Ухвала суду № 11266671, 22.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р.Справа № 2-а-6352/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник позивача - Бушта В.О.

Представник відповідача - Дерев'янко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекція Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2009р. по справі№2-а-6352/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" <Список ><Текст >

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Державної податкової адміністрації в Сумській області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запчасть", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Державної податкової адміністрації в Сумській області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2009 року № 0000782311/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 30108,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість 30108,00 грн.

Відповідачі, Конотопська міжрайонна Державна податкова інспекція та Державна податкова адміністрація в Сумській області, проти позову заперечують, обґрунтовуючи свою позицію тим, що в ході проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Запчасть» за період з лютого по червень 2009 року було встановлено наявність у позивача фінансово-господарських відносини з суб'єктом господарювання ТОВ "Медіа Драйв" м. Київ. Позивачем було укладено договір на розміщення реклами від 23.08.2007 року №23/08-07 з ТОВ „Медіа Драйв" (виконавець) в особі директора Павлишена В.В. Згідно умов договору позивач доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розміщенню рекламних матеріалів у вагонах транспорту на моніторах. Але в результаті перевірки виявилося, що згідно інформаційної довідки наданої ДПІ у Шевченківському районі м.Київ №8207/7/23-1106 від 20.05.2009р. підприємство не знаходиться за юридичною адресою, основні засоби на підприємстві відсутні. Крім того, власник моніторів ТОВ „Транс - Медіа" м. Київ повідомило, що протягом 2008 -2009р.р. воно немало ніяких взаємовідносин з ТОВ „Медіа Драйв". З документів ТОВ „Медіа Драйв" вбачається, що додаток до договору про продовження дії договору з позивачем від 23.08.2007р. був підписаний директором ОСОБА_5 31.12.2007року, коли ОСОБА_3 вже не був директором товариства. Отже, на думку відповідачів, укладений ТОВ „Запчасть" правочин із ТОВ „Медіа Драйв" фактично не виконувався, послуги по ретрансляції рекламних роликів ТОВ „Медіа Драйв" товариству «Запчасть» не надавав, тому позивач не мав права відносити суму податку на додану вартість в розмірі 30108,00 грн. до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень - червень 2009 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 159 КАС України, ст.ст. 215, 216 ЦК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, відповідно до вимог п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 11 по 16 вересня 2009 року на підставі направлення від 11 вересня 2009 року № 230-130 службовими особами Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Запчасть» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з лютого по червень 2009 року.

За результатами перевірки було складено акт від 16 вересня 2009 року за № 280/23-5/30355337 та виписано податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2009 року № 0000782311/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 52025,00 грн. /а.с. 8-35/.

Позивачем оскаржується рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30108,00 грн. В іншій частині позивач погоджується з рішенням.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу в сумі 30108,00 грн. є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Медіа Драйв» укладено Договір № 23/08-07 на розміщення реклами від 23 серпня 2007 року (термін дії зазначеного Договору продовжено до 31 грудня 2009 року Додатком №1) відповідно до якого ТОВ «Запчасть» є Замовником, а ТОВ «Медіа Драйв»є Виконавцем, який прийняв на себе зобов'язання по розміщенню рекламного матеріалу Замовника у вагонах транспорту (Київський метрополітен) на рідкокристалічних моніторах /а.с. 36-39/.

На підтвердження виконання умов договору в період з 01 квітня 2009 року по 31 травня 2009 року ТОВ «Медіа Драйв» було надано ТОВ «Запчасть»: рахунок-фактура № 12/05/09-1 від 30.04.2009р., акт надання послуг від 30.04.2009р., ефірна довідка за квітень 2009р., медіаплан за квітень 2009 року, податкова накладна № 432 від 30.04.2009р.; рахунок-фактура № 18/05/09-2 від 18.05.2009р., акт надання послуг від 31.05.2009р., ефірна довідка за травень 2009р., медіаплан за травень 2009р., податкова накладна № 462 від 31.05.2009р. /а.с. 40-49/.

В свою чергу товариством «Запчасть» перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Медіа Драйв» у червні 2009 року за платіжними дорученнями: № 1104 від 18.06.2009р., на суму 90948,59 грн., та № 1123 від 22.06.2009р. на суму 90460,96 грн. /а.с. 50, 51/.

Конотопська МДПІ не заперечує наявності у ТОВ «Запчасть» податкових накладних виданих ТОВ «Медіа Драйв», оформлених згідно вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», актів надання послуг, ефірних довідок, медіапланів.

Податкова інспекція також не заперечує проведення розрахунків товариством «Запчасть» з ТОВ «Медіа Драйв» за надані послуги.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що посилання відповідачів на те, що договір, укладений між ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Медіа Драйв» не виконувався, оскільки власник рідкокристалічних моніторів ТОВ „Транс - Медіа" м. Київ повідомив, що протягом 2008 -2009р.р. воно немало ніяких взаємовідносин з ТОВ „Медіа Драйв" є необгрунтованим, оскільки такі заяви відповідачів спростовуються офіційними листами директора ТОВ „Медіа Драйв" на адресу Конотопської МДПІ та позивача, в яких зазначено, що ТОВ „Медіа Драйв" дійсно безпосередньо з ТОВ „Транс - Медіа" м. Київ не укладало угод на ретрансляцію рекламних роликів для позивача, так як такі угоди укладені через відповідних посередників.

Вказані обставини в судовому засіданні відповідачем не були спростовані. Перевірка по ланцюгу від позивача до власника моніторів податковою не проводилася.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції також обгрунтовано дійшов висновку про те, що заяви відповідача щодо того, що договір фактично не виконувався, оскільки додаток до цього договору підписала не уповноважена особа є безпідставними, оскільки про фактичне виконання договору свідчать відповідні дії сторін договору, які підтверджуються в даному випадку відповідними документами: податковими накладними, рахунками-фактурами, актами надання послуг, ефірними довідками, медіа планами, платіжними дорученнями.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що умови договору і додатку до нього, підписаних ОСОБА_3 визнані і виконуються новим директором товариства „Медіа Драйв" Ботушан Н.В.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що посилання відповідача в акті перевірки на пояснення громадянина ОСОБА_5, який пояснював, що він взагалі не працював в ТОВ «Медіа Драйв» і на протокол зборів учасників ТОВ «Медіа Драйв», згідно якого 02.11.2007р. з посади директора товариства був звільнений громадянин ОСОБА_3 не свідчать, що договір на розміщення реклами укладений між ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Медіа Драйв» не виконувався фактично.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачі не довели, що договір на розміщення реклами укладений між ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Медіа Драйв» фактично не виконувався.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2009 року № 0000782311/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 30108 грн. є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а позивач має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30108,00 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року по справі№2-а-6352/09/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2009р. по справі №2-а-6352/09/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2010 р.