Ухвала суду № 11267376, 21.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 р.Справа № 2-н-25/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

представника позивача - Дружиніна О.О.

представника відповідача -Пивоваров О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 11.11.2009р. по справі№2-н-25/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліка-У"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ „Еліка-У" звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському району м. Харкова від 02.10.2008 р. №0001442330/0 та 0001442330/0 від 02.10.2008 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліка-У» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року по справі №2а-28544/08/2070 за нововиявленими обставинами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліка-У» про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року по справі №2а-28544/08/2070 за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ТОВ «Еліка -У» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року по справі №2а-28544/08/2070 за позовом ТОВ «Еліка -У» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 02 жовтня 2008р. № 0001442330/0 та від 02 жовтня 2008р. № 0001432330/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 92, 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 202, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Еліка-У" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.11.2006р. по 31.03.2008р. і за її результатами було складено акт перевірки № 1698/23- 304/34632476 від 15.09.2008р.

Актом перевірки були встановлені порушення, а саме: порушено підприємством норми п.п. 8.1.2., п.8.1, ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", чим занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007 року у сумі 199,0 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі -11 278,0 грн. Порушено підприємством норми п.5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", чим занижено податок на прибуток за 1 квартал 2008 року у сумі -20645,0 грн. та порушено п.п. 3.1. ст. 3, п.4.1. ст..4, п. 7.1., п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим безпідставно занижено податкові зобов'язання у лютому 2008 року - 516,0 грн., березні 2008 року - 422 061,0 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 236004,00 грн. та зменшено р.26 від'ємне значення податку на додану вартість, яке включається до складу податкового кредиту наступних періодів за березень 2008 року у розмірі 186 573,0 грн.

Перевіркою правильності визначення ТОВ „Еліка-У" валових витрат встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року наданої до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (реєстр. №19375 від 30.04.08) підприємство задекларувало убуток балансової вартості запасів у розмірі 149615,00 грн. Але відповідно даних бухгалтерського обліку та даних отриманих в результаті проведеної інвентаризації (лист ТОВ „Еліка-У" від 22.08.08 №213/1) убуток балансової вартості запасів за 1 квартал 2008 року склав 67037,00 грн. У зв'язку з цим, підприємством в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" було безпідставно завищено суму убутку балансової вартості запасів, віднесених до складу валових витрат, у розмірі 82578,00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів та пояснень посадової особи підприємства на балансі ТОВ „Еліка-У" станом на 31.03.08 року знаходяться наступні основні засоби: морозильні та холодильні ларі в кількості 474 шт. на загальну суму 910852.80 грн. у т.ч. ПДВ - 151808,80 грн. контейнери „морські" в кількості 13 шт. на загальну суму 72000,00 грн.. у т.ч. ПДВ -12000.00 грн.

В перевіряємому періоді морозильні та холодильні ларі в кількості 474 шт. а також контейнери „морські" в кількості 10 шт. були безкоштовно передані, згідно договорів зберігання, фізичним особам - підприємцям. Згідно із п. 2.6 зазначених договорів фізичні особи - підприємці (зберігачі) мають право користуватися, володіти, використовувати в своїй господарській діяльності майно, яке було передано ТОВ „Еліка-У" на зберігання.

Перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань, встановлено, що ТОВ „Еліка-У" за період з 02.11.2006 року по 31.03.2008 рок в порушенні п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України №334 нараховані амортизаційні відрахування на основні фонди, які не використовувалися в господарській діяльності (передані безкоштовно на зберігання) на загальну суму 45905.00 грн.

В результаті вищезазначених порушень ТОВ „Еліка-У" було занижено податок на прибуток у розмірі 32122,00 грн., у т.ч. за IV квартал 2007 року на 199.00 та за І квартал 2008 року на 31923,00 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено:

