Постанова № 11298117, 06.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 вересня 2010 р. № 2-а- 6184/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі - Боклаг А.С.,

за участі: представника позивача - Васильєвої Н.С.,

представника відповідача - Харківської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Харків - Термінал" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Харків-Термінал», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000762340/0 від 14 квітня 2010 року Харківської обєднаної державної податкової інспекції, прийняте щодо нього. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бухгалтерський та податковий облік позивача здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств». Укладені позивачем угоди, що визначаються відповідачем як удавані, а саме договори комісії з ПП «Компанія Таурус» є дійсними, спрямованими на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обовязків саме комітента та комісіонера. Отримані за цими угодами первинні документи оформлені відповідно до вимог законодавства, та відповідно слугують підставою для відображення здійснених операцій у бухгалтерському та податковому обліку саме як операції комісії та застосування відповідних правил оподаткування, передбачених законодавством України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки при проведенні планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Харків-Термінал» було встановлено взаємовідносини позивача з ПП «Компанія Таурус» щодо договорів комісії. На думку відповідача, зазначені договори не підпадають під визначення операцій комісії, а за своєю суттю є договорами купівлі-продажу, до яких повинні застосовуватись відповідні правила оподаткування, оскільки отримане ПП «Харків-Термінал» від ПП «Компанія Таурус» грошове забезпечення на виконання договорів комісії було спрямовано на інші напрямки, відмінні від отриманого доручення.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі направлень від 26.02.2010 року № 113 та від 12.03.2010 року № 142 Харківською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» вимог податкового та іншого законодавства.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати виїзної планової перевірки № 1003/234/33725187 від 23.03.2010 року, яким було встановлено факти порушення ПП «Харків-Термінал» пп.. 4.1.1 п.4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» суми скоригованого валового доходу у розмірі 1056620,00 грн. та відповідно заниження податкових зобовязань зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 264155,00 грн.

На підставі акту перевірки Харківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000762340/0 від «14» квітня 2010 року на сплату до бюджету основного платежу - суми податку на прибуток підприємств у розмірі 264155,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 88209,00 грн.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії акту про результати виїзної планової перевірки ПП «Харків-Термінал» № 1003/234/33725187 від 23.03.2010 року та підтверджується відповідачем, висновки акту щодо заниження ПП «Харків-Термінал» суми скоригованого валового доходу та відповідно заниження податкових зобовязань зі сплати податку на прибуток ґрунтувались на аналізі укладених позивачем договорів комісії з ПП «Компанія Таурус», а саме - напрямків використання позивачем отриманого від ПП «Компанія Таурус» грошового забезпечення на виконання укладених договорів комісії. Так, в акті перевірки відповідачем встановлено, що позивачем були не дотримані вимоги цивільного законодавства щодо використання грошового забезпечення, отриманого для виконання доручення за договорами комісії, виходячи з чого відповідач дійшов висновоку про невідповідність укладених угод визначенню операцій комісії, а, відповідно, визначив їх як операції купівлі-продажу та застосував відповідні положення п. 11.3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо визначення валового доходу підприємства як бази для визначення податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток у відповідних звітних періодах.

Також судом встановлено, що позивачем з Приватним підприємством «Компанія Таурус» (код ЄДРПОУ 35434863) було укладено договори комісії: Договір комісії № КТ 0610-2кс від 10.06.2009 року, відповідно до умов якого ПП «Компанія Таурус» (Комітент) надало ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» (Комісіонер) доручення на придбання промислової продукції - Лак ПФ-056 у кількості 180000 кг за ціною 4,22 грн. (з ПДВ) у строк до 25.08.2009 року; Договір комісії № КТ 0828-1кс від 28.08.2009 року, відповідно до умов якого ПП «Компанія Таурус» (Комітент) надало ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» (Комісіонер) доручення на придбання промислової продукції - поліетилену високого тиску 15813-020 у кількості 140 тн за ціною 7857,15 грн. (з ПДВ) у строк до 30.10.2010 року. Договорами комісії, а саме, специфікаціями до них, було визначено істотні умови договорів комісії щодо майна, що є предметом виконання доручення (найменування майна, перелік, асортимент, кількість, ціна).

Договорами комісії та специфікаціями до них передбачений обовязок комітента здійснити комісіонеру перерахування грошового забезпечення на виконання договорів комісії, необхідного на закупівлю товару.

На виконання умов Договору комісії № КТ 0610-2кс від 10.06.2009 року Комітент ПП «Компанія Таурус» перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» у повному обсязі грошове забезпечення для виконання доручення у загальному розмірі 758600,00 грн. На виконання умов Договору комісії № КТ 0828-1кс від 28.08.2009 року Комітент ПП «Компанія Таурус» за період, що перевірявся здійснило перерахування грошового забезпечення загальному розмірі 795 920,00 грн., ПП «Компанія Таурус» перерахувало грошове забезпечення на виконання договору комісії у загальному розмірі 1353420,00 грн.

Представник позивача зазначила, що намагаючись виконати доручення за Договором комісії № КТ 0610-2кс від 10.06.2009 року щодо придбання лаку ПФ-056 в рамках встановленого строку для виконання доручення ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» було встановлено неможливість виконати доручення, про що листом від 21.08.2009 року ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» сповістило ПП «Компанія Таурус». Не отримавши згоди на продовження строку виконання доручення ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» було підписано угоду про розірвання договору, якою встановлено обовязок повернути отримане грошове забезпечення. Так, п. 5.1.3. Договору комісії на купівлю товарів № КТ0610-2кс від 10.06.2009 року встановлено, що Комісіонер має право ініціювати розірвання договору комісії у випадку, якщо буде встановлено неможливість виконання доручення. Неможливість виконання доручення з закупівлі лакофарбової продукції була повязана з невідповідністю вимог комітента фактичним ринковим ціновим показникам на зазначену продукцію та обмеженістю наданого строку для виконання доручення. Позивачем надані відповідні письмові докази того, що поточна відпускна ціна на продукцію лак ПФ-056 у період виконання доручення була вищою, ніж обумовлена комітентом.

Окрім того, позивачем надані відповідні докази повернення у повному обсязі на адресу ПП «Компанія Таурус» грошового забезпечення у розмірі 758600,00 грн.

За Договором комісії № КТ 0828-1кс від 28.08.2009 року, ПП «Харків-Термінал» та ПП «Компанія Таурус» продовжують виконувати свої зобовязання як комісіонер та комітент. Так, ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» продовжує здійснювати пошук ринків придбання продукції на найбільш вигідних для комітента умовах, а ПП «Компанія Таурус» перераховує грошове забезпечення для виконання договору.

Вищевикладені обставини суд враховує як наявність між ПП «Харків-Термінал» та ПП «Компанія Таурус» цивільно-правових відносин саме за договором комісії, а не інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України: за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобовязується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ч. 1 ст. 1016 Цивільного кодексу України комітент зобовязаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обовязку перед третьою особою.

Також судом встановлено, що між ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» та ПП «Компанія Таурус» у простій письмовій формі за підписами посадових осіб підприємств, наділених відповідними повноваженнями, було досягнуто згоди щодо істотних умов договорів комісії на виконання доручення по придбанню промислової продукції за узгодженим переліком та ціновими показниками, тобто укладені саме договори комісії, спрямовані на встановлення відповідних прав та обовязків між сторонами. У свою чергу надані позивачем докази спростовують висновки відповідача про наявність між позивачем та ПП «Компанія Таурус» договірних відносин купівлі-продажу.

Суд зазначає, що Цивільним кодексом України та іншими нормами чинного законодавства не оговорюється обовязок комісіонера будь - яким чином уособлювати отримані від комітента кошти на виконання доручення та відстежувати шляхи їх використання. Використання комісіонером коштів, що були отримані від комітента для виконання доручення, за напрямками, відмінними від виконання доручення за договором комісії, не є порушенням зобовязань комісіонера за договором комісії.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Суд зазначає, що зміст правочинів комісії, укладених позивачем з ПП «Компанія Таурус» не суперечить актам цивільного законодавства України. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем. Окрім того, ані в акті перевірки позивача, ані під час судового розгляду справи відповідачем не наводились докази встановлення удаваності укладених позивачем правочинів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення між ПП «Харків-Термінал» та ПП «Компанія Таурус» договірних відносин комісії.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.4.1. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 7.9.1. п. 7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у звязку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно».

Зважаючи на вищевказане, при веденні позивачем податкового обліку грошові кошти, отримані ПП «ХАРКІВ-ТЕРМІНАЛ» від ПП «Компанія Таурус» як грошове забезпечення для виконання доручення за договором комісії, правомірно не були включені до складу суми валового доходу та не були включені до бази оподаткування.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого субєктом владних повноважень рішень суд, відповідно до вимог ст.2 КАС України, зобовязаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Харків - Термінал" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області № 0000762340/0 від 14.04.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Харків - Термінал" судові витрати в розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.09.2010 року.

Суддя Кухар М.Д.