Ухвала суду № 11280129, 20.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-30828/08 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2010 р. м. Київ

2а-30828/08

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів:Попович О.В.

Усенка В.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду по справі за позовом ДПІ у м. Житомирі до ТОВ «Нафтаенергосоюз»про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у задоволені позову відмовлено. Суд визнав, що господарська операція між ТОВ «Магнолія»та ТОВ «Нафтаенергосоюз»була по своїй суті безтоварною, в звязку з чим договір купівлі-продажу від 21.08.2007 року вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним, однак податковим органом позовна заява подана за межами строків, встановлених ст. 250 ГК України.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про задоволення позову. На думку апелянта судом порушені норми матеріального права, які регламентують нікчемність правочинів та його наслідки, що призвело до прийняття судом постанови без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.09.2008 року ДПІ в м. Житомирі провела планову документальну перевірку ТОВ «Нафтаенергосоюз»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2007 року по 31.03.2008 року, про що складений акт №4568/23-1/34973007/0110.

06.11.2008 року позивач провів позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нафтаенергосоюз»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.02.2007 р. по 31.03.2008 р. по питаннях, викладених у скарзі від 23.09.2008 р., про що складений акт №6173/23-1/34973007/0110.

Під час проведення перевірки встановлено, що 21.08.2007 року ТОВ «Нафтаенергосоюз»і ТОВ «Магнолія»уклали договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, на виконання умов якого продавець зобовязаний передати у власність покупцю будматеріали, а покупець зобовязанийприйняти їх і сплатити 315000 грн., в тому числі 52500 грн. ПДВ. ТОВ «Нафтаенергосоюз»отримало від ТОВ «Магнолія»податкову накладну №РН-8/211 від 21.08.2007 року на суму 125 000 грн., в тому числі ПДВ 20833,33 грн. та податкову накладну від 23.08.2007 року №РН-8/223 на суму 190000 грн., в тому числі ПДВ 31666,07 грн.

За отриманий товар ТОВ «Магнолія»перерахувала коштизгідно платіжних доручень №232 від 21.08.2007 року 125000 грн., №243 від 23.08.2007 року 190000 грн., №224 від 15.08.2007 року 45000 грн., №225 від 15.08.2007 року 45000 грн., №226 від 15.08.2007 року 45000 грн., №227 від 15.08.2007 року 5000 грн.

01.08.2007 року ТОВ «Нафтаенергосоюз»уклало з ПП ОСОБА_3 договір відповідального зберігання, за яким будівельні матеріли повинні зберігатися за адресою: смт. Ємільчино, вул. Л.Блюхера 7,13. Однак при огляді вказаних складських приміщень будівельні матеріли, передані на відповідальне зберігання, були відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нафтаенергосоюз»не передавало будівельні матеріали на відповідальне зберігання і ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з даним підприємством не мало.

За результатами господарських операцій ТОВ «Нафтаенергосоюз»у серпні 2007 року до податкового кредиту включило суму ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від постачальника. Проте, при проведенні контролюючим органом перевірки 04.09.2008 року та 06.11.2008 року наявність та рух будівельних матеріалів, що були предметом договору, не виявлено.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем не надано доказів про передачу йому контрагентом будівельних матеріалів або ж про наявність таких у нього, і правомірно визнав, що господарська операція між ТОВ «Магнолія»та ТОВ «Нафтаенергосоюз»була по своїй суті безтоварною. Відповідно, договір купівлі-продажу від 21.08.2007 року вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.

Однак, відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції визнав, що застосовані санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій, як такі, що відповідають вимогам ч.1 ст.238 ГК.

Таким чином, встановлені ч.1 ст.208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст.250 Господарського кодексу України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Порушення відповідачем було допущено 21.08.2007 року, позовна заява податковим органом до суду подана 11.11.2008 року, тобто за межами граничного річного строку від вчинення порушення, передбаченого ст. 250 ГК України.

Доводи апелянта, про те, що відповідно до ч.4 ст.258 ЦК України позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину колегія суддів не бере до уваги, оскільки дані санкції є адміністративно-господарськими, в звязку з чим можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 ГК України. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 21.09.2010 року.