Ухвала суду № 11264527, 08.09.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р.Справа № 34/99-06-3171А/5017 Категорія: 2.14.1Головуючий в 1 інстанції: Фаєр Ю.Г. <Текст >

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Єщенко О.В.

суддів Димерлій О.О.

Домусчі С.Д.

за участю секретаря Тулба О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Українське дунайське пароплавство»на постанову господарського суду Одеської області від 26 травня 2006 року по справі за адміністративним позовом ВАТ «Українське дунайське пароплавство»до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, відділення державного казначейства в Ізмаїльському районі Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення сум сплаченого штрафу,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2006 року, ВАТ „Українське дунайське пароплавство”, звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, відділення державного казначейства в Ізмаїльському районі Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення сум сплаченого штрафу.

Постановою господарського суду Одеської області від 26 травня 2006 року, позовні вимоги ВАТ „Українське дунайське пароплавство” було задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції від 23 березня 2005 року №0001432301/0-3786 в частині визначення податковим зобовязанням штрафних санкцій, застосованих на підставі Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12 червня 1995 року на суму 11.685,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та стягнути з державного бюджету України 11.685,00 грн. незаконно стягнутого штрафу.

У своєму уточненні до апеляційної скарги від 26 серпня 2010 року апелянт просив скасувати повністю оскаржувану постанову та прийняти нову, якою визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.03.2005р. №0001432301/0-3786 на суму 11.685,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 05 листопада 2004 року по 01 березня 2005 року, Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відкритим акціонерним товариством „Українське дунайське пароплавство” за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2004 року. За наслідками перевірки, 21 березня 2005 року, було складено акт перевірки за № 0086/23-1/01125821, яким встановлено порушення ВАТ „УДП” п.п. 5.4.8 п. 5.4. ст. 5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” у третьому кварталі 2003 року, а саме: до складу валових витрат віднесені витрати на відрядження осіб, які не є працівниками підприємства, на загальну суму 11.685,00 грн., що також суперечить п. 2.13 та п.п. 5.5.3. Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою правління НБУ 19 лютого 2001 року за № 72.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001432301/0-3786 від 21 березня 2005 року, визначена сума податкового зобовязання (штрафних санкцій) - 11.685,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 26 травня 2006 року визнано нечинним зазначене податкове повідомлення-рішення в частині визначення податковим зобовязанням штрафних санкцій.

Судом встановлено, що 03 січня 2003 року, між ВАТ „УДП” та Регістром судноплавства України було укладено договір № 5-108-03/0118, відповідно до якого Регістр судноплавства України надає послуги з технічного нагляду.

П. 2.1. зазначеного договору визначено, що ВАТ „УДП”, крім оплати за повний обсяг виконаних робіт, оплачує Регістру судноплавства України витрати по службовим відрядженням його представників, у тому числі закордонним, які направлені для вирішення питань, повязаних з виконанням договору.

Виходячи з зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що компенсація витрат Регістра судноплавства України на службові відрядження працівників проводиться в межах цивільно-правових взаємовідносин сторін договору.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Всупереч умовам договору та Інструкції про службові відрядження, ВАТ „УДП” сплатило грошові кошти на відрядження працівників регіонального представництва Регістру судноплавства України, що підтверджується матеріалами справи.

Таки чином, відповідач правомірно застосував штрафні санкції на підставі ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер правовідносин та вирішив спір застосувавши відповідні норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 102, 117, 165, 199, 200, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ВАТ «Українське дунайське пароплавство»залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 26 травня 2006 року по справі за адміністративним позовом ВАТ «Українське дунайське пароплавство” до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, відділення державного казначейства в Ізмаїльському районі Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення сум сплаченого штрафу залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: