Ухвала суду № 1127225, 16.08.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Фадєєвої Н.М.,

при секретарі: Бойченко Ю.П.,

За участю представників:

від відповідача Антонюка І.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 року по справі № 5/3248-23/326 за позовом Підприємства «Щирець-Склоприлад» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 березня 2005 року позовні вимоги Підприємства «Щирець-Склоприлад» до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001192350/0 від 16.04.2003 року в частині посилання на п.п.17.1.8. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з підстав неможливості застосування зазначеного пункту до спірних правовідносин, оскільки він встановлює штрафні (фінансові) санкції за відчуження активів платника податків без згоди податкового органу, що в даному випадку не мало місця.

В задоволенні решти позовних вимог про визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 117280 грн. 30 коп., в тому числі 78751 грн. основний платіж, 38529 грн. 30 коп. штрафні (фінансові) санкції відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2005 року, рішення суду першої інстанції частково скасовано, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001192350/0 від 16.04.2003 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 117280 гри. 30 коп. В решті рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2005 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 19 травня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 04 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволені позову.

Касаційна скарга ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, позивач Підприємство «Щирець-Склоприлад» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та на основі Дозволу на право користування пільгами з оподаткування № 205 від 05.09.2001 року, виданого Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, Дозволу на право користування пільгами з оподаткування № 210 від 01.04.2002 року, виданого Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, Дозволу на право користування пільгами з оподаткування № 4 від 05.09.2002 року, виданого регіональною комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Львівській області протягом періоду з 01.09.2001 року по 31.12.2002 року користувалось пільгою по податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», від оподаткування звільняються операції з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Підприємства, які підпадають під дію цього пункту отримують право виписки податкової накладної без нарахування податку на додану вартість.

При наявності права на зазначену пільгу, позивач виписував податкові накладні на операції з продажу товарів (робіт, послуг) із нарахуванням податку на додану вартість та з подальшою оплатою податку покупцями в складі продажної ціни.

У податкових деклараціях, що подавались підприємством до ДПІ у Пустомитівському районі за вересеньгрудень 2001 року та січень-грудень 2002 року сума отриманого податку не відображалась.

Комплексною документальною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства Підприємства «Щирець-Склоприлад» Всеукраїнської організації інвалідів України», проведеною ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області встановлено заниження суми податку на додану вартість у розмірі 78751 грн. 00 коп., у тому числі за вересень-грудень місяці 2001 року 4697 грн. 00 коп., січень-грудень місяці 2002 року 74054 грн. 00 коп.

Маючи Дозволи на право застосування пільг з оподаткування (Дозвіл № 205 від 05.09.2001 року, Дозвіл № 210 від 01.04.2002 року, видані Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та Дозвіл № 4 виданий 05.09.2002 року Регіональною комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів) позивач не скористався ним, про що свідчать виписані Підприємством «Щирець-Склоприлад» Всеукраїнської організації інвалідів України» податкові накладні, які окрім вартості поставлених товарів містять суму податку на додану вартість. Загальна вартість операції в податковій накладній зазначена із додатковим нарахуванням 20% податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є одночасно звітним податковим та розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 цього зазначеного Закону передбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надано особам, які зареєстровані як платники податку.

Актом перевірки № 97/231/1788/31121719 від 11.04.2003 року встановлено, що Підприємством «Щирець-Склоприлад» Всеукраїнської організації інвалідів України» отримано свідоцтво платника податку на додану вартість № 18545479 від 27.09.2000 року серії НБ №036925, видане ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, яке надає йому право виписувати податкові накладні та нараховувати податок на додану вартість.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та належним доказом виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту в розмірах, що зазначені в цих податкових накладних.

За наслідками перевірки, на підставі акту № 97/231/1788/31121719 від 11.04.2003 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001192350/0, яким позивачу, згідно з підпунктом «б» п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п.п.17.1.3., п.п.17.1.8. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 117280 грн. 30 коп., у тому числі 78751 грн. 00 коп. основний платіж, 38529 грн. 30 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що обовязок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 цього Закону, є помилковим, покладається на платника податків.

Посилання позивача на помилковість виписки податкових накладних були правильно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки позивачем не були надані докази, які підтверджують здійснення помилки, а також доказів, які б свідчили про неправомірність нарахування податкового зобовязання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001192350/0 від 16.04.2003 року в частині визначеного податкового зобовязання по податку на додану вартість (основний платіж).

Також судом першої інстанції правильно було зазначено, що п.п.17.1.8. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки встановлює штрафні (фінансові) санкції за відчуження активів платника податків без згоди податкового органу.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна інстанція помилково скасувала рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону.

За таких обставин та відповідно до вимог ст. 226 КАС України, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 року підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2005 року залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 року скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Костенко М.І.

______

Маринчак Н.Є.

______ Нечитайло О.М. ______ Фадєєва Н.М.З оригіналом згідно.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

16 серпня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Фадєєвої Н.М.,

при секретарі: Бойченко Ю.П.,

За участю представників:

від відповідача Антонюка І.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 року по справі № 5/3248-23/326 за позовом Підприємства «Щирець-Склоприлад» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 року скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Костенко М.І.

______

Маринчак Н.Є.

______ Нечитайло О.М. ______ Фадєєва Н.М.З оригіналом згідно.