Постанова № 11280126, 20.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1164/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Денісов А.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2010 р. м. Київ

№ 2а-1164/09/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів: Попович О.В.

Усенка В.Г.

при секретаріВовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом АКБ «Правекс-Банк»до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2006 року АКБ «Правекс-Банк»звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові та ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 31.01.2006 року № 0000052200/0 на суму 223100,58 грн., з яких 74366,86 грн. основного платежу та 148733,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду м. Києва від 14.09.2006 року позов задоволений, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 31.01.2006 року №0000052200/0 скасоване. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11. 2006 року вказана постанова господарського суду м. Києва скасована та відмовлено в позові повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008 року рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справа направлена до окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд для встановлення достовірності підтвердження фактичного здійснення позивачем отримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів працівників АКБ «Правекс-Банк».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2009 року позов задоволений, податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 року №0000052200/0 визнане нечинним з підстав неправильного застосування контролюючим органом положень Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»(далі Декрет) та Указу Президента України «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподатковування доходів громадян»(далі Указ). Суд визнав, що АКБ правомірно не застосовував положення Указу при визначенні розміру місячного сукупного оподатковуваного доходу для визначення обєкту оподаткування прибуткового податку з доходів громадян.

На вказану постанову СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на відсутність необхідності у застосуванні позивачем у спірних правовідносинах положень Указу. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене не лише за порушення позивачем порядку утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян, а й за неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

СДПІ проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Харківської філії АБ «Правекс-Банк»за період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року, за результатами якої складено акт № 24/50-0/22683815 від 19.01.2006 року про порушення позивачем п. 1 ст. 6, п. 7, ст. 9 та п. 2 ст. 19 Декрету, пп. 6.1 п. 6, пп. 7.1 п. 7, п. 9 та пп. 19.2 п. 19 Інструкції прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12, в результаті чого було встановлено неутримання та неперерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян у період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року на суму 74366,86 грн. Перевіркою також встановлене порушення пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 ст. 8 та п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 102,96 грн. На підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 року № 0000052200/0, яким позивачу визначено податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян) в розмірі 223 409,46 грн., в тому числі основний платіж 74 469,82 грн., штрафні (фінансові) санкції 148 939,64 грн.

На думку апелянта на порушення п. 1 ст. 6, п. 1 ст. 7, ст. 9 Декрету, пп. 6.1 п. 6, пп. 7.1 п. 7, п. 9 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян»та п. 3 Указу обчислення прибуткового податку з сум місячних сукупних оподатковуваних доходів працівників, одержаних за місцем основної роботи, здійснювалась не за ставками прогресивного оподаткування доходів громадян, встановленими п.2 Указу. Обчислення прибуткового податку банківською установою здійснювалось виходячи не із неоподатковуваного мінімуму (п. 1 Указу, з урахуванням вимог Указу Президента України від 25.08.1996 р. № 762/96 «Про грошову реформу в Україні», мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком, встановлений в розмірі 17,00 грн.), а з мінімальної заробітної плати (Закон України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік»мінімальна заробітна плата, з 01 січня 2003 року встановлена в розмірі 185 грн. на місяць, а з 01 грудня 2003 року - у розмірі 205 грн. на місяць). У звязку з чим прибутковий податок з доходу робітників банківської установи у період з 01.10.2003 року по 31.12.2003 року був утриманий та врахований до бюджету не в повному обсязі, що є порушенням ст. 9 та п. 2 а ст. 19 Декрету № 13-92 та п. 9, пп. 19.2.1 п. 19.2 ст. 19 Інструкції № 64.

Згідно ст.2 Декрету, обєктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України , так і за її межами. Статтею 6 Декрету визначено, що сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7 Декрету).

Ставки податку з прибуткового податку з громадян визначені у ст.7 Декрету, п.1 якої встановлено шкалу обчислення прибуткового податку з громадян за місцем основної роботи в мінімальних місячних заробітних плата, тобто, за змістом вказаних норм під неоподатковуваним мінімумом для обчислення прибуткового податку з громадян за місцем основної роботи є мінімальна заробітна плата.

При цьому необхідно зазначити, що розмір мінімальної заробітної плати є законодавчо врегульованим. Зміни щодо визначення ставки оподаткування до статей 6 та 7 Декрету у законодавчому порядку не вносились.

Правильними є висновки суду першої інстанції щодо безпідставності застосування до спірних правовідносин приписів Указу без внесення відповідних змін до Декрету щодо встановлених у ньому ставок оподаткування.

Податковий орган не заперечує фактичне здійснення позивачем утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів працівників АКБ «Правекс-Банк»відповідно до ставок, встановлених Декретом.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 31.01.2006 року № 0000052200/0 позивачу визначено податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян) в розмірі 223 409,46 грн., в тому числі основний платіж 74 469,82 грн., штрафні (фінансові) санкції 148 939,64 грн. АКБ «Правекс-Банк»оскаржило його до суду в частині податкових зобовязань на загальну суму 223100,58 грн., з яких 74366,86 грн. основного платежу та 148733,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій, тобто податкове повідомлення-рішення в частині визначення зобовязань по податку з доходів фізичних осіб на суму 102,96 грн. не оскаржене. У суду першої інстанції не було підстав повністю скасовувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 року № 0000052200/0, а лише в межах заявлених вимог на загальну суму 223100,58 грн., з яких 74366,86 грн. основного платежу та 148733,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.01.2006 року №0000052200/0 в частині нарахування податкових зобовязань на суму 223100,58 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2009 року скасувати та винести нову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.01.2006 року №0000052200/0 в частині нарахування податкових зобовязань на суму 223100,58 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі постанова виготовлена 22.09.2010 року.