Постанова № 11279670, 11.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2010 року           11:41           № 2а-10488/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі

м. Києва

до Виробничо-комерційної фірми «Діамант-ВКФ»у вигляді ТОВ

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району м. Києва в інтерасах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (надалі УПФ України у Святошинському районі м. Києва, позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Виробничо-комерційної фірми «Діамант-ВКФ»у вигляді ТОВ (надалі відповідач) 17 459 грн. 63 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки сума страхових внесків до Пенсійного фонду України у строки, встановлені ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ним не сплачено, позивач просить стягнути 17 459 грн. 63 коп. в судовому порядку.

В судовому засіданні 11 серпня 2010р. представник позивача подав заяву про зменшення суми позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем свого боргу в розмірі 10800грн., у зв’язку з чим, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6659 грн. 63 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся за адресою, вказаною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить чек про відправку, причини неявки представника відповідача не відомі.

В судовому засіданні 11 серпня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма «Діамант-ВКФ»у вигляді ТОВ знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва під № 03-2294.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України в розмірі

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Окрім цього, відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

У відповідності до ч. 2. ст. 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 3 статті 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Так, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № Ю-581 від 04.06.2010р. на суму 23783 грн. 63 коп., яка відповідачем була отримана 07.06.2010р. про, що свідчить підпис уповноваженої особи у графі «отримав»на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Заборгованість відповідача, визначена вимогою №Ю-581 від 04.06.2010р., станом на день розгляду справи в повному обсязі сплачена не була. Вказана вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена, доказів зворотного суду не надано.

Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що суму страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 6659 грн. 63 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України –відповідача (копія долучена до матеріалів справи); доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми «Діамант-ВКФ»у вигляді ТОВ (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код ЄДРПОУ - 21634252) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на р/р 256053012612 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669 заборгованість в розмірі 6 659 (шість тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) гривень 63 копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України..

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –--13.08.2010р.