Ухвала суду № 11263839, 15.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3281/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Ізмайлової Т.Л.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року у справі за їх позовом до малого приватного підприємства «Шляхмаш-2»про стягнення коштів отриманих за нікчемними угодами,

В С Т А Н О В И Л А:

Коростенська ОДПІ Житомирської області звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства «Шляхмаш-2»про стягнення коштів отриманих за нікчемними угодами в розмірі 600000,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Коростенська ОДПІ Житомирської області подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2009 року Коростенською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка МПП «Шляхмаш-2»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складено акт №87/23-01/32173380.

Проведеною перевіркою встановлено ведення податкового обліку МПП «Шляхмаш-2»з порушенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, перевіркою було встановлено взаємовідносини МПП «Шляхмаш-2»з TOB «Голограма Плюс 2006», а саме: укладення 01.07.2008 року договору оренди обладнання та договору про технічне обслуговування цього обладнання без документального підтвердження доставки обладнання та його технічного обслуговування, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток.

Апелянт вважає, що договори оренди та технічного обслуговування обладнання вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства, а відповідно угоди є нікчемними.

Житомирський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2008 року № 1776/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України», санкції, встановлені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:

виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;

допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Факт отримання в користування оброблювального центру ЧПК та отримання послуг з технічного обслуговування обладнання підтверджується вищезазначеними договорами, актами прийому-передачі майна від 01.07.2008 року та від 30.09.2008 року, актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2008 року та звітом про проведені роботи від 30.09.2008 року, у яких зазначені виконані роботи та вартість послуг.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20 вересня 2010 року.