Ухвала суду № 112926081, 15.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28784/23

Провадження № 1-кс/761/18744/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , за погодженням першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурору ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №72022000420000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Волинської області, Локачинського району, смт Локачі, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця, раніше не судимого,

підозрюваного вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2023 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , за погодженням першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Офісу Генерального прокурору ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №72022000420000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209України.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що організованою групою, яка була створена ОСОБА_9 , всупереч Ліцензійних умов на виконання спільного злочинного умислу не сплачувались кошти на рахунки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за надану послугу балансування, а вказані прибутки умисно перераховувались під виглядом попередньої оплати природнього газу на виконання завідомо фіктивних зобов`язань за договорами із підконтрольним ТОВ «ЙЕ Енергія» (код 38863790), службовими особами якого у подальшому відповідно до єдиної злочинної мети не забезпечувалось постачання природного газу на покриття витрат ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ЄДРПОУ 42795490).

В свою чергу ТОВ «Оператор ГТС України», 100% акцій якого належить державі в особі Кабінету Міністрів України, підтримує постійний тиск в газотранспортній мережі власними обсягами газу та у разі його нестачі закуповує додаткові обсяги за власні кошти.

Як вказує у своєму клопотанні слідчий, ТОВ «ЙЕ Енергія» (ЄДРПОУ 38863790) зареєстроване за юридичною адресою: м. Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, 18 Поверх, приміщення 33. Засновниками указаного товариства є компанія-нерезидент ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІДЕД (Т.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED), беніфіціаром якої є ОСОБА_9 .

Між тим, ОСОБА_9 , будучи беніфіціарним власником через засновника 100% - нерезидента України «ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІДЕД (Т.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED)» - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (ЄДРПОУ 38863790), а також власником опосередкованої суттєвої участі групи компаній «Регіональна Газова Компанія», до якої входять підприємства резиденти Україна ТОВ «ЙЕ Енергія» (код 38863790), ТОВ «Регіональна Газова Компанія» (код ЄДРПОУ 37401646), керівники підконтрольних газорозподільних компаній: Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ВІННИЦЯГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03338649), далі по тексту АТ «ВІННИЦЯГАЗ» (код ЄДРПОУ 03338649), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ВОЛИНЬГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03339459) далі по тексту АТ «ВОЛИНЬГАЗ» (код ЄДРПОУ 03339459), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ДНІПРОГАЗ"» (код ЄДРПОУ 20262860), далі по тексту АТ «ДНІПРОГАЗ" (код ЄДРПОУ 20262860), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03340920), далі по тексту AT «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГA3» (код ЄДРПОУ 03340920), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПО¬ДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ЖИТОМИРГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03344071), далі по тексту AT «ЖИТОМИРГАЗ» (код ЄДРПОУ 03344071), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ЗАКАРПАТГАЗ"» (код ЄДРПОУ 05448610), далі по тексту AT «ЗАКАРПАТГАЗ» (код ЄДРПОУ 05448610), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03361046), далі по тексту АT «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГA3» (код ЄДРПОУ 03361046), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „КИЇВОБЛГАЗ"» (код ЄДРПОУ 20578072), далі по тексту АТ «КИЇВОБЛГАЗ" (код ЄДРПОУ 20578072), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „КРИВОРІЖГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03341397), далі по тексту АТ «КРИВОРІЖГАЗ» (код ЄДРПОУ 03341397), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ЛЬВІВГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03349039), далі по тексту АТ «ЛЬВІВГАЗ» (код ЄДРПОУ 03349039), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „РІВНЕГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03366701), далі по тексту АТ «РІВНЕГАЗ» (код ЄДРПОУ 03366701), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „СУМИГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03352432), далі по тексту АТ «СУМИГАЗ» (код ЄДРПОУ 03352432), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПО-ДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ"» (код ЄДРПОУ 05395598), далі по тексту АT «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» (код ЄДРПОУ 05395598), Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ЧЕРНІГІВГАЗ"» (код ЄДРПОУ 03358104), далі по тексту АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» (код ЄДРПОУ 03358104), маючи умисел на заволодіння майном - активів ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 42795490), 100% власником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАГІСТРАЛЬНІ ГАЗОПРОВОДИ УКРАЇНИ", власники: Держава в особі Кабінету Міністрів України та Держава Україна (в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності: (Міністерство енергетики України) у особливо великих розмірах, ставлячи власні інтереси вище суспільних та загальнодержавних, організував злочинну схему, яка полягає в оберненні власності на кошти, отримані від надання транспортних послуг з розподілу природного газу, які у свою чергу мали бути сплачені ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за надання послуг транспортування природного газу відповідно до типового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП, предметом якого є надання послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою; послуги балансування природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Органом досудового розслідування зазначено, що з цією метою створив стійку, ієрархічно структуровану організовану групу, до якої у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, залучив ОСОБА_10 , який перебував на посаді директора ТОВ «ЙЕ Енергія» (код 38863790) з 27.05.2019 по 05.07.2022; ОСОБА_11 , який перебував на посаді директора ТОВ «Регіональна газова компанія» (ЄДРПОУ 37401646) з 04.10.2017 по 28.02.2023, ОСОБА_12 , який з 01.07.2021 перебував на посаді заступника директора з операційної діяльності ТОВ «Регіональна газова компанія» (ЄДРПОУ 37401646), ОСОБА_13 , який перебував на посаді голови правління АТ «ВІННИЦЯГАЗ», ОСОБА_4 , який перебуває на посаді голови правління АТ «ВОЛИНЬГАЗ», ОСОБА_14 який перебував з 17.08.2020 на посаді голови правління АТ «ДНІПРОГАЗ», ОСОБА_15 , який перебував з 03.03.2017 на посаді голови правління АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ», ОСОБА_16 , який перебуває на посаді голови правління AT «ЖИТОМИРГАЗ» (код ЄДРПОУ 03344071), ОСОБА_17 , який перебував з 21.02.2021 на посаді голови правління АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», ОСОБА_18 , який перебуває на посаді з 05.05.2016 голови правління АT «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГA3» (код ЄДРПОУ 03361046), ОСОБА_19 , який перебував з 14.06.2020 на посаді голови правління АТ «ЛЬВІВГАЗ», ОСОБА_20 , який перебуває на посаді голови правління АТ «СУМИГАЗ» (код ЄДРПОУ 03352432), ОСОБА_21 , який перебуває на посаді голови правління АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ», та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, та якою ОСОБА_9 керував безпосередньо, при цьому, здійснював загальну координацію дій учасників злочинної групи, доручав їм планувати вчинення особливо тяжких злочинів проти власності, підшуковувати інших співучасників, створювати її окремі структури та брати участь у розподілі коштів, отриманих злочинним шляхом.

