Постанова № 11280443, 12.05.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 р. Справа № 2-а-39290/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.В.

представника відповідача - Богданова М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 18.12.2009р. по справі№2-а-39290/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕНТ"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕНТ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 29.12.2008 року (№ 0000111800/1, № 0000111800/2, № 0000111800/3) недійсними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2009 року зазначений позов задоволено.

Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0000111800/0 від 29.12.2008 року, № 0000111800/1 від 19.01.2009 року, № 0000111800/2 від 26.03.2009року, № 0000111800/3 від 05.06.2009 року.

Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції ч. 1 ст.203, 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2008 року фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки складений акт № 6857/18-010/21176683 від 17 грудня 2008 року, яким встановлені порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6458,59 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 29 грудня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9688 грн., з яких 6459 грн. - за основним платежем, 3229 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Фірма «ЕНТ» останнє оскаржено 08 січня 2009 року до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарги ДП1 у Київському районі м. Харкова прийняте рішення від 14 січня 2009 року № 513/10/25-019, яким скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0000111800/0 від 29 грудня 2008 року - без змін, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000111800/1 від 19 січня 2009 року.

В подальшому рішення за результатами розгляду первинної скарги від 14 січня 2009 року № 513/10/25-019 та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 29 грудня 2008 року та № 0000111800/1 від 19 січня 2009 року позивачем оскаржені 27 січня 2009 року до ДПА у Харківській області. За результатами розгляду скарга рішенням ДПА у Харківській області від 13 березня 2009 року № 1037/10/25-103 залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова без змін, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000111800/2 від 26 березня 2009 року.

Зазначені рішення ДПА у Харківській області та податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова оскаржені ТОВ «Фірмою «ЕНТ» 26 березня 2009 року оскаржені до ДПА України. За результатами розгляду скарги прийняте рішення від 18 травня 2009 року № 4982/6/25-0115, яким попередньо винесені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова залишені без змін, скарга - без задоволення; ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000111800/3 від 05 червня 2009 року.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що угоди укладені між ТОВ "ПБК Вертикаль" та ТОВ "Фірма "ЕНТ" відповідають вимогам цивільного законодавства України і законних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕНТ» на підставі дилерського договору № ХА-04-04 від 08 жовтня 2004 року, укладеного із ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком.Харків», зобов'язане здійснювати пошук нових абонентів, що мають намір користуватись послугами зв'язку, виконувати комплекс заходів щодо підключення абонентів до мережі.

У період з червня 2006 року по червень 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕНТ» мало господарські взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК «Вертикаль» у відповідності до субдилерського договору №2/в від 01 жовтня 2004 року, згідно з яким контрагент позивача зобов'язаний був здійснювати пошук нових абонентів, що мають намір користуватись послугами зв'язку, виконувати комплекс заходів щодо підключення абонентів до мережі.

На виконання зобов'язань, що виникли на підставі зазначеного субдилерського договору, ТОВ «ПБК «Вертикаль» здійснені роботи, визначені умовами договору, про що надані копії договорів про надання послуг телефонного зв'язку, укладених із рядом абонентів, та наступні податкові накладні та акти виконаних робіт:

- акт виконаних робіт б/н від 30 квітня 2006 року, податкова накладна №491 від 30 квітня 2006 року на суму 2355,3 грн., в тому числі ПДВ - 393,55 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 травня 2006 року, податкова накладна №599 від 31 травня 2006 року на суму 1669,4 грн., в тому числі ПДВ - 278,23 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 червня 2006 року, податкова накладна №699 від 30 червня 2006 року на суму 1917,58 грн., втому числі ПДВ-319,6 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 липня 2006 року, податкова накладна №787 від 31 липня 2006 року на суму 1822,8 грн., в тому числі ПДВ - 303,8 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 серпня 2006 року, податкова накладна №897 від 31 серпня 2006 року на суму 1177,52 грн., в тому числі ПДВ - 196,25 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 вересня 2006 року, податкова накладна №999 від 30 вересня 2006 року на суму 1488,86 грн., втому числі ПДВ -248,14 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 жовтня 2006 року, податкова накладна №1034 від 31 жовтня 2006 року на суму 2108,56 грн., втому числі ПДВ-351,43 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 листопада 2006 року, податкова накладна №1194 від 30 листопада 2006 року на суму 996,28 грн., в тому числі ПДВ - 166,05 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 грудня 2006 року, податкова накладна №1295 від 31 грудня 2006 року на суму 1276,93 грн., в тому числі ПДВ - 212,82 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 січня 2007 року, податкова накладна №131 від 30 січня 2007 року на суму 2752,73 грн., в тому числі ПДВ - 458,78 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 28 лютого 2007 року, податкова накладна №231 від 28 лютого 2007 року на суму 2928,87 грн., в тому числі ПДВ - 488,15 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 березня 2007 року, податкова накладна №341 від 31 березня 2007 року на суму 1757,89 грн., в тому числі ПДВ - 292,98 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від ЗО квітня 2007 року, податкова накладна №488 від 30 квітня 2007 року на суму 2082,88 грн., в тому числі ПДВ - 347,15 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 травня 2007 року, податкова накладна №598 від 31 травня 2007 року на суму 1313,54 грн., в тому числі ПДВ - 218,92 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 червня 2007 року, податкова накладна №693 від 30 червня 2007 року на суму 1421,87 грн., в тому числі ПДВ - 236,98 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 липня 2007 року, податкова накладна №785 від 31 липня 2007 року на суму 1358,72 грн., в тому числі ПДВ - 226,45 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 серпня 2007 року, податкова накладна №875 від 31 серпня 2007 року на суму 1367,67 грн., в тому числі ПДВ - 227,95 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 вересня 2007 року, податкова накладна №997 від 30 вересня 2007 року на суму 961,55 грн., в тому числі ПДВ - 160,26 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 01 жовтня 2007 року, податкова накладна №100002 від 01 жовтня 2007 року на суму 1197 грн., в тому числі ПДВ - 199,5 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 жовтня 2007 року, податкова накладна №1093 від 31 жовтня 2007 року на суму 1685,66 грн., в тому числі ПДВ - 280,94 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 листопада 2007 року, податкова накладна № 1197 від 30 листопада 2007 року на суму 699,67 в тому числі ПДВ - 116,61 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 грудня 2007 року, податкова накладна №1299 від 31 грудня 2007 року на суму 1347,07 грн., в тому числі ПДВ - 224,51 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 січня 2008 року, податкова накладна № 199 від 31 січня 2008 року на суму 681,28 грн., в тому числі ПДВ - 113,55 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 29 лютого 2008 року, податкова накладна № 299 від 29 лютого 2008 року на суму 789,52 грн., в тому числі ПДВ - 131,59 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 березня 2008 року, податкова накладна №399 від 31 березня 2008 року на суму 329,23 грн., в тому числі ПДВ - 54,87 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 30 квітня 2008 року, податкова накладна №499 від 30 квітня 2008 року на суму 766,98 грн., в тому числі ПДВ - 127,83 грн.;

- акт виконаних робіт б/н від 31 травня 2008 року, податкова накладна №599 від 31 травня 2008 року на суму 496,14 грн., в тому числі ПДВ - 82,69 грн.;

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за червень 2006 року, вересень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, липень 2007 року, серпень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, . березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних.

На думку позивача, віднесення вказаних витрат до складу податкового кредиту є цілком правомірним, оскільки дані господарські операції підтверджуються відповідними документами первинного бухгалтерського обліку і вказані дії не суперечать вимогам податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що зазначена позиція позивача не ґрунтується на нормах закону та спростовується матеріалами справи та наявними в ній доказами.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до умов договору № 2/в від 01.10.2004 ТОВ „ПБК" Вертикаль" було зобовязано виконати пошук нових абонентів, що мають намір користуватись послугами зв'язку, виконувати комплекс заходів щодо підключення абонентів до мережі, що в свою чергу потребувало значної кількості власних трудових ресурсів та необхідних основних фондів і обладнання в достатньому обсязі, необхідному для виконання відповідних робіт по укладених угодах.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Відповідно до п. 4 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 року N 112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 р. за N 939/6130 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)" суб'єкти господарювання здійснюють будівельну діяльність за наявності організаційних, кваліфікаційних та технологічних умов.

Постановою Вищого адміністративного суду України по справі 2-а-24857/08/2070 за позовом ТОВ “ПБК “Вертикаль” до ДПІ в Московському районі м. Харкова про скасування податкових-повідомлень рішень встановлено факт відсутності у ТОВ “ПБК “Вертикаль” на протязі 2006 2008 років трудових ресурсів та необхідних основних фондів та обладнання для виконання укладених угод щодо здійснення будівельної та іншої діяльності відповідно до штатного розпису.

Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку що угоди, укладені ТОВ “ПБК “Вертикаль" з покупцями товарів та послуг, в тому числі по господарським операціям з ТОВ "Фірма "ЕНТ" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, оскільки реальність проведення таких господарських операцій не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ "Фірма "ЕНТ" в порушення вимог пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" неправомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ „ПБК „Вертикаль" послуг по виконанню послуг на підставі договору № 2/в від 01.10.2004 року.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача підстав для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення .

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення № 0000111800/0 від 29.12.2008 року, № 0000111800/1 від 19.01.2009 року, № 0000111800/2 від 26.03.2009року, № 0000111800/3 від 05.06.2009 року, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Цивільним кодексом України, а тому позовна вимога про скасування таких рішень є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 18.12.2009р. по справі№2-а-39290/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕНТ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовений 17.05.2010 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.