.2020 в сумі 7779,54 грн не сплачено.

Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, всупереч наведеного відповідачем доказів належного виконання своїх обов`язків з оплати внесків на утримання нежитлового будинку надано не було, обставин наявності заборгованості перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі не спростовано.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" до Акціонерного товариства "Сенс банк" в частині стягнення основного боргу в сумі 7779,54 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 3185,96 грн та 3% річних в сумі 746,96 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Проте, наразі, у суду відсутні достатні правові підстави для погодження із розарухнком нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, який наведено позивачем, оскільки рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" не містить порядку та строків внесення співвласниками багатоквартирного будинку внесків на утримання будинку.

В контексті визначення строку сплати спірної заборгованості судом враховано, що згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

Судом вище було встановлено, що 20.02.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" було скеровано на адресу Акціонерне товариство "Альфа-банк", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Сенс банк", вимогу б/н від 20.02.2023 про сплату внесків в сумі 7779,54 грн протягом 7 днів з моменту отримання вимоги.

Наказом №958 від 28.11.2013 Міністерства інфраструктури України затверджено нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.

Нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місця вручення.

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що нормативний строк пересилання поштового відправлення, яке було прийнято відділенням поштового зв`язку 20.02.2023 закінчився 23.02.2023.

Виходячи з того, що вимогою було встановлено 7-денний строк погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що останнім днем вказаного строку було 02.03.2023, а отже, право на нарахування 3% річних та інфляційнихї втрат виникло у позивача 03.03.2023.

Доказів направлення інших вимог до відповідача матеірали справи не містять.

Тобто, виходячи з періодів нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які визначено позивачем, суд дійшов висновку, що обгрунтованими є такі нарахування лише за період з 03.03.2023 по 31.03.2023.

Отже, після здійснення власного перерахунку, суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" до Акціонерного товариства "Сенс банк" в частині стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягає частковому задоволенню, а саме 3% річних на суму 18,54 грн та інфляційні втрати в сумі 116,69 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір №1/16 від 12.11.2019 про надання правової допомоги, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" та адвокатом Сенчило Віталієм Вікторовичем; додаткову угоду №1 до договору, яким визначено вартість надання правової допомоги; акт здачі-прийняття наданих послуг на суму 6000 грн, згідно змісту якого адвокатом надано такі послуги як підготовка та направлення засобами поштового зв`язку вимоги про сплату заборгованості 20.02.2023 (вартість 1000 грн), розрахунок позовних вимог до боржника (вартість 1000 грн), підготовка позовної заяви (вартість 4000 грн); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію довіреності №3 від 20.01.2023.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що останні є належними та достатніми доказами понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, оскільки оплата таких послуг, як підготовка та направлення засобами поштового зв`язку вимоги про сплату заборгованості, не є витратами сторони на професійну правничу допомогу адвоката, які понесено в межах справи. Отже, вказані витрати в розмірі 1000 грн залишаються за позивачем.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, жодних клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, відповідачем подано не було.

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, з огляду на висновки суду стосовно часткового задоволення позовних вимог, витрати на оплату судового збору, а також витрати позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 126, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" до Акціонерного товариства "Сенс банк" про стягнення основного боргу в сумі 7779,54 грн, інфляційних втрат в розмірі 3185,96 грн та 3% річних в сумі 746,96 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс банк" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" (02232, м.Київ, проспект Маяковського, 91-В, ЄДРПОУ 33398792) основний борг в сумі 7779,54 грн, 3% річних на суму 18,54 грн, інфляційні втрати в сумі 116,69 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3378,79 грн та судовий збір в сумі 1813,73 грн.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 728,39 грн та інфляційних втрат в розмірі 3069,27 грн.

4. Судовий збір в сумі 870,27 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2621,21 грн залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 23.08.2023.

Суддя В.В. Князьков