Ухвала суду № 11269160, 27.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 р.Справа № 2-а-4898/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

при секретарі судового засідання Антоненко Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2008 р. по справі№2-а-4898/08/2070

за позовом підприємства "Бенефіт" Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

за участю прокурора Фрунзенського району м. Харкова

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, підприємство "Бенефіт" Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України", звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова:

- № 0000021600/0 від 07.02.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 728324 грн.,

- № 0000031600/0 від 15.02.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1348876 грн.,

- № 0000041600/0 від 18.03.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 545463 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2008 р. по справі№2-а-4898/08/2070 позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000021600/0 від 07.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 728324, 00 грн., визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000031600/0 від 15.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1348876, 00 грн., визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000041600/0 від 18.03.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 545463, 00 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, не погодився з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що перевіркою встановлено зайве віднесення підприємством до витрат, понесених для виготовлення цукру та включених у 8% від продажної ціни продукції (не є власністю підприємства, а надаються як супутні послуги ВАТ „Новоіванівський цукровий завод", витрати на послуги по транспортуванню, пов'язаного з виробництвом - 11,93%, (послуги сторонніх організацій, оскільки на балансі підприємства відсутні вантажні транспортні засоби); оренду продуктового цеху - 8,02% (послуги сторонніх організацій ВАТ „Новоіванівський цукровий завод"). При проведенні документальної виїзної перевірки декларації за листопад 2007 року актом №180/16-024 від 01.02.08р. було встановлено порушення пп.6.2.8.п.6.2.ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку із завищенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 1357526,0 грн., яка включена до відшкодування по податковій декларації за грудень 2007 року. Вказує, що за даними перевірки встановлено зайве віднесення підприємством до витрат, понесених для виготовлення цукру та включених у 8% від продажної ціни продукції, внаслідок чого порушено вимоги пп.6.2.8п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення представників сторін в судовому засіданні та надані ними документи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, підприємство „Бенефіт" ХОР ВОІ „СОІУ" є платником податку на додану вартість. Підприємство „Бенефіт" ХОР ВОІ „СОІУ" має дозвіл на право користування пільгою з податку на додану вартість передбаченою п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість".

З 09.01.2008 р. по 21.01.2008 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка підприємства „Бенефіт" Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2007 року, в ході якої встановлено порушення пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та пп.7.7.2. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що було складено акт перевірки №180/16-024/32949551 від 01.02.2008 р. На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021600/0 від 07.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 728324 грн. відповідно до пп. „б" пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

15.02.2008р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка підприємства «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України»стосовно наданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007р., в ході якої встановлено порушення пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та пп.7.7.2.,7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що було складено акт перевірки № 324/16-024 від 15.02.2008р. На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031600/0 від 15.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1348876 грн. відповідно до пп. „б" пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З 13.03.2008 р. по 18.03.2008р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка підприємства «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року, в ході якої встановлено порушення пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та пп.7.7.2. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що було складено акт перевірки № 709/16-024/32949551 від 18.03.2008р. На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 18.03.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 545463 грн. відповідно до пп. „б" пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень є висновок податкового органу про порушення пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та пп.7.7.2. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок неправомірного застосування підприємством позивача нульової ставки з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова безпідставно і необґрунтовано в оскаржуваних рішеннях вказує на порушення позивачем пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп.7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість", а тому ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова неправомірно зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного. Суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення посилається на ту обставину, що підприємство «Бенефіт»ХОР ВОІ „СОІУ" є платником податку на додану вартість та має дозвіл на право користування пільгою з податку на додану вартість передбаченою пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, підприємству «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України»як такому, що відноситься до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів було надано дозвіл №77 на право користування пільгами згідно пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 7.12.1 п. 7.12 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з терміном дії з 01.01.2007 р. по 01.01.2008р. Надання зазначеного дозволу на використання податкової пільги з метою забезпечення належних умов для життєдіяльності інвалідів, створення необхідних економічних умов для функціонування громадських організацій інвалідів, підприємств і організацій, де працюють інваліди, було передбачено Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів" від 13.07.2000 року. Вказаним Законом внесені зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 р., де зокрема у ст. 14-1 зазначено, що підприємства та організації інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до Законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Виходячи з преамбули та змісту Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, метою та критерієм надання податкової пільги є безпосередня участь інвалідів в економічній діяльності підприємства громадської організації інвалідів. Тобто держава створює особливі економічні умови функціонування підприємств громадських організацій інвалідів шляхом зменшення податкового тиску на такі підприємства саме з метою забезпечення залучення праці інвалідів, як одного з факторів створення необхідних умов ведення повноцінного способу життя такими інвалідами.

Відповідно до пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% від суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Абзацом другим пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8% від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Тобто при визначенні права підприємства на пільгу, передбачену пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», необхідно враховувати, що підпунктом 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено обмеження щодо застосування пільги для певних видів товарів та послуг; на підприємствах та організаціях громадських організацій інвалідів відсоток інвалідів, які мають там основне місце роботи, у загальній чисельності працюючих повинен становити протягом попереднього звітного періоду не менше 50% і фонд оплати праці таких інвалідівне менше 25% від суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва; підприємства та організації громадських організацій інвалідів повинні бути зареєстровані у відповідному податковому органі; при виготовленні товарів сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються при виготовленні таких товарів, повинна становити не менше 8% від продажної ціни таких виготовлених товарів.

При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом в ході перевірки не встановлено порушень умов підпункту 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо того, що відсоток інвалідів, які мають основне місце роботи на підприємстві позивача, у загальній чисельності працюючих повинен становити протягом попереднього звітного періоду не менше 50% і фонд оплати праці таких інвалідівне менше 25% від суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Отже, порушення позивачем пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»полягає, на думку податкового органу, в тому, що при виготовленні товарів сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються при виготовленні таких товарів, становить менше 8% від продажної ціни таких виготовлених товарів. При цьому одним з доводів відповідача в ході апеляційного розгляду справи є посилання на штучне створення позивачем щорічно ситуації, яка надає право на пільгове оподаткування податком на додану вартість шляхом прийняття інвалідів на сезонні роботи.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано докази на підтвердження того, що на підприємстві "Бенефіт" Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" постійно працює 20 інвалідів, та, згідно додаткових пояснень, на підприємство додатково приймається на роботу 35-40 працівників у звязку зі зростанням обсягу виробництва на сезонні роботи. Але порушень щодо відсотку інвалідів, які мають основне місце роботи на підприємстві позивача та фонду оплати праці таких інвалідів не встановлено під час проведення перевірок.В ході перевірок були опитані працівники інваліди стосовно виконуваної ними роботи та відібрані від них письмові пояснення стосовно відсутності у них іншого місця роботи.

Щодо посилання податкового органу на порушення пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з тим, що переробка цукрового буряку була здійснена не на власному, а на орендованому обладнанні, колегія суддів зазначає, що згідно пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю. Отже, товари повинні бути виготовлені підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів, та є власністю зазначених організацій. Таким чином, зазначена норма не містить такої вимоги, як виготовлення товару на обладнанні, яке належить підприємству на праві власності.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1.17 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що терміни, які вживаються у цьому Законі, в тому числі і "валові витрати виробництва (обігу)", розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, при визначенні суми витрат, понесених на переробку сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються при виготовленні товарів, слід керуватися нормами ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігусума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.35.7 цієї статті. Отже, при визначенні відсотка суми витрат, необхідної для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід враховувати всі складові таких витрат, включаючи і витрати на придбання послуг сторонніх організацій, якщо такі послуги отримані у зв'язку з переробкою (обробкою та іншими видами перетворення). Зазначена правова позиція підтверджується і офіційним податковим роз'ясненням, наданим Державною податковою адміністрацією України в листі № 4958/6/16-1515 від 22.05.2007 року.

Крім того, віднесення витрат по переробці цукрового буряку в цукровий сироп до суми витрат, необхідної для визначення вартості товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, підтверджується Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні відсотка суми витрат, необхідної для визначення продажної ціни таких товарів, безпосередньо виготовлених підприємством "Бенефіт" Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів, "Союз організації інвалідів України", слід враховувати всі складові таких витрат, включаючи і витрати на переробку цукрового буряку (оскільки такі послуги надавалися ВАТ „Новоіванівський цукровий завод") та послуги по транспортуванню цукрового буряку (які надавалися сторонніми особами), витрати на оренду виробничих приміщень.

При розгляді справи встановлено, що 01.09.2007 року між позивачем та ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» був укладений договір найму нежитлового приміщення та обладнання № АР-8. Згідно умов договору позивач прийняв у тимчасове володіння та користування цех по переробці бурячного сиропу (продуктивний цех), сушильне та пакувальне відділення Новоіванівського цукрового заводу (стаціонарне устаткування). 04.09.2007 року між позивачем та ВАТ «Новоіванівський цукровий завод»був укладений договір про надання послуг № ПСС-2/07. За умовами такого договору позивач передавав ВАТ «Новоіванівський цукровий завод»цукровий буряк для його переробки на давальницьких умовах, а саме для його очищення та перетворення на бурячний сироп (перший етап виробничого процесу виготовлення цукру). Протягом лютого-жовтня 2007 року позивач уклав однотипні угоди купівлі-продажу цукрового буряку з безпосередніми сільськогосподарськими товаровиробниками, на умовах яких ним був придбаний цукровий буряк.

Транспортування цукрових буряків здійснювалося відповідно до укладених позивачем у вересні-жовтні 2007 року договорів на виконання послуг по перевезенню вантажів. За умовами таких угод транспортування буряків відбувалося транспортом та працівниками виконавця (перевізника).

В вересні 2007 року позивач уклав з сільськогосподарськими товаровиробниками однотипні договори комісії на переробку цукрових буряків врожаю 2007 року. За умовами таких угод позивач зобовязувався здійснити на ВАТ «Новоіванівський цукровий завод»за рахунок сільськогосподарських товаровиробників переробку цукрових буряків з метою отримання цукру піску. Транспортні витрати по доставці буряків розподілялися між сторонами у певному відношенні. Розрахунок за надані послуги відбувався шляхом передачі позивачу певної кількості цукрового буряку (у відсотках до отриманої кількості буряку на переробку). Транспортування цукрових буряків здійснювалося відповідно до укладених позивачем у вересні-жовтні 2007 року договорів на виконання послуг по перевезенню вантажів. За умовами таких угод транспортування буряків відбувалося транспортом та працівниками виконавця (перевізника).

Колегія суддів зазначає, що з акту перевірки не вбачається, що податковим органом враховувалися витрати на послуги по переробці цукрового буряку, сума яких, як зазначає позивач, становить 24,97 % продажної ціни товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у позивача наявні підстави для застосування нульової ставки податку на додану вартість при реалізації виготовленого цукру, оскільки ним дотримані умови щодо безпосередності виготовлення такого товару, як зазначено в пп.6.2.8. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно з пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, на підставі підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем було неправомірно зменшено позивачу спірну суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підтвердження висновків позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2007р. № 180\16-024\329495551 від 01.02.2008р., документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 324\16-024 від 15.02.2008р., виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. № 709\16-024\329495551 від 18.03.2008р. судом першої інстанції було призначено судову бухгалтерську експертизу.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 4240 від 06.06.2008р., до складу витрат, передбачених пп.6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»при визначенні суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, повинні включатися всі суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та, таким чином, не підтверджуються висновки, яких дійшов податковий орган при проведенні зазначених перевірок.

Податкові повідомлення рішення, що оскаржуються позивачем, прийняті за результатами позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2007р. № 180\16-024\329495551 від 01.02.2008р., документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 324\16-024 від 15.02.2008р., виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. № 709\16-024\329495551 від 18.03.2008р., але загальною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень є висновок податкового органу про порушення пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та пп.7.7.2. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного застосування підприємством позивача нульової ставки з податку на додану вартість. Але в ході розгляду справи встановлено, що зазначені висновки Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті без врахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та всіх обставин справи, необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від21.07.2008 р. по справі№2-а-4898/08/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2008 р. по справі№2-а-4898/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М.

Макаренко Я.М.

<Список ><Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2010 р.