При порівнянні даних зазначених у реєстрах податкових накладних (за лютий, березень 2008 року) та наявними податковими накладними, із даними податкових декларацій з ПДВ. зафіксовано факт заниження підприємством податкових зобов'язань у розмірі 5575.00 грн., чим порушено п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім цього, актом перевірки встановлено, що розрахувавши максимальний об'єм товару, який підприємство може одночасно зберігати в своїх трьох контейнерах, було з'ясовано, що максимально можливий розмір залишку продукції на підприємстві, на будь-яку дату в перевіряємому періоді, становить 95067 кг. У вартісному показнику, враховуючи середню ціну реалізації продукції, цей об'єм складає 760536,00 грн. А згідно даних бухгалтерського обліку на підприємстві, станом на 31.03.08 року, рахуються залишки у сумі 2845545,00 грн. Різниця між даними підприємства та максимально можливим розміром залишку продукції, станом на 31.03.08р. становить 2085009,00 грн. Тобто, підприємством було занижено базу оподаткування на вказану суму. ПДВ з якої становить 417002.00 грн. Таким чином. ТОВ „Еліка-У" в порушення п. 4.1 ст. 4, п. 7.1. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ №168 було занижено у березні 2008 року податок на додану вартість у сумі 417002,00 грн.

В результаті вищезазначених порушень, ТОВ „Еліка-У" було занижено податок на додану вартість у розмірі 422577,00 грн. у т.ч. за лютий 2008 року на 516,00 грн. та за березень 2008 року на 422061,00 грн.

На підставі вище зазначено акту перевірки керівником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 02 жовтня 2008р. № 0001432330/0 про сплату 32122 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 9656 грн. 50 коп., застосованих за порушення пп. 8.1.2. п.8.1. ст. 8. Закону України "Про оподаткування підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), чим занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007року в сумі -199,00грн., за 1 квартал 2008 року в сумі -11278,00грн. та від 02 жовтня 2008р. № 0001442330/0 про сплату 236004грн. 00коп. та штрафних (фінансових) санкцій 118002грн. 00 коп., застосованих за порушення пп. 3.1. ст. З, п. 4.1. ст. 4, п. 7.1., п.п. 7.3.1. п. 7 3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 04.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), чим занижено податкові зобов'язання у лютому 2008 року - 516,00грн., березні 2008 року - 422061,00грн., занижено податок на додану вартість за березень 2008року на суму 236004,00грн.

Судом першої інстанції під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліка-У» про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року по справі №2а-28544/08/2070 за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ТОВ «Еліка -У» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень встановлено, що докази, представлені до суду в ході розгляду справи №2а-28544/08/2070 не є повними на підставі того, що ТОВ «Еліка-У» надано на даний час суду наступні документи: додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-2 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_3; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-1 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_4; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-5 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_5; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-2 від 03.09.2007 р. з ФО-П ОСОБА_3; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-4 від 01.10.2007 р. з ФО-П ОСОБА_6; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-1 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_7; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-3 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_9; додаткова угода до договору зберігання № ДХ07/11-02 від 07.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_10; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-3 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_9; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-6 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_5; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-2 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_5; а також накладні на передачу товару вищевказаним контрагентам на відповідальне зберігання.

Вищевказані документи доводять використання основних засобів - морозильних контейнерів та морозильних ларів в господарській діяльності підприємства ТОВ „Еліка-У" та помилковість висновку що амортизаційні відрахування завищені на суму 45111,00 грн.

Також були надані суду:

- договір доручення №10/8пр-02 від 10.01.2008 р. з ФО-П ОСОБА_11 та накладних на передачу товару згідно цього договору.

- договір доручення № 02/8л/-01 від 01.02.2008 р. з ФО-П ОСОБА_12 та накладних на передачу товару згідно цього договору.

- договір доручення № 02/8л/-02 від 01.02.2008 р. з ФО-П ОСОБА_13 та накладних на передачу товару згідно цього договору.

- договір доручення № 11/8к-01 від 11.02.2008 р. з ФО-П ОСОБА_4 та накладних на передачу товару згідно цього договору.

- договір доручення № 10/8пр-01 від 10.01.2008 р. з ФО-П ОСОБА_14 та накладних на передачу товару згідно цього договору.

Згідно з діючим законодавством передача товару в рамках договору доручення Повіреному не передбачає передачу права власності на цей товар - він залишається власністю Довірителя. Перехід права власності відбувається в момент відчуження цього товару Повіреним кінцевому покупцю. В бухгалтерському обліку товар переданий Повіреному в рамках договору доручення відображається по дебету рахунка 281 „Товари на складі".

