Постанова № 11279889, 08.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2010 року 10:54 № 2а-11060/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представника позивача Ніколаєнко О.С. (довіреність від 18.02.2010р. № 907/9/10-011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.О.К.»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація, -

про скасування (припинення) державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з позовом до ТОВ «А.Т.О.К.»про скасування (припинення) державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач був зареєстрований Голосіївською районною державною адміністрацією м. Києва як юридична особа в травні 2007 року, був взятий на податковий облік як платник податків, проте відсутній за своїм місцезнаходженням, що відповідно ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

08 вересня 2010 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався також на те, що відповідач не подає звіти до податкового органу більше року, що також є підставою для його припинення відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідач у судові засідання 19 серпня та 08 вересня 2010 року не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Третя особа у судові засідання 19 серпня та 08 вересня 2010 року не зявилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Від третьої особи будь яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що субєкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом виключно у випадках та з підстав, передбачених законом.

Обґрунтовуючи своє право на предявлення даного позову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва посилалась п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», яким передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Як на підставу своїх позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м. Києва посилалась на положення ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»щодо наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність за вказаним її місцезнаходженням.

Водночас, Законом України «Про державну податкову службу», який є єдиним Законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, не передбачено таких функцій органів державної податкової служби, як контроль щодо підтвердження відомостей про місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таких функцій органів державної податкової служби не передбачено і в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Такі функції належать державному реєстратору на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до ст. 6 та ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач не наділений законом повноваженням на звернення до суду з вимогами про припинення юридичної особи у звязку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Водночас, згідно з п. 1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552), платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до абзацу першого п. 4.1 вищезазначеного Порядку узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Як встановлено в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи ТОВ «А.Т.О.К.»(ідентифікаційний код 35138438) є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною державною адміністрацією 30 травня 2007 року.

ТОВ «А.Т.О.К.»було взято на обліку як платника податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 07 червня 2007 року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Як встановлено у ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, зокрема, додаткових пояснень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08 вересня 2010 року відповідачем звіти до податкового органу не подавались з червня 2009 року.

Таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Пунктом 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи - підприємця.

Згідно додаткових пояснень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08 вересня 2010 року заборгованості перед бюджетом у відповідача не має.

Отже, враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів фінансової звітності, відсутність у відповідача податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне припинити юридичну особу ТОВ «А.Т.О.К.».

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Т.О.К.»(місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4а/289, ідентифікаційний код 35138438).

3. Копію постанови, у день набрання постановою законної сили, надіслати державному реєстратору Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.О.К.», відповідно до встановленого законом порядку.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 13 вересня 2010 року.