Так, упродовж 2020 року - на початку 2021 року, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_9 та іншими співучасниками був розроблений злочинний план, спрямований на заволодіння майном ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ЄДРПОУ 42795490) шляхом використання існуючої на території України схеми постачання та транспортування природного газу, у якій приймали безпосередню участь підконтрольні організованій групі юридичні особи, а саме: ТОВ «ЙЕ Енергія» (код 38863790); ТОВ «Регіональна газова компанія» (ЄДРПОУ 37401646); АТ «ВІННИЦЯГАЗ», АТ «ВОЛИНЬГАЗ», АТ «ДНІПРОГАЗ», АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ», AT «ЖИТОМИРГАЗ», АТ «ЗАКАРПАТГАЗ»; АT «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГA3», АТ «ЛЬВІВГАЗ», АТ «СУМИГАЗ», АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ», а також підзвітні та підконтрольні ОСОБА_9 службові особи вказаних підприємств - ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_4 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , а також інші невстановлені особи.

Таким чином, ОСОБА_4 , за підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах організованою группою, а також у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у набутті, використанні, розпорядженні майна щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі.

10.08.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Між тим, 08.08.2023 за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 15.11.2023 включно.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому діяння, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ; розсекреченими протоколи за результатами проведення НСРД; висновоком експерта; іншими матеріалами кримінального провадження.; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження. Крім того, прокурор зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, інші співучасники злочину не встановленні, свідки не допитані. Між тим, у зв`язку з проходженням військової служби підозрюваний, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 Адреса: АДРЕСА_2 .

Підозрюваний ОСОБА_4 , у судовому засіданні зазначив, що на його думку повідомлення про підозру є необґрунтованим, а також відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, жодних доказів обґрунтованості зазначених ризиків стороною обвинувачення не надано. Між тим останній проходить військову службу та має намір і далі здійснювати свої повноваження військовослужбовця.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначив, що підозра ґрунтується на припущеннях. Крім того, захисник надав характеризуючи документи відносно Короті, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, а також заяву ОСОБА_24 про взяття підозрюваного на поруки слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

10.08.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Між тим, 08.08.2023 за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 15.11.2023 включно.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Крім того, існує ризик того, що підозрюваний в змозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлені всі вказані обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії, направлені в тому числі на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочинів.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Разом з тим, на думку слідчого судді не доведено прокурором наявність таких ризиків, як вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

При цьому, слідчий суддя враховує те, що здійснюються заходи до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та осіб, які можуть бути причетні до вказаного кримінального провадження, досудове слідство триває.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушеннь та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , у тому числі наявність постійного місця проживання, перебування його у шлюбі та наявність у нього на утриманні дитини, відсутність судимостей, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Крім того, слідчому судді були подано заяву про передачу ОСОБА_4 на особисті поруки ОСОБА_24 , проте вказана особа у судове засідання не з`явилася, свою заяву не підтримала.

Між тим, відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Однак, наведене вище, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не дають підстав для висновку, що вказаний запобіжний захід - особиста порука, здатний гарантувати належну процесуальну поведінку останнього.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Між тим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема його вчинення роль підозрюваного, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 30 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 520 000 гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання (у м. Києві), в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування з утриманням на ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з утриманням на ІНФОРМАЦІЯ_3 ,визначити на 60 днів, а саме до 13 жовтня 2023 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 , взяти під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 30 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 520 000 (вісімдесят мільйонів п`ятсот двадцять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка можу бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089; Призначення платежу: застава за ОСОБА_4 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2023 року по справі 761/28784/23, провадження 1-кс/761/18744/2023, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ... (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави до 13 жовтня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1