Постанова № 11279671, 13.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2010 року 10:29 № 2а-10503/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

позовну заяву Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва (надалі ДПІ у Деснянському районі міста Києва, позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1 або відповідач) заборгованості по податку з найманих працівників в розмірі 35894295 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті апеляційного узгодження зобовязання по податку з найманих працівників, визначеного податковим повідомленням-рішенням, у відповідача обліковується борг, який в супереч приписам Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі Закон України №2181) відповідачем не сплачено до державного бюджету України. Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судові засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся за адресою, вказаною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак конверт було повернуто до суду. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

У звязку з незявленням відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

В судовому засіданні 13 серпня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.04.2008р., свідоцтво про державну реєстрацію серії В03 №466703 та взято на облік до ДПІ у Деснянському районі м. Києва з 17.04.2008р. за №34852, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.07.2008р. по 31.07.2008р. Перевіркою встановлено порушення:

- п. 4 ст. 14 р. IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" та п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 -III від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": неподання декларацій про отримані доходи від здійснення підприємницької діяльності за період з 16.04.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.03.2009р.;

- п. п. 8.1.1, п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п. п. "а" та "б" п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб": приватний підприємець не нараховував, не утримував та не перераховував до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 11 964 765 грн. від суми виплат, пов'язаних з оплатою праці за липень 2008 року та не подавав до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку.

За результатами перевірки складено акт № 2146/17-025/2694010370 від 31.03.2010р., яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 11 964 765, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 23 929 530, 00 грн.

На підставі акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення № 0001021705/0 від 20.04.2010р. на суму 35 894 295, 00 грн. Податкове повідомлення-рішення було відправлено рекомендованим листом, однак повернулося без вручення за зазначеною адресою не проживає.

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Актом від 26.04.2010р. № 23/17-05 податкове повідомлення-рішення № 0001021705/0 від 20.04.2010р. розміщено на дошці податкових оголошень.

Таким чином, в розумінні Закону України №№2181, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що вручено відповідачу.

Податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося відповідачем а ні в апеляційному порядку, процедура якого передбачена Законом України №2181, а ні в судовому порядку.

Так, у відповідності до абз. «а»п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону України №2181,. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Таким чином, у звязку з тим, що відповідач не скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 35894295 грн. набула статусу податкового боргу.

У відповідності до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 - перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Перша податкова вимога від 17.07.2009р. № 1/3881 була відправлена відповідачу рекомендованим з повідомленням листом, однак вона була повернута до ДПІ у Деснянському районі м. Києва без вручення. На підставі п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст.. 6 Закону України №2181, актом від 26.08.2009р. № 28 вказана вимога розміщена на дошці оголошень, та вважається врученою. Друга податкова вимога від 25.09.09р. № 2/7329 була розміщена на дошці оголошень, у відповідності до акту від 25.09.2009р. № 39 та вважається врученою на підставі п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст.. 6 Закону України №2181.

Станом на дату судового розгляду даної справи, суду не надано доказів сплати відповідачем його податкової заборгованості у розмірі 35894295 грн., наявність у відповідача податкового богу підтверджується витягом з облікової картки платника податку (в матеріалах справи).

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 35894295 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 35894295 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, код ідентифікаційний код - НОМЕР_1), до Державного бюджету України на - р/р 33213800700004, УДК у Деснянському районі м. Києва, ГУ ДКУ в м. Києві, ідент. Номер 26077891, МФО 820019, код платежу 11010100, заборгованість по податку з доходів найманих працівників в розмірі 35894295 (тридцять пять мільйонів вісімсот девяносто чотири тисячі двісті девяносто пять) гривень.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 17.08.2010р.