Ухвала суду № 1128006, 06.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Харченка В.В.

суддів: Гончар Л.Я.

Васильченко Н.В.

Матолича С.В.

Бим М.Є.

при секретарі: Деревенському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 03 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року у справі за позовом комунального підприємства «Тепломережа» до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій ,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2006 року комунальне підприємство «Тепломережа» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановоюгосподарського суду Донецької області від 03 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року позовні вимоги комунального підприємства «Тепломережа» задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька в касаційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 03 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити комунальному підприємству «Тепломережа» в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року. Відповідно до нього за його порушення, вчинені з 01.01.2004 року застосовуютьсяфінансові та адміністративні санкції, а також нараховується пеня. Щодо порушень, вчинених до набрання чинності цим Законом, але виявлених органами Пенсійного фонду України після 01.01.2004 року, відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень зазначеного Закону - закони України та інші правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків, фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, яка розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч.12 ст.20 ЗаконуУкраїни „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок відсутності бюджетного фінансування комунального підприємства « Тепломережа» склався досить суттєвий дефіцит оборотних засобів, що вплинуло на своєчасність розрахунків за спожиті енергоносії, виплату заробітної плати, сплату податків до бюджету і зборів до Пенсійного Фонду України.

Підприємствоздійснило 100-відсоткові платежі енергопостачальним організаціямНАК „Нафтогаз України" та ПЕС „Донбасенерго".

Судами попередніх інстанцій в якості незаперечного факту прийнято, що саме платежі енергопостачальним організаціям є першочерговими.

Проте, такий висновок судів суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року, оскільки страхові внески до Пенсійного фонду нараховуються і сплачуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов»язаннями, за виключенням виплати заробітної плати.

Крім того, слід зазначити, що при розгляді справи як суд першої, так і апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що при перевірці відповідачем дотримання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 рокучи дотримані строки, протягом яких можуть бути стягнені недоїмка, пеня та штрафи до Пенсійного фонду України.

Скасовуючи ухвалені судові рішення, колегія суддів враховує і те, що при проведенні відповідачем перевірки своєчасності нарахування та виплати страхових внесків не проведена розбивка сум по застосуванню штрафних санкцій.

З огляду на викладене колегія суддів не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що невиконання позивачем зобов'язань щодо своєчасного перерахування внесків до Пенсійного Фонду України було викликано обставинами, незалежними від нього.

Касаційна інстанція не має повноважень встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Оскільки прийняті по суті справи судові рішення ґрунтувалися на неповно з»ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, то касаційна інстанція позбавлена можливості зробити висновок про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права.

Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів підлягають скасуванню з направленням її на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ух в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову господарського суду Донецької області від 03 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

Рішенням Донецької міської ради №11/26 від 21.11.2000 року відповідно до вимог ст. 78 Господарського кодексу України позивач був створений як комунальне підприємство.

Відповідно до п. 2.1 Статуту комунального підприємства „Тепломережа" метою створення підприємства є забезпечення безперебійного забезпечення теплоносієм населення та інших споживачів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ від 24.06.2004 року встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, а порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг - визначає Кабінет Міністрів України.

Закон України „Про теплопостачання" №2633-ІУ від 02.06.2005 року є спеціальним законом, який регулює діяльність у сфері теплопостачання. Державне регулювання у цій сфері стосується насамперед питань регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Згідно до ст. 20 Закону тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування. Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що діючі тарифи на послуги теплопостачання, які затверджені у встановленому порядку покривають фактичні витрати на виробництво теплової енергії позивача лише на 65%. Решта витрат підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетів, державного та місцевого, однак таке відшкодування не здійснюється в повному обсязі.

Заборгованість бюджетів всіх рівнів позивачу по різниці між діючими тарифами та фактичною собівартістю 1 Гкал теплової енергії станом на 01.01.2006 року складає 74,4 млн. гри., в тому числі борг державного бюджету - 38,4 млн. грн.

Це підтверджується наявними у справі документами, а саме: актами перевірок Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька №26/23-1/05473192 від 28.03.2005 року, копіями листів Управління комунального господарства Донецької міської ради № б/н від 20.12.2004 року, Донецької міської ради №01/15-3022 від 25.06.2005 року. Вказані суми заборгованості бюджетів своєчасно не перераховувались, що підтверджується вищезазначеними документами.Як свідчить п. 1.16 акту комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька №26/23-1/05473192 від 28.03.2005 року збитки позивача виникли у зв'язку з наданням послуг населенню за встановленими тарифами, які значно менші фактичних витрат на надання таких послуг, дотація на відшкодування різниці у тарифах підприємство у 2003 - 2004 роках з бюджету не отримувало.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Харченка В.В.

суддів: Гончар Л.Я.

Васильченко Н.В.

Матолича С.В.

Бим М.Є.

при секретарі: Деревенському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 03 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року у справі за позовом комунального підприємства «Тепломережа» до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій ,-

в с т а н о в и л а :

Керуючись ст. ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ух в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову господарського суду Донецької області від 03 квітня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: