увійти
УКР
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Мироненка О.В., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Рибченка А.О.
при секретарі Бойченко Ю.П.
за участю:
позивача ОСОБА_1
від відповідача Подлісовської Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги СПД ОСОБА_1 та Балтської МДПІ Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2005 року по справі № 14/40-05-1043 за позовом СДПІ ОСОБА_1 до Балтської МДПІ Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського Одеської області від 15 квітня 2005 року, позовні вимоги СПД ОСОБА_1 до Балтської МДПІ Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30 червня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги СПД ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним податкові повідомлення-рішення № 0000651730/0/9-1700/1578/ж від 21-23.04.2003 року про визначення податкового зобов'язання по сплаті прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності в сумі 3038,66 грн. та № 0000671730/0/10-1700/2115/ж від 03.06.2003 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати прибуткового податку на доходу від підприємницької діяльності в сумі 45,98 грн.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, СПД ОСОБА_1 26 липня 2005 року та Балтська МДПІ Одеської області 29 липня 2005 року звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14 листопада 2005 роук на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2006 року касаційні скарги прийнята до провадження суду, по ним відкрито касаційне провадження.
Касаційні скарги СПД ОСОБА_1 та Балтської МДПІ Одеської області задоволенню не підлягають з врахуванням наступного.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове - про часткове задоволення позовних вимог, виходив з встановлених по справі обставин, а саме, що позивач ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, зареєстрований Балтською райдержадміністрацією, про що зроблений запис 07.04.2003р. у журналі обліку реєстраційних справ за № 04057072Ф0010953 та видано відповідне свідоцтво. У 2002 році він працював за спрощеною системою оподаткування, згідно свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого Балтською МДПІ 01.01.2002р., в якому вид діяльності зазначено - надання юридичних послуг
.
Згідно Декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2002р., поданої СПД ОСОБА_1 до Балтської МДПІ 03.02.2003р., останній також отримував доходи: за місцем основної роботи ВАТ „Балтський МКК" в сумі 4056.01грн., сума утриманого податку склала 652.75грн.; не за місцем основної роботи - СВК „Піщана" 17354.54грн., сума утриманого податку склала 2992.68грн.; СВК „Мирони" - 450.00грн., сума утриманого податку невідома; від надання юридичних послуг - сума одержаного валового доходу 11971.50грн., сплата єдиного податку - 1560.00грн., сума чистого доходу склала 10411.50грн.
Позивач ОСОБА_1 не надав до ДПІ документи, які підтверджували б задекларовані доходи та утриманий прибутковий податок. За таких обставин Балтська МДПІ провела перевірку по даному питанню, за її результатами було складено акт № 28-1702-1673703717/420 від 23.04.2003р., в якому зазначено, що в 2002р. ОСОБА_1 отримав від СВК „Піщана" заробітну плату в сумі 17054.54грн., стягнену за рішенням райсуду на підставі виконавчого листа № 2-49 від 29.03.2002р., прибутковий податок в сумі 2992.68грн. не утримувався, але ця сума 12.09.2002р. була перерахована ОСОБА_1 на рахунок ВДК у Балтському районі.
Згідно проведеного податковою інспекцією річного перерахунку, підприємцю ОСОБА_1 обраховано сукупний річний дохід за 2002 рік в сумі 21860.55грн. (4056.01 + 17354.54+450.00), сукупна річна сума податку склала 5303.40грн., з врахуванням утриманого ВАТ „Балтський МКК" податку - 652.75грн. та переплатою по прибутковому податку станом на 21.04.2003р. на картці особового рахунку підприємця в сумі 45.98грн., податковою інспекцією визначено до сплати 4604.67грн. податку, у зв'язку з чим і було прийнято податкове повідомлення № 0000651730/0/9-1700/1578/ж від23.04.2003р.
СПД ОСОБА_1 30.04.2003р. звернувся до ДПА в Одеській області із скаргою на дії Балтської МДПІ з питання повернення добровільно сплаченого 12.09.2002р. прибуткового податку в сумі 2992.68грн. При розгляді зазначеної скарги ДПА в Одеській області здійснила коригування розрахунку з врахуванням сплати в бюджет 2992.68грн. прибуткового податку, визначивши суму цього податку, яка підлягає сплаті у розмірі 1611.99грн., про що СПД ОСОБА_1 був повідомлений листом ДПА в Одеській області від 26.05.2003р. за № 7288/17-0212, після чого Балтською МДПІ прийнято нове повідомлення № 0000671730/0/10-1700/2115/ж від 03.06.2003р.
Між тим, у податковому повідомленні № 0000651730/0/9-1700/1578/ж від 21-23.04.2003р. була вказана сума 4650.65грн., а не 4604.67грн., а у податковому повідомленні № 0000671730/0/10-1700/2115/ж від 03.06.2003р. замість суми 1611.99грн. вказана сума податку 1657.97грн.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини відповідають фактичним обставинам справи, а висновки суду зроблені відповідно до норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Так, відповідно до ст.2, 12 Декрету № 13-92, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її межами. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи.
Факт припинення трудових відносин з підприємствами, де працював СПД ОСОБА_1 як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, підтверджений матеріалами справи та безпосередньо останнім, про що свідчать позовна заява та заяви про уточнення позовних вимог .
Враховуючи встановлене та положення ч.6 ст. 10 Декрету № 13-92, якою передбачено, що не утримані або утримані не повністю суми прибуткового податку з громадян, що звільнилися, сплачуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за рахунок власних коштів, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що податкове повідомлення № 0000651730/0/9-1700/1578/ж від 21-23.04.2003р. необхідно визнати недійсним на суму 3038.66грн. (2992.68+45.98), а податкове повідомлення № 0000671730/0/10-1700/2115/ж від 03.06.2003р. - на суму 45.98грн. (1657.97-1611.99), задовольнивши, таким чином, позов частково .
З огляду на зазначене, апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішенн та вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221 ,224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги СПД ОСОБА_1 та Балтської МДПІ Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
