Ухвала суду № 11298558, 31.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8004/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" серпня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2009 року у справі за позовом Повного товариства «Ваш Ломбард»Єременко Абашева»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002332330 від 06.05.2009 року за порушення вимог п. 2.6 п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні в розмірі 108820,10 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт № 0405/26/57/23/31403213 від 27.04.2009 року та встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів у сумі 21764,02 грн., у звязку з чим було винесено рішення № 0002332330 від 06.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, а судова колегія погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем використовувалась книга обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі-КОРО) № 2657003921/3 за період з 06.10.2007 року по 15.10.2007 року, яка була зареєстрована в органі ДПС 16.10.2007 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»книга обліку розрахункових операцій це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Здійснення розрахунків з використанням РРО забезпечує облік готівки внаслідок внесення інформації про обсяг розрахункової операції до фіскальної памяті РРО, а внесення до Книги обліку розрахункових операцій запису про рух готівки є фактичним відображенням інформації фіскального звітного чеку, який зберігається у такій книзі.

Фіскальні підсумкові чеки за період з 06.10.2007 року по 15.10.2007 року, що були роздруковані та підклеєні позивачем до КОРО, яка не була зареєстрована в органах податкової служби.

Пп. 7.5 п. 7, пп. 4.4 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), встановлено, що застосування КОРО зареєстрованої книги на РРО, передбачає: 1) наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО, 2) підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО…

Відповідно до ст.. 239 Господарського кодексу України (далі - ГК) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обовязкових платежів).

Адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ст.. 241 ГК України).

У разі порушення субєктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обовязкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з субєкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до 50% належної до сплати суми збору (обовязкового платежу) (ч. ст. 242 ГК України).

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених Законом.

Проте апелянт заперечує той факт, що ним пропущено строк, встановлений ст.. 250 ГК України, при цьому відповідач посилається на ст.. 4 ГК України та на ті обставини, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва не являється субєктом, наділеним господарською компетенцією та не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєкта господарювання.

Судова колегія не погоджується з такими висновками апелянта, оскільки діяльність позивача є господарською діяльністю у відповідності до ст. 3 ГК України, а відтак штрафна санкція, яка визначена рішенням відповідача № 0002332330 від 06.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, є адміністративно-господарським штрафом, тому строк застосування таких санкцій повинен відповідати вимогам ст. 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів вважає, що звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій в разі відмови субєкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно бути в межах строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2009 року у справі за позовом Повного товариства «Ваш Ломбард»Єременко Абашева»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2009 року у справі за позовом Повного товариства «Ваш Ломбард»Єременко Абашева»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 03.09.2010 року

Головуючий суддя:

Судді: