Рішення № 112810590, 14.08.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8077/22

РІШЕННЯ

іменем України

14 серпня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиплати пенсії у повному розмірі з 01.10.2017 та непроведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.03.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром; зобов`язати провести з 01.03.2022 перерахунок призначеної пенсій відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати здійснювати перерахунок встановленої до пенсії надбавки як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що основний розмір призначеної пенсії щороку збільшується за рахунок проведення індексації пенсії та до нього встановлюються надбавки та доплати пов`язані із статусом інваліда війни 2 групи, розмір яких залежить від розміру прожиткового мінімуму, що підтверджується відповідними розпорядженнями. З 01.10.2017 при збільшенні розміру прожиткового мінімуму, розмір надбавки встановленої до пенсії не збільшується, оскільки відповідач зафіксував їх на рівні жовтня 2017 року. Позивач вказує, що відповідач зобов`язаний здійснювати обчислення пенсії при підвищенні прожиткового мінімуму та виплачувати пенсію у повному розмірі.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 560/6147/21 зобов`язано здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. На виконання рішення головним управлінням перераховано з 01.10.2017 пенсію без обмеження максимальним розміром. Оскільки в резолютивній частині рішення не встановлено жодних зобов`язань для проведення перерахунків пенсії в подальшому, відтак підстави для перегляду її розміру у зв`язку зі змінами прожиткових мінімумів, відсутні. Також відповідач вказав, що оскільки розмір пенсії позивача перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, підстави для її підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верстві населення у 2022 році" з 01.03.2022 у головного управління також відсутні.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.10.2008 встановлено інвалідність ІІ групи від контузії, отриманої при розмінуванні (витяг із акту огляду у МСЕК серії ХМ № 125998). З 27.01.2010 позивач отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислюється відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 560/6147/21, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають в обмеженні позивачу виплати пенсії максимальним розміром з 01.10.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду Головним управлінням з 01.10.2017 перераховано розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, однак у подальшому усі наступні перерахунки проводились з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії без обмежень, на що Головне управління листом від 08.04.2022 повідомило, що з 01.10.2017 проведений перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, із розрахунку основного розміру пенсії та із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для визначення доплат, який встановлений станом на 2017. Оскільки рішенням суду не зобов`язано проводити перерахунки пенсії без обмеження розміру в подальшому, підстави для перегляду розміру пенсії у зв`язку зі змінами прожиткового мінімуму відсутні.

Також з матеріалів справи встановлено, що з 01.03.2022 відповідач здійснив перерахунок пенсії без урахування індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верстві населення у 2022 році"

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України від 08 липня 2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим же Законом викладено у новій редакції частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2016 року) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

В свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, з 20 грудня 2016 відсутня частина сьома статті 43 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 № 1774-VIII внесені зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та у ч. 7 ст. 43 слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року". На момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017 року, ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 Конституційним Судом України неконституційною, тому втратила чинність, відтак зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.

Набуття чинності з 1 січня 2017 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII. Зважаючи на це, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20.12.2016 є такими, що втратили чинність.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2018 у справі № 522/3093/17, від 16 жовтня 2018 у справі № 522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 у справі № 753/12169/17 зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного обмеження.

Це означає, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на даний час не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, що регулюють аналогічні правовідносини, викладеним, зокрема, у постановах від 17 жовтня 2019 у справі № 348/190/17, від 05 лютого 2020 у справі № 815/357/18, від 16 квітня 2020 у справі № 620/1285/19, від 30 жовтня 2020 у справі № 522/16881/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 без обмеження максимальним розміром на виконання рішення суду, однак в подальшому розрахунок пенсії проводився з обмеженням максимального її розміру, хоча у рішенні суду зазначається, що протягом 2017 та у подальшому стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

У рішенні суду від 09.08.2021 у справі №560/6147/21 встановлено, що оскільки відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача її максимальним розміром, відповідача необхідно зобов`язати здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Суд звертає увагу на те, що у рішенні суду зазначена дата, з якої проводиться перерахунок та виплата позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, однак не встановлена будь - яка кінцева або гранична дата, до якої перерахунки повинні здійснюватись таким чином, тобто без обмеження максимальною межею. Це означає, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром і у подальшому.

Відтак, висновки суду у вказаній справі стосовно протиправності дій щодо обмеження розміру пенсії є обов`язковими для відповідача не лише в межах однієї конкретної справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням позивача, у тому числі проведенням наступних перерахунків пенсії.

Спір також стосується дій пенсійного органу щодо невиплати позивачу з 01.03.2022 підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118, оскільки пенсійна виплата знову ж таки перевищувала відповідний максимальний розмір.

16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118, відповідно до п. 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Згідно з вимогами цієї постанови пенсійна виплата підвищується на коефіцієнт 1,14 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Як вбачається з наданої позивачу відповіді органу ПФУ, нарахування індексації згідно з постановою КМУ №118 не проводилось, оскільки перерахований розмір пенсії виходив за межі вищезгаданого обмеження (пенсія позивача перевищує встановлений максимальний розмір, отже розмір пенсії був обмежений).

Суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки Конституційний Суд України у вже згадуваному рішенні №7-рп/2016 від 20.12.2016 встановив неправомірність обмеження розміру пенсії особи десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи це, слід визнати протиправними дії Головного управління щодо обмеженням розміру пенсії позивача та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії без вищезгаданих обмежень, з усіма передбаченими законодавством позивачу доплатами, у тому числі підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118.

Що стосується позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснювати перерахунок встановленої до пенсії надбавки як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни при кожному збільшенні розміру прожиткового мінімуму, судом встановлено, що відповідно до ч. 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Таким чином позивач має право на отримання підвищення до пенсії згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щороку збільшувався, наслідком чого було і збільшення підвищення як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що становить 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив з 1 січня 2018 року 1373 грн., з 1 липня 2018 року 1435 грн., з 1 грудня 2018 року - 1497 грн. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив з 01 січня 2019 року - 1497 грн (підвищення 598,80 грн), з 1 липня 2019 року - 1564 грн (підвищення - 625,60 грн), з 1 грудня 2019 року - 1638 грн (підвищення - 655,20 грн). Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив з 1 січня 2020 року - 1638 грн (підвищення 655,20 грн), з 1 липня 2020 року - 1712 грн (підвищення 684,80 грн), з 1 грудня 2020 року - 1769 грн (підвищення 707,60 грн). Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив з 1 січня 2021 року - 1769 грн (підвищення 707,60 грн), з 1 липня 2021 року - 1854 грн (підвищення 741,60 грн), з 1 грудня - 1934 грн (підвищення 773,60 грн)

З наявних у пенсійній справі розрахунків та протоколів перерахунків встановлено, що перерахунок пенсії позивача з 01.12.2018, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.07.2019, 01.12.2019, 01.05.2020, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.03.2021, 01.07.2021, 01.12.2021 відповідач проводив з урахуванням вказаного підвищення, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, яке враховувало відповідні розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Суду не надані докази того, що у подальшому відповідач буде ухилятись від виплати позивачу зазначеної доплати як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

У той же час, перерахунок пенсії повинен проводитись з урахуванням усіх належних позивачу за законом складових пенсійного забезпечення у повному обсязі, право на які ним набуте раніше, та без проведення необґрунтованих обмежень їх розміру всупереч раніше прийнятим судовим рішенням, які містяться у пенсійній справі, якщо такі були прийняті відносно позивача.

Оскільки відповідач не довів правомірність вчинених дій і доводи позивача належними доказами не спростував, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.12.2018 та під час наступних перерахунків, а також щодо ненарахування і невиплати з 01.03.2022 доплати ( індексації), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01.12.2018 усі передбачені законодавством перерахунки пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням усіх належних йому за законом складових пенсійного забезпечення у повному обсязі, провести виплату нарахованих коштів з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсії із урахуванням доплати (індексації), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 серпня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок