Постанова № 11278693, 06.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2010 р. справа № 2а-12521/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю представника позивача Бубнова В.В.,

представника відповідача Дорохової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001911502/0/5677/15-213/33393663/10 та 0001921502/0/5678/15-213/33393663/10 від 28.04.2010, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001911502/0/5677/15-213/33393663/10 та 0001921502/0/5678/15-213/33393663/10 від 28.04.2010, мотивуючи свої вимоги тим, що податковим органом 20.04.2009 проводилась перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» проте, Акт за наслідками проведеної перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення складений відносно товариства з обмеженою відповідальністю ВБП «Спецпідзембуд», яке зареєстровано у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька за № 06100224 від 12.07.1995, і.н. 333936605611, місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Світлого шляху, 2.

Крім того, у відповідності із постановою КМ України від 21.05.2009 № 502, були введені тимчасові обмеження відносно здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010.

На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001911502/0/5677/15-213/33393663/10 та 0001921502/0/5678/15-213/33393663/10 від 28.04.2010.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» є юридичною особою, зареєстроване 11.02.2005 виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код 33393663, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 304772.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 1 від 31.01.2005.

20.04.2010 Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька було проведено невиїздну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за результатами якої складено Акт № 1675/15-211/33393663 від 20.04.2010, яким встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21 грудня 2000р. (далі за текстом Закон № 2181), а саме: платником податку несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у розмірі 12800,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки 28.04.2010 податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0001911502/0/5677/15-213/33393663/10 та 0001921502/0/5678/15-213/33393663/10, якими до позивача застосовані на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 штрафні санкції на суму 680,00 грн. (10% - за затримку на 16 календарних днів) та 1200,00 грн. (20% - за затримку на 89 календарних днів), відповідно.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та просить їх скасувати.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (далі за текстом Закон) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАСУ) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька не доведена правомірність їх дій при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (надалі Закон) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, в тому числі, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Пунктом 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України

від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (надалі Порядок),визначені типи перевірок, які проводяться державними податковими органами.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Крім того, у зазначеній нормі визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Отже, при проведенні камеральної перевірки досліджуються виключно дані, які містяться у податковій декларації (або розрахунку).

За таких обставин, проаналізувавши вказану норму порядку, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька проведена невиїзна документальна перевірка, тобто камеральна перевірка.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, відповідач провів її 20.04.2010 на підставі даних, зазначених у декларації з податку на додану вартість № 46219 від 21.12.2009 та платіжних документів, які підтверджують здійснення сплати за вказаною декларацію.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. N 06-10/167 стосовно визначення терміну "арифметична помилка або описка" під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію (розрахунок) або в додатки до неї.

Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається з акту від 20.04.2010 відповідач в ході проведеної перевірки взагалі не виявив арифметичних або методологічних помилок, допущених у податковій декларації з податку на додану вартість. Також, наявність таких помилок не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки податковим органом не було виявлено не арифметичних ні методологічних помилок під час проведення перевірки, то суд приходить до висновку про безпідставність застосування штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181.

Крім того, пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначений 30-денний термін для проведення камеральної перевірки, який обчислюється з наступного дня після отримання податкової декларації.

Як вбачається з вхідного штампу на податкові декларації з податку на додану вартість № 46219, вказана декларація була отримана контролюючим органом 21.12.2009, а невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету по цій декларації була проведена 20.04.2010, тобто у порушення 30денного терміну, визначеного пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, згідно п. 1.3. Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно п. 2 Порядку, Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

При цьому при оформленні результатів невиїзних документальних перевірок в акті в обов'язковому порядку зазначається інформація, передбачена в підпунктах 2.1.1 - 2.1.3, 2.1.5, 2.1.6, а саме: місцезнаходження суб'єкта господарювання (місце розташування об'єкта власності, щодо якого проводиться перевірка); повне і скорочене найменування суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів; підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів; посади, назва структурного підрозділу, назва органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводять перевірку; тип перевірки (невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова перевірка) (невиїзна документальна), 2.1.7, 2.2.1 - 2.2.3, 2.2.6 та 2.2.11, а саме: період, за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання; термін проведення перевірки (дата початку та дата закінчення перевірки); інформація про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, із зазначенням наказів про призначення та звільнення із займаної посади;

дані про реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади (назва документа, назва органу, дата і реєстраційний номер), дата взяття на облік органом державної податкової служби (назва документа, назва органу державної податкової служби та дата взяття на облік), реєстраційні дані платника ПДВ (назва документа, дата, номер, індивідуальний податковий номер); код форми власності, підпорядкованість для державних підприємств; інформація про документи, які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий). Щодо інших підпунктів зазначається інформація за необхідністю, залежно від питань, що підлягали перевірці.

У порушення вищевказаних норм Порядку, наведена податковим органом в акті перевірки від 20.04.2010 інформація стосовно позивача, а саме: повна назва юридичної особи - позивача, ідентифікаційний код платника податків та дата проведення державної реєстрації, не відповідає дійсності, а отже свідчить про безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд».

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001911502/0/5677/15-213/33393663/10 та 0001921502/0/5678/15-213/33393663/10 від 28.04.2010, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0001911502/0/5677/15-213/33393663/10 від 28.04.2010 на суму у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0001921502/0/5678/15-213/33393663/10 від 28.04.2010 на суму у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецпідзембуд» судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 06 вересня 2010 року.

Повний текст постанови складений 11 вересня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.