Постанова № 11279894, 08.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2010 року 13:17 № 2а-10864/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до Приватного підприємства «План Б Консалтинг»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, -

про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Оболонському районі м. Києва з позовом до ПП «План Б Консалтинг» про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач був зареєстрований Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва як юридична особа в лютому 2005 року, був взятий на податковий облік як платник податків, проте відсутній за своїм місцезнаходженням, що відповідно ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався також на те, що відповідач не подає звіти до податкового органу більше року, що також є підставою для його припинення відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

08 вересня 2010 року представник позивача не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судові засідання 19 серпня та 08 вересня 2010 року не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Третя особа у судові засідання 19 серпня та 08 вересня 2010 року не зявилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Від третьої особи будь яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що субєкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом виключно у випадках та з підстав, передбачених законом.

Обґрунтовуючи своє право на предявлення даного позову ДПІ у Оболонському районі м. Києва посилалась п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», яким передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Як на підставу своїх позовних вимог ДПІ у Оболонському районі м. Києва посилалась на положення ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»щодо наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність за вказаним її місцезнаходженням.

Водночас, Законом України «Про державну податкову службу», який є єдиним Законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, не передбачено таких функцій органів державної податкової служби, як контроль щодо підтвердження відомостей про місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таких функцій органів державної податкової служби не передбачено і в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Такі функції належать державному реєстратору на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до ст. 6 та ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач не наділений законом повноваженням на звернення до суду з вимогами про припинення юридичної особи у звязку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Крім того, позивачем не було представлено суду доказів наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність відповідача за вказаним її місцезнаходженням.

Водночас, згідно з п. 1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552), платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до абзацу першого п. 4.1 вищезазначеного Порядку узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Як встановлено в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи ПП «План Б Консалтинг»(ідентифікаційний код 33347235) є юридичною особою, зареєстрованою Оболонською районною державною адміністрацією 25 лютого 2005 року.

ПП «План Б Консалтинг»було взято на обліку як платника податків в ДПІ у Оболонському районі м. Києва 12 квітня 2005 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Як встановлено у ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 15 липня 2010 року № 4896/9/29-105 відповідачем звіти до податкового органу не подавались більше трьох років.

Таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Пунктом 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи - підприємця.

Згідно довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 15 липня 2010 року № 4896/9/29-105 заборгованості перед бюджетом у відповідача не має.

Отже, враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів фінансової звітності, відсутність у відповідача податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити юридичну особу Приватне підприємство «План Б Консалтинг»(місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2л, кв. 26, ідентифікаційний код 33347235).

3. Копію постанови, у день набрання постановою законної сили, надіслати державному реєстратору Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення Приватного підприємства «План Б Консалтинг», відповідно до встановленого законом порядку.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 13 вересня 2010 року.