Ухвала суду № 1127227, 09.08.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого судді Шипуліної Т.М.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я., Нечитайло О.М.

при секретарі: Яйцевій С.В.

за участю представників:

від позивача Кузюк І.Ю.

від відповідача Ільків І.Д., Гаврилюк М.М., Струс А.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року по справі № А-1/81 за позовом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2004 року позовні вимоги ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №0000142600/0 та №0000152600/0 від 04.04.2003р., якими позивачу донараховано ак­цизний збір та застосовано штрафні санкції на загальну суму 8730242 грн. 52 коп. задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове про відмову в задоволені позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від11 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2006 року позивачу поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Касаційна скарга ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року - скасуванню із залишенням в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2004 року .

Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №№ 0000142600/0 та 0000152600 від 04.04.2003 року про донарахування акцизного збору та застосування штрафних санкцій на загальну суму 8730242 грн.52 коп., прийнятих на підставі акту перевірки за №129/23/120/1/00152230 від 01.04.2003 року, суд апеляційної інстанції вважав, що суд зробив свої висновки всупереч рішенню Конституційного суду України від 29.01.2002 року за №1-рп/2002 та не врахував, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» не виконав вимоги Декрету КМУ «Про акцизний збір» та порушив норми Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», тому повинен нести відповідальність визначену відповідачем по справі в повідомленнях-рішення.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна з врахуванням наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та Дочірнім підпри­ємством фірмою «Верона» спільного українсько-італійського підприємства в формі ТОВ «Сагема-Транс» 19.07.2002р. були укладені договори за №7-09-0060-02-03, №7-09-0061-02-03, №7-09-062-02-03, №7-09-0063-02-03, №7-09-0064-02-03 на переробку давальницької сировини.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.10-14.10.2002р. у справі №8/260-1/218, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 січня 2003 року, були визнані недійсними пункти 10.2 зазначених вище договорів, якими передбачалося, що акцизний збір фірмою «Верона» перераховується ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до початку відвантаження вироблених нафтопродуктів та зобовязано останнього відвантажувати нафтопродукти, виготовлені відповідно до вказаних договорів без попередньої оплати акцизного збору та надання письмового підтвердження банківської установи про його перерахування.

Переробляючи нафту на давальницьких умовах і здійснюючи відвантаження пе­рероблених нафтопродуктів, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» виконувало рішення суду, яке набрало законної сили і відповідно до ст.124 Конституції України є обовязковими до виконання на всій території, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За таких конкретних обставин справи на позивача не може бути покладена відповідальність за несплату фірмою «Верона» акцизного збору.

Встановлені судом обставини та зроблені висновки відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, зокрема, перевіряють чи прийнятті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно із визначенням, наведеним в ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», акцизний збір це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Покладення на позивача обовязку по сплаті акцизного збору повязано з зобовязанням сплачувати цей акцизний збір замовником послуг з переробки нафтопродуктів та включення цієї суми в ціну готової продукції.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.10-14.10.2002р. у справі №8/260-1/218, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 січня 2003 року, були визнані недійсними пункти 10.2 зазначених вище договорів, якими передбачалося, що акцизний збір фірмою «Верона» перераховується ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до початку відвантаження вироблених нафтопродуктів та зобовязано останнього відвантажувати нафтопродукти, виготовлені відповідно до вказаних договорів без попередньої оплати акцизного збору та надання письмового підтвердження банківської установи про його перерахування.

Позивач ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» переробляв нафту на давальницьких умовах та здійснив відвантаження пе­рероблених нафтопродуктів виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили і відповідно до ст.124 Конституції України є обовязковими до виконання на всій території, при цьому він попередньо скористався своїм правом на апеляційне оскарження постановленого судового рішення.

За таких конкретних обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що на позивача не може бути покладена відповідальність за несплату фірмою «Верона» акцизного збору.

Не переконливими є доводи апеляційної інстанції, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.10-14.10.2002р. у справі №8/260-1/218 не підлягало виконанню позивачем в силу ст.7 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» з врахуванням наступного.

Відповідно до змісту ст..7 зазначеного Закону, судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірних підприємств, а також філій, відділень та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених у статті 4 цього Закону підлягають виконанню у частині, що не суперечить цьому Закону.

В даному випадку позивач ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» виконував рішення суду по спору між господарюючими субєктами, предметом якогобули умови виконання укладених угод, а не надання державних гарантій захисту інвестицій.

В ухвалі Конституційного Суду України від 14 березня 2002 року про редакційне уточнення тексту Рішення Конституційного Суду України від 29 січня 2002 року №1-рп/2002 зазначено, що положення частини першої статті 5 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», є підставою не лише для відмови у наданні, а й підставою для припинення раніше наданих пільг підприємствам з іноземними інвестиціями.

Разом з тим, як пояснили в судовому засіданні касаційної інстанції представники відповідача по справі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.10-14.10.2002р. у справі №8/260-1/218 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 січня 2003 року вони не оскаржували, крім того, судами чи іншими органами не приймалося рішень щодо припинення раніше наданих пільг підприємству з іноземними інвестиціями / стороні по угоді/ та не визнавалися недійсними угоди на виконання яких діяв позивач, відвантажуючи вироблені нафтопродукти.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для донарахування відповідачем Відкритому акціонерному товариству «Нафтохімік Прикарпаття» ак­цизного збору та застосування штрафних санкцій на загальну суму 8730242 грн. 52 коп., оскільки з боку останнього відсутнє порушення податкового законодавства з огляду на конкретні обставини справи.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна інстанція помилково скасувала рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону.

За таких обставин та відповідно до вимог ст. 226 КАС України, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2004 року залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2004 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Костенко М.І.

______

Маринчак Н.Є.

______

Гончар Л.Я.

______

Нечитайло О.М.З оригіналом згідно.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/вступна та резолютивна частина/

09 серпня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого судді Шипуліної Т.М.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я., Нечитайло О.М.

при секретарі: Яйцевій С.В.

за участю представників:

від позивача Кузюк І.Ю.

від відповідача Ільків І.Д., Гаврилюк М.М., Струс А.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року по справі № А-1/81 за позовом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, в порядку ч.3 ст.160 КАС України такеруючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2004 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Костенко М.І.

______

Маринчак Н.Є.

______

Гончар Л.Я.

______

Нечитайло О.М.З оригіналом згідно.