Також при ревізії архіву підприємства ТОВ „Еліка-У" було виявлено вантажні митні декларації (форма МД-3) та міжнародні накладні на перевезення вантажу автомобільним транспортом (ЦМР) від 31.03.2008 року, які підтверджують факт отримання товару та оприбуткування його на баланс підприємства 31.03.2008 року.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в перевіряємому періоді на складі підприємства перебувало товару саме на суму 2 845 545,00 грн., як підприємство і задекларувало в Декларації з податку на прибуток (згідно з додатком К1/1 до Декларації), а розрахунок максимально можливого розміру залишку товару на складі станом на 31.03.2008 року виходячи з технічних характеристик трьох морських контейнерів, якій викладено в акті перевірки №1698/23-304/34632476 від 15.09.2008 року є помилковим та не відповідаючим фактичному обсягу товару на балансі підприємства станом на 31.03.2008 року. Тому донарахування ПДВ на суму 417 002,00 грн. (2845545,00-760536,0=2085009,00 грн.; 2085009,00 грн*20%=417002,00 грн.) також є безпідставним, тому що базується на помилковому розрахунку заснованого на технічних характеристиках трьох морських контейнерів.

Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що постанова Харківського окружного адміністративного суду №28544/08/2070 від 22 05.2009 року про відмову в задоволенні позову ТОВ „Еліка-У" до ДПІ Ленінського району м. Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає скасуванню у зв'язку з нововиявленими обставинами, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліка-У» про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 02 жовтня 2008р. № 0001442330/0 та від 02 жовтня 2008р. № 0001432330/0 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Позивач в заяві про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року за нововиявленими обставинами посилається на п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами, а саме на істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Такою обставиною відповідач вважає виявлені після проведення інвентаризації бухгалтерських документів факти службової недбалості головного бухгалтера підприємства Курочки Ф.Г., втрати бухгалтерських документів ТОВ «Еліка-У» та відсутність інформації про справжні причини податкових донарахувань згідно з актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року за нововиявленими обставинами, враховуючи наявність доказів, що підтверджують факт втрати бухгалтерських документів (довідка Київського РВ ХМУ ГУМВД України в Харківській області від 17.09.2009 року, том 1, а.с.208).

Щодо суті позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих. що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 8.1.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

У відповідності до вимог п.п. 8.1.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Згідно положень п.п. 8.1.4. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Колегія суддів зазначає, що на підставі наданих позивачем документів, а саме: додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-2 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_3; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-1 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_4; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-5 від 01.11.2007 р з ФО-П ОСОБА_5; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-2 від 03.09.2007 р. з ФО-П ОСОБА_3; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-4 від 01.10.2007 р. з ФО-П ОСОБА_6; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-1 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_7; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-3 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_9; додаткова угода до договору зберігання № ДХ07/11-02 від 07.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_10; додаткова угода до договору зберігання № ДХ01/11-3 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_9; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-6 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_5; додаткова угода до договору зберігання №ДХ01/11-2 від 01.11.2007 р. з ФО-П ОСОБА_5; а також накладні на передачу товару вищевказаним контрагентам на відповідальне зберігання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про використання позивачем у своїй господарській діяльності морозильних контейнерів та морозильних ларі, а тому і обґрунтованість здійснення позивач амортизаційних відрахувань, повязаних з їх утримання, у розмірі 45111грн.

Положеннями ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Під поставкою товарів згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість" слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Як вбачається з матеріалів справи, передача товару контрагентам позивача відбувалась в межах договорів доручення, а саме: договір доручення №10/8пр-02 від 10.01.2008 р. з ФО-П ОСОБА_11, договір доручення № 02/8л/-01 від 01.02.2008 р. з ФО-П ОСОБА_12, договір доручення № 02/8л/-02 від 01.02.2008 р. з ФО-П ОСОБА_13, договір доручення № 11/8к-01 від 11.02.2008 р. з ФО-П ОСОБА_4, договір доручення № 10/8пр-01 від 10.01.2008 р. з ФО-П ОСОБА_14.

У відповідності до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

При цьому колегія суддів зауважує, що у межах дії зазначених договорів доручення до контрагентів позивача не переходило право власності на товари, а тому і бухгалтерський облік зазначеної продукції повинен здійснювати позивач.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушень чинного законодавства при відображенні в Декларації з податку на прибуток товару саме на суму 2 845 545грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідають фактичним обставинам справи і зібраним доказам, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 11.11.2009р. по справі№2-н-25/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2010 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.