Ухвала суду № 11267274, 19.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 р.Справа № 2-а-42289/09/2070

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря Співак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтратехнобуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В с т а н о в и л а:

У жовтні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтратехнобуд" (далі ТОВ "Інтратехнобуд"), що є правонаступником усіх прав та зобовязань ТОВ "Будівельна компанія "Велтон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі ДПІ у Київському районі м. Харкова), яким просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 11.08.09 р. та 0000451800/1 від 31.08.09 р. щодо визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 74.037 грн., з яких, 49.358 грн. основний платіж, 24.679 грн. фінансові санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року позовні вимоги ТОВ "Інтратехнобуд" задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ДПІ у Київському районі м. Харкова в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Інтратехнобуд".

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року слід залишити без змін, з наступних підстав.

За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення планової перевірки діяльності ТОВ "БК Велтон" за період з 01.04.2008 року по 31.07.2008 року щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "СК Елстін" та ТОВ "НВП Енергобуд" складено акт перевірки № 4694/18-010/31854946 від 29.07.2009 року, яким встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за квітень липень 2008 року до сплати в бюджет на суму 49.358, 25 грн.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 11 серпня 2009 року, якими підприємству визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 74.037 грн., у тому числі: 49.358 грн. основний платіж, 24.679 штрафна санкція.

Рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова про внесення змін до рішення за результатами розгляду скарги від 28.09.09 №16117/10/25-019 повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 11 серпня 2009 року скасоване в частині 18.878,31 грн. нарахованого податку та 9.439,15 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Даними перевірки встановлено, що між позивачем та ТОВ "НВП "Енергобуд" та ТОВ "СК "Елстін" були укладені договори підрядних робіт, а саме: з ТОВ "НВП "Енергобуд" договір № 04/04-08 від 04.04.08 р. у відповідності до якого ТОВ "НВП "Енергобуд" виконувало роботи з прокладення кабелю 10 кВ, підключення електропостачання; з ТОВ "СК "Елстін" договір № 03-VII/38.2 від 14.04.08 р., у відповідності до якого ТОВ "СК "Елстін"виконував для позивача комплекс робіт з улаштування системи каналізації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ "НВП "Енергобуд"та ТОВ "СК "Елстін" на думку відповідача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Фактів, які б свідчили, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, судам апеляційної та першої інстанції відповідачем не надано.

Доказів відсутності повноважень у посадових осіб ТОВ "Інтратехнобуд", ТОВ "НВП "Енергобуд" та ТОВ "СК "Елстін" на укладання такого договору в момент його укладання відповідачем також не надано.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Колегія суддів зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ "НВП "Енергобуд"та ТОВ "СК "Елстін" так і на час судового розгляду ТОВ "НВП "Енергобуд"та ТОВ "СК "Елстін" знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон повязує настання наслідків нікчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому колегія суддів не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ТОВ "НВП "Енергобуд"та ТОВ "СК "Елстін"є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім цього колегія суддів зазначає, що ТОВ "НВП "Енергобуд" та ТОВ "СК "Елстін" мають відповідні ліцензії, а саме ліцензія серії АВ № 406590 та АВ № 117302 відповідно.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Факт виконання робіт підтверджується матеріалами справи, а саме: результати виконаних робіт приймались у контрагентів позивача за відповідними актами прийомки виконаних підрядних робіт , зокрема: актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ "СК "Елстін" 30.04.08 р., актом № 2 прийомки виконаних підрядних робіт за травень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ "СК "Елстін" 31.05.08 р., актом № 1 прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ "СК "Елстін" 30.04.08 р. , актом №3 прийомки виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ "СК "Елстін" 29.08.08 р. за договором № 03-VII/38.2 від 14.04.08 р. а також актом № 1 прийомки виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, підписаного позивачем з ТОВ "НВП "Енергобуд" 20.06.08 р. за договором № 04/04-08 від 04.04.08 р.

Вартість виконаних робіт були відображені позивачем у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних ТОВ "СК "Елстін" № 12 від 22.04.08 р., ТОВ "СК "Елстін" № 15 від 07.05.08 р., ТОВ "СК "Елстін" № 16 від 23.05.08 р., ТОВ "СК "Елстін" № 52 від 31.08.08 р., ТОВ "НВП "Енергобуд" №48 від 14.04.08 р. , ТОВ "НВП "Енергобуд" № 49 від 14.04.08 р., ТОВ "НВП "Енергобуд" № 112 від 20.06.08 р.,

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Таким чином податкові накладні, які виписані ТОВ "НВП "Енергобуд"та ТОВ "СК "Елстін" на виконання договорів є чинними оскільки останні є платниками ПДВ, а отже мають права видавати вище зазначені податкові накладні.

Посилання відповідача на той факт, що ТОВ "НВП "Енергобуд"та ТОВ "СК "Елстін" не мали можливості виконати вище зазначені угоди оскільки їх субпідрядником був TOB "ПБК "Вертикаль" є необґрунтованим, доказів зворотного відповідачем не надано.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не довів, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлена нікчемність оспорюваних правочинів й, таким чином, колегія суддів залишає апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя - (підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 26 квітня 2010 року.

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Мельнікова