Ухвала суду № 1129461, 04.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                          К-11430/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“04” вересня 2007 року                                                                                                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Фадєєвої Н.М.

Суддів:Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я., Матолича С.В., Харченка В.В.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представника

позивача:Масловського О.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області

напостанову господарського суду Луганської області від 05 лютого 2007 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року

у справі №12/873-ад

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот»

до  1. Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області

2. Головного управління Державного казначейства у Луганській області

провідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, -

встановив:

У грудні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р. у розмірі 38728156,00грн. та судові витрати у розмірі 1700,00грн.. Заявою від 22.01.2007р. позивачем було зменшено вимоги щодо суми бюджетного відшкодування, яка визначена у розмірі 33453247,11грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 06.12.2006р. в порушення вимог п.п.7.7.5, 7.7.6, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем не отримано бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2006р..

Постановою господарського суду Луганської області від 05 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року, позовні вимоги ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» було задоволено в повному обсязі.

Судові рішення вмотивовані обґрунтованістю позовних вимог, тобто наявністю не сплаченої, правомірно задекларованої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у серпні 2006р..

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального права, до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою звернулась ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області, якою поставлено питання про скасування рішень першої та другої судових інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Державного казначейства України у Луганській області заявою від 12.07.2007р. приєдналось до касаційної скарги податкового органу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за даними декларації з ПДВ за серпень 2006 року  була задекларована сума від’ємного значення ПДВ - 38728156,00грн..

Контролюючим органом було проведено позапланову перевірку позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р..

Довідкою №1662/23-33270581 від 02.11.2006р. податковим органом на підставі результатів вищезазначеної перевірки було вказано на неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування у зв’язку з неотриманням відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки ЗАТ «Укргаз-Енерго».

Як встановлено попередніми судовими інстанціями при нарахуванні суми бюджетного відшкодування позивачем не було порушено податкового законодавства, що підтверджується копіями платіжних доручень у складі яких ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» було сплачено ПДВ в розмірі 39008055,96грн..

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість» підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження відповідача є неправомірними. Водночас, цей Закон не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалила:

Касаційну скаргу  Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 05 лютого 2007 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року – залишити без змін.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2007 року про зупинення виконання постанови господарського суду Луганської області від 05 лютого 2007 року – скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно: