Ухвала суду № 11264816, 15.09.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 р.Справа № 2-а-5866/10/1570 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Аблов Є.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріМельник В.В. за участю сторін: ДПІ у м. ІллічівськуІзотова Лариса Петрівна (довіреність) Танурков Родіон Георгійович (довіреність)

ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»Єрмолаєв Сергій Олександрович (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення, - встановиЛА:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (далі - ДПІ), про скасування в повному обсязі податкового рішення - повідомлення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 17.05.2010 року за № 0000142330/0 про визначення суми податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість із штрафними санкціями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000142330/0 від 17.05.10 року про визначення суми податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість із штрафними санкціями у розмірі 5200012,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Іллічівську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»з питань правових відносин з ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»за період вересень - жовтень 2009 року та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2009 року, січень - лютий 2010 року, на підставі якої складено акт № 1369/23-0304/33832730 від 29.04.10 р.

В ході перевірки ДПІ у м. Іллічівську встановлені порушення ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз», а саме:

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.4 ст. 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 9414085 грн., у тому числі: жовтень 2009 р. - 2027413 грн.; листопад 2009 р. - 160032 грн.; грудень 2009 р. - 562732 грн.; січень 2010 р. - 071073 грн.; лютий 2010 р. - 2592835 грн.;

- пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту за жовтень 2009 р. в розмірі 833333,33 грн.

На підставі акту перевірки 17.05.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську прийнято податкове рішення - повідомлення за №0000142330/0 про визначення суми податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість, яка разом із штрафними санкціями складає 5200012,00 грн.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в справі письмові докази, дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного акту суб'єкту владних повноважень діючому законодавству України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Щодо завищення суми податкового кредиту за жовтень 2009 р. в розмірі 833333,33 грн.:

ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»уклало із ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»договори на постачання сільськогосподарської продукції договір № 24/09 від 15.09.2009 року (придбання насіння соняшника) та договір № 23/09 від 23.09.2009 року (придбання пшениці 4,5,6 класу).

Відповідно до договору № 24/09 від 15.09.09р. ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»у вересні - жовтні 2009 р. відвантажив пшеницю та виписав податкові накладні на загальну суму 5002800,00 грн., а саме: надходження пшениці, відповідно до вищевказаного договору, відображено як у бухгалтерському, так і у податковому обліку ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»у вересні 2009 р. Також у вересні 2009 р. отримані податкові накладні та відображений податковий кредит з ПДВ.

При проведенні комплексної перевірки ДПІ м. Іллічівська (акт №116/23-0301/33832730 від 25.01.2010 р.) від ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»були надані усі первинні документи та податкові накладні, за перевіркою яких ніяких порушень виявлено не було. Оплата за цим договором була здійснена 02.10.09 р. в розмірі 5002800,00 грн.

Усього за договором № 24/09 от 15.09.2009 р. загальна сума ПДВ склала 833800,00 грн., що і було відображено в деклараціях з ПДВ за вересень - жовтень 2009 р.

Відповідно до договору № 23/09 від 23.09.09 р. ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»28.09.2009 р. зробив передплату сільськогосподарської продукції ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»у розмірі 5000000,00 грн. Була виписана податкова накладна № 08-0000000229 від 28.09.09 р. на суму 5000000.00 грн., в т.ч. ПДВ - 833333,33 грн., яка отримана 02.10.2009 р. та не відображена в декларації з ПДВ за вересень 2009 р.

02.10.2009 р. за договором № 23/09 від 23.09.09 р. ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів»були повернуті грошові кошти у розмірі 5000000,00грн., про що отримане коригування № ЗП08-00001 від 02.10.09 р. до податкової накладної № 08-0000000229 від 28.09.09 р. на суму (-5000000,00) грн., в т.ч. ПДВ - (-833333,33 грн.). Саме тому в додатку №1 до декларації з ПДВ за жовтень 2009 р. одночасно відображена сума податкового кредиту за вересень 2009 р. за договором № 23/09 від 23.09.09 р. в розмірі 833333,33грн. та корегування податкового кредиту в розмірі (- 833333,33грн.), про що детально зазначено в додатку № 1 до декларації з ПДВ за жовтень 2009 р.

Усі зазначені операції були належним чином відображені у податкових деклараціях за вересень - жовтень 2009 р.

Щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2009 р. у розмірі 562732 грн. судом встановлено, що за грудень 2009 р. ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»до ДПІ у м. Іллічівську була подана декларація з податку на додану вартість у рядку 2.1 якої по експортних операціях зазначено: обсяги поставки - 2813659 грн.; сума ПДВ - 0.

З 23.02.2010 р. ДПІ у м. Іллічівську було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»(код за ЄДРПОУ 33832730) з правомірності задекларованого від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить понад 100 тис. грн. за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., про що складена довідка № 599/23-0302/01/33832730 від 03.03.2010 року.

Відповідно до абз. 3 ст.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року за №327, довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Додатком 2 до цієї довідки у зобов'язаннях за експортними операціями зазначено, що дані платника за грудень: обсяги поставки - 2813659 грн.; сума ПДВ - 0 збігаються із даними перевірки: обсяги поставки - 2813659 грн.; сума ПДВ - 0, та ніяких розбіжностей не виявлено.

Зазначена довідка та додаток були складені та підписані старшим державним інспектором - ревізором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську Янко Валентиною Анатоліївною, інспектором податкової служби 2 рангу.

Проте, тим же фахівцем - старшим державним інспектором - ревізором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську Янко Валентиною Анатоліївною - підписаний акт № 1369/23-0304/33832730 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз», код 33832730, з питань правових відносин з ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», код ЄДРПОУ 00686753, за період вересень - жовтень 2009 року та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2009 року, січень - лютий 2010 року», який суперечить зазначеній довідці та в якому зазначено, що у грудні 2009 р. ТОВ «Хай - Рейз Констракшнз»було неправомірно застосовано нульову ставку з податку на додану вартість за експортними операціями, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2009 р. у розмірі 562732 грн.

Щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 9414085 грн. у зв'язку із застосуванням нульової ставки з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій судом встановлене наступне.

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року за № 959, експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (в тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням цих товарів за межі території України.

Відповідно до п. 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. за №168/97, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування, а п.6.2.1 цього ж Закону передбачено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Також це підтверджується «Податковим роз'ясненням щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 05.09.2002р. за № 418, з метою підтвердження факту перетину товарами митного кордону України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 N 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), повинен мати оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому митним органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи, який разом з розрахунком експортного відшкодування подається до податкового органу.

Відповідно до правової позиції відповідача, викладеної в його запереченнях на позовну заяву від 01.07.2010 року № 16762/10/10-14, податковий орган не вважає зазначені вище операції з вивезення зерна за межи території України експортом з огляду на те, що згідно умов поставки товарів СРТ CARRIAGE PAID ТО, які були застосовані в цих випадках, Поставка здійснюється до порту відправлення, а тому, на думку посадових осіб податкового органу, право власності на зерно перейшло до покупця-нерезидента не за межами території України, а на її території, а тому вказані операції повинні обкладатись ПДВ за ставкою 20 відсотків, а не за ставкою 0 відсотків.

Суд першої інстанції не погодився з таким висновком податкового органу.

Відповідно до умов п. 8 зовнішньоекономічних контрактів №№ 75ТС021, 75ТС011, 75Т9048, 75ТВ008, 75ТА002, 75ТС026 право власності до покупця-нерезидента на товар переходить не в момент передачі в порту, а після оформлення вантажної митної декларації та повної сплати товару.

Відповідно до п. 3.4 контрактів №№ 100/14095460, 100/1409250, 100/14084940, 100/14084980, п.10.3 контракту № FB 0312-09РС продавець повинен здійснити митне оформлення вивезення товару та сплатити митні збори. Відповідно до ст. 87 Митного кодексу України декларантом є особа, якій є власником товару, що вивозиться за межи митної території України.

Усі двадцять шість зазначених у оскаржуваному акту перевірки вантажних митних декларацій мають відповідні відмітки митного органу «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі», а їхні оригінали із супроводжувальними листами надані до ДПІ у м. Іллічівськ.

Згідно розділу 2 наданих представником позивача ВМД на вивезення зернових декларантом та власником вантажу вказаний саме позивач, а не покупець-нерезидент України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність", експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування згідно з вимогами частини третьої статті 1 Закону України „Про систему оподаткування" не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до п. 6.4. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", місцем поставки товарів, як правило, є місце, де товари фактично перебувають на момент відправлення або транспортування, або місце, де товари перебувають на момент поставки. Таким чином, як при продажу товарів в Україні, так і при експорті товарів місцем їх поставки буде територія України. Тому визначення місця поставки в розумінні п. 6.4. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" не є суттєвим для з'ясування чи є певна поставка експортною операцією.

Пунктом 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування, тобто застосовується при експорті товарів. Тому необхідно встановити наявність експорту.

Відповідно до п. 3.1.3 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість", є вивезення товарів у митному режимі експорту. Таким чином, те, що відбувся експорт та підприємство має право на нульову ставку, можливо однозначно стверджувати, коли відбудеться вивезення або буде оформлена вантажна митна декларація. Така позиція відповідає судовій практиці та підтверджується постановою Верховного суду України від 03.06.2003 року, яка була винесена за результатами розгляду касаційної скарги Вільшанського колективного швейно-торгового підприємства (далі - Підприємство) на постанову Вищого господарського суду України від 6 лютого 2003 р. у справі за позовом Підприємства до Дергачівської міжрайонної ДПІ про визнання недійсним рішення.

Відповідно до п. 6.2.1. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Належним доказом підтвердження факту перетину товарами митного кордону України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 N 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" є оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому митним органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи, який разом з розрахунком експортного відшкодування подається до податкового органу.

Вказані висновки підтверджуються Податковим роз'ясненням щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення і експортування) товарів за межі митної території України, який затверджено наказом ДПА України від 5 вересня 2002 року № 418 та вищезазначеною постановою Верховного суду України від 03.06.2003 року.

Відповідно до Указу Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.1994 року №567/94, встановлено, що правила «ІНКОТЕРМС»застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності при укладенні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних контрактів, предметом яких є товари, з метою однакового тлумачення комерційних термінів, тобто українське законодавство прямо не пов'язує правіла «ІНКОТЕРМС»та митні режими, відповідно, застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у відповідності до умов поставки за правилами «ІНКОТЕРМС»є безпідставним.

Законом України „Про податок на додану вартість" строки вивозу (експортування), а також вивезення (імпортування) товарів не тлумачаться в залежності від моменту та переходу права власності, а також від того, яка особа здійснювала перевезення.

Такої ж думки додержується і Вищий господарський суд України у постанові від 08.07.2003 року.

Держкомпідприємництва у своєму листі від 14.02.2003 року № 1-221/834, також визначає, що якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що право власності на товар переходить до нерезидента на території України, але товар продається для використання за межами митної території України та його вивезення підтверджується документально, то в такому разі ці операції повинні оподатковуватися за нульовою ставкою.

Державна податкова адміністрація в Кіровоградській області у листі від 23.02.2007 року за № 698/10/15-216, робить висновок, що якщо зовнішньоекономічним договором передбачено, що право власності на товар переходить до нерезидента на території України, але товар продається для використання за межами митної території України та його вивіз підтверджується документально, такі операції оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, застосування нульової ставки в розумінні п.п. 6.2., 6.2.1. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" не залежить від умов поставки згідно з правилами "ІНКОТЕРМС" та моменту переходу права власності на товар до покупця-нерезидента, а залежить лише від підтвердження факту перетину товарами митного кордону України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 N 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції".

Оскільки, позивачем оформлено такі вантажні митні декларації, то вказане товариство є експортером та має право на застосування нульової ставки в розумінні п.п. 6.2., 6.2.1. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане вище рішення податкового органу винесено на підставі помилковим висновків осіб, що проводили перевірку.

Означена правова позиція також узгоджується і з висновком кандидата юридичних наук зі спеціальності «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»ОСОБА_10 від 14 вересня 2010 року на відповідне звернення позивача із проханням надати висновок чи є вказане товариство експортером відвантаженої за межі України продукції за рядом договорів, які укладені ним з нерезидентами на продаж сільськогосподарської продукції та чи має право товариство на нульову ставку в розумінні п.п. 6.2., 6.2,1. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" в залежності від умов поставки згідно з правилами "ІНКОТЕРМС" та моменту переходу права власності на товар до покупця-нерезидента.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по справі № 2а-5866/10/1570, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі 16 вересня 2010 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль