Постанова № 11279012, 07.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 р. Справа № 2а-5012/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,

представника відповідача - Почтарьової Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський цегельний завод "Рост" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський цегельний завод «РОСТ» (далі позивач, ТОВ «КЦЗ «РОСТ») звернувся до суду з адміністративним позовом по визнання незаконним та скасування повідомлення-рішення №0000691513/0 від 12.02.2010р. яким Конотопською міжрайонною податковою інспекцією (далі відповідач, Конотопська МДПІ) визначено податкове зобовязання в сумі 18399 грн. 15 коп. з яких: 17523 грн. 00 коп. за основним платежем орендна плата з юридичних осіб та 876 грн. 15 коп. штрафних санкцій. Позивач вважає дане податкове повідомлення безпідставним та незаконним посилаючись на те, що відповідачем не було враховано, що 30.03.2009р. господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі №6/83-08 про визнання банкрутом боржника ТОВ «Конотопський цегельний завод «РОСТ», про що в газеті «Голос України» було опубліковано відповідне оголошення, а відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 03.09.2009р. у вищезазначеній справі, боржника (позивача) було визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру. Посилаючись на ст..23 Закону України, позивач зазначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом боржника і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується, строк виконання всіх грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх заборгованостях банкрута. Отже, на думку позивача, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати зобовязання зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а тому позивач вважає результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) поданої за 2009 рік щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності безпідставними та незаконними. При цьому, позивач зазначає, що вимоги Конотопської МДПІ по сплаті орендних платежів за період квітень-грудень 2009 року, нараховані згідно Акту перевірки відповідача №50/15-2-13 від 25.02.2010р., могли бути включені до реєстру вимог кредиторів тільки у разі своєчасного подання належним чином оформленої заяви про визнання кредиторських вимог. Відповідна заява від відповідача ні до ліквідатора ні до господарського суду не надходила.

В судове засідання представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. Відповідно до клопотання від 30.08.2010р. ліквідатор підприємства просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, доповнень до адміністративного суду немає. Судом було задоволено вищезазначене клопотання позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача не визнає та повністю підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Так, Конотопська МДПІ просить суд врахувати, що обовязок подавати звітність щодо податків та інших обовязкових платежів припиняється лише з моменту зняття юридичної особи з обліку в податковому чи іншому контролюючому органі. Згідно ст..2 Закону України «Про оплату за землю» (в редакції Закону України від 19.09.1996р. №378/96-ВР, зі змінами та доповненнями) використання землі є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. 27.03.2009р. позивачем було подано до Конотопської МДПІ уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, відповідно до якої річна сума орендної плати складає 15575 грн. 99 коп. (щомісячно 1298 грн.) Але при визначенні податкового зобовязання з орендної плати за землю на 2009 рік платником не було враховано укладений та зареєстрований додатковий правочин, яким передбачено збільшення суми орендної плати за землю до рівня трикратного розміру земельного податку, як цього вимагає ст..21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України від 02.10.2003р. №1211-ІУ, зі змінами та доповненнями). З урахуванням умов зазначеного правочину, сума орендної плати за землю на 2009 рік складає 38939 грн. 99 коп. (щомісячно 3245 грн.) Отже, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ст..13 Закону України «Про плату за землю» та ст..18 Закону України «Про оренду землі». 25.02.2010р. Конотопською МДПІ було складено акт №50/15-2-13 про результати камеральної перевірки податкової декларації за 2009 рік за період з квітня по грудень 2009 року і 12.03.2010р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000691513/0 на суму 18399 грн. 15 коп., яке відповідач вважає обґрунтованим та правомірним.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає , що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне:

16 лютого 2006 року між Конотопською міською радою та ТОВ «Конотопський цегельний завод «РОСТ» було укладено Договір оренди землі (державна реєстрація 25.04.2006р. №040661800042) (а.с.50-52) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 4.0911 га, яка знаходиться у м.Конотоп по вул..Генерала Тхора, 152. Термін дії договору до 24.01.2011 року.

12.02.2008 року до вказаного договору було внесено зміни в частині збільшення орендної плати за землю шляхом укладання Додаткової (державна реєстрація 06.08.2008 року за №040861800145), який є невідємною частиною договору. (а.с.53-54).

27.03.2009 року позивачем було подано до Конотопської МДПІ уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік (а.с.65), відповідно до якої річна сума орендної плати складає 15575 грн. 99 коп. (щомісячно 1298 грн.).

06.05.2009 року Конотопською МДПІ було проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік. За результатами перевірки було донараховано орендну плату за землю за січень-березень 2009 року в сумі 5841 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 292 грн. 05 коп.

25.02.2010р. Конотопською МДПІ було складено Акт №50/15-2-13 (а.с.10-12) про результати камеральної перевірки вказаної вище декларації за період квітень грудень 2009 року. При перевірці було встановлено, що при визначенні податкового зобовязання з орендної плати за землю на 2009 рік (зокрема за квітень-грудень 2009 року) платником не було враховано укладений та зареєстрований додатковий правочин, яким передбачено збільшення суми орендної плати за землю до рівня трикратного розміру земельного податку, як цього вимагає ст..21 Закону України від 06.10.1998 року №161-ХІУ «Про оренду землі» (в редакції Закону України від 02.10.2003 року №1211-ІУ, зі змінами та доповненнями). З урахуванням умов правочину, сума орендної плати за землю на 2009 рік складає 38939 грн. 99 коп. (щомісячно 3245 грн.). Граничний термін нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності за квітень-грудень 2009 року минув, що призвело до заниження податкового зобовязання на суму 17523 грн. 00 коп. Таким чином, Конотопською МДПІ було зроблено висновок про те, що платником (позивачем) було порушено ст..13 Закону України від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю» (в редакції Закону України від 19.09.1996 року №378/96-ВР, зі змінами та доповненнями) та ст..18 Закону України «Про оренду землі».

12.03.2010р. Конотопською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000691513/0 (а.с.13-14), яким ТОВ «Конотопський цегельний завод «РОСТ», згідно з п.п.17.1.4, п.17.1, ст..17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) було донараховано податкове зобовязання по орендній платі за землю за квітень - грудень 2009 року в сумі 17523 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 876 грн. 15 коп.

Матеріали справи містять копію ухвали Господарського суду Сумської області 30.03.2009р. по справі №6/83-09 (а.с.62-63) відповідно до якої було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Конотопський цегельний завод «РОСТ». Згідно зазначеної ухвали суду було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14.05.2009 року в газеті «Голос України»№86 було опубліковано оголошення про те, що Господарським судом Сумської області порушено справу за №6/83-09 про банкрутство ТОВ «КЦЗ «РОСТ» та введено процедуру розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.08.2009р. у справі №6/83-09 було затверджено Реєстр вимог кредиторів ТОВ «КЦЗ «РОСТ» та визнані грошові вимоги по кожному з кредиторів .

Постановою господарського суду Сумської області від 03.09.2009р. у справі №6/83-09 (а.с.21) позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-ХІІ (далі Закон №2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У відповідності до п.4 ст.12 Закону №2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, та протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно до п.7 ст.12 Закону №2343, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Однак, відповідачем, при здійсненні нарахування позивачу штрафних санкцій, не враховано наявність мораторію, введеного у звязку з порушенням справи про банкрутство позивача ухвалою господарського суду Сумської області від 30.03.209р. Відтак, застосування до позивача у період дії мораторію, а саме з квітня по грудень 2009 року штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2010р. №0000691513/0 на суму 876 грн. 15 коп. на підставі п.17.1 ст.17 Закону №2181 є незаконним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000691513/0 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 876 грн. 15 коп. є неправомірне, необґрунтоване та підлягає скасуванню.

Щодо донарахування Конотопською МДПІ податкового зобовязання по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2009 року, яке згідно повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000691513/0 становить 17523 грн. 00 коп. слід зазначити наступне:

Відповідно до пункту 10 Договору оренди землі від 16.02.2006р. (а.с.50-52) сума орендної плати за рік становила 13152 грн. 56 коп. Періодичність внесення орендної плати за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця позивач повинен був сплачувати 1096 грн. 05 коп.

Додатковим правочином від 12.03.2008р. до вищезазначеного договору оренди, до пункту 10 було внесено зміни, а саме:

При проведенні щорічної індексації грошової оцінки земель, встановлено річну орендну плату в сумі 33802 грн. 07 коп. Сплата орендної плати вноситься у такі строки: за рік в сумі тридцять три тисячі вісімсот дві гривні 07 коп. (33802 грн. 07 коп.). Періодичність внесення орендної плати за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця позивач повинен був сплачувати 2816 грн. 84 коп. на місяць.

Суд погоджується з висновками відповідача про те, що фактично ТОВ «КЦЗ «РОСТ» в уточненій податковій декларації за 2009 рік було занижено податкове зобовязання по сплаті орендної плати за 2009 рік (зокрема за період з квітня по грудень 2009 року), визначивши за кожен місяць суму орендної плати в розмірі 1298 грн. 00 коп., що всього за 2009 рік становить 15575 грн. 99 коп. Однак визначаючи в своїх запереченнях та в акті перевірки те, що суми орендної плати за землю на 2009 рік становить 38939 грн. 99 коп. (щомісяця 3245 грн.), відповідач посилається на додатковий правочин від 12.03.2008р. (а.с.53-54).

Слід зазначити, що відповідний договір оренди землі від 16.02.2006р., як і вищезазначений додатковий правочин, укладений між ТОВ «Конотопський цегельний завод «РОСТ» і Конотопською міською радою, є дійсним і на даний час. На цьому наголошує відповідач як у письмових запереченнях так і зазначає в судовому засіданні. При цьому, суд бере до уваги той факт, що ніяких подальших змін до договору та додаткового правочину не вносилось, відтак на даний час діє положення пункту 10 Договору (з урахуванням внесених змін) відповідно до якого сума річної орендної плати складає 33802 грн. 07 коп., а сума щомісячної орендної плати становить 2816 грн. 07 коп., що менше суми орендної плати за місяць, яку було визначено в Акті перевірки Конотопською МДПІ - 3245 грн. щомісячно.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конотопською МДПІ не було доведено правомірність та обґрунтованість проведеного нарахування податкового зобовязання по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності (а.с.11), загальна сума якого за квітень-грудень 2009 року складає 17523 грн. 00 коп. з розрахунку відхилення в сумі 1947 грн. щомісячно протягом зазначеного періоду (3245,0 грн. 1298,0 грн.), тому з урахуванням вищевикладених обставин, податкове повідомлення-рішення №0000691513/0 від 12.02.2010р. в частині нарахування основного платежу - податкового зобовязання по орендній платі в сумі 17523 грн. 00 коп. також є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський цегельний завод "Рост" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0000691513/0 від 12.03.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Конотопський цегельний завод "Рост" визначено суму податкового зобовязання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 18299 грн. 15 коп., у тому числі: сума основного платежу - 17523 грн. 00 коп., сума штрафних (фінансових) санкцій - 876 грн. 15 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський цегельний завод "Рост" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 152, ідентифікаційний код 33683307) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп. /три гривні 40 коп./. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 13.09.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець