Ухвала суду № 11263837, 15.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-954/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Ізмайлової Т.Л.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Технологія-М»товариства з обмеженою відповідальністю «Норвеліта Україна»до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Технологія-М»ТОВ «Норвеліта Україна»звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адмінпозовом до ДПІ в м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі від 13.11.2008р. за №0002712301/0 та від 28.01.2009 р. за №0002722301/1.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ в м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної планової перевірки ДП "Технологія-М" TOB "Норвеліта Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. ДПІ у м. Житомирі був складений акт № 6071/23-1/32075978/0110 від 31.10.2008 р., після чого 13.11.2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002712301/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 61368,00 грн. за основним платежем та 25448,00 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями) і податкове повідомлення-рішення №0002722301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 105605,00 грн. за основним платежем та 61206,00 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені підприємством у адміністративному порядку. Скарга задоволена частково, спірне податкове повідомлення-рішення №0002712301/0 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0002722301/0 скасовано та прийнято нове повідомлення-рішення від 28.01.2009 р. №0002722301/1 про сплату 104930,00 грн. податку на додану вартість та 60868,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7. ст. 1 ЗУ «Про ПДВ»).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»).

Податковий кредит підтвержений податковими накладними, послуги використані в господарській діяльності підприємства, що відповідає вимогам п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ».

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу про те, що маркетингові послуги, вартість яких відображена в податковому обліку позивача, не принесли економічної ефективності для підприємства та його господарської діяльності, тому їх вартість не відноситься до складу валових витрат, а ПДВ, сплачений з вартості маркетингових послуг, не відноситься до складу податкового кредиту, виходячи з наступного.

В п. 5.1. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначається, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32. ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Як свідчать матеріали справи, Договорами поставки №21694 та №21699 від 01.01.2007 р. між ДП "Технологія-М" TOB "Норвеліта Україна" (постачальник) та TOB "Метро Кеш енд Кері Україна" (далі -"МЕТРО") передбачено, що "МЕТРО" надає позивачу рекламні, інформаційні та маркетингові послуги у порядку та згідно з додатковими угодами до цього договору та додатками до нього (п. 1.2).

В додатках №1 до договорів поставки №21694 та №21699 від 01.01.2007р. зазначено, що на підставі додатку №7 до договорів поставки "МЕТРО" надаватиме постачальнику маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги (гі. 1.3). Відповідно до п. 1.7 додатків №1, загальна вартість послуг за цими додатками буде зазначатись у відповідних актах приймання наданих послуг. Акти приймання наданих послуг будуть складатись "МЕТРО" по факту надання таких послуг.

Відповідно до актів приймання (рахунків до сплати) наданих послуг до договору поставки №21694 та №21699 від 01.01.2007р., "МЕТРО" надав позивачу маркетингові послуги та послуги по організації просування товарів на загальну суму 513195,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість (ПДВ) 101086,00 грн. Згідно з п. 3.3 договорів поставки №21694 та №21699, "МЕТРО" має право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на суму штрафу, вартість товарів, повернених постачальникові, послуг а також інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цими договорами та додатками, які складають невід'ємну частину цих договорів шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться "МЕТРО" без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).

Аналогічні умови щодо заліку сум за послуги з сумами за поставлені товари для "МЕТРО" містяться в п. п. 1.4, 1.5, 1.7 додатків №1 до договорів поставки №21694 та №21699.

На підставі вищенаведених умов договорів розрахунки за виконані "МЕТРО" послуги проведені позивачем шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, а саме заборгованість позивача перед "МЕТРО" за виконані послуги зменшена на суму заборгованості "МЕТРО" перед позивачем за поставлений останнім товар і підтверджується регістрами бухгалтерського обліку позивача по рахунках 631 "Розрахунки з постачальниками" та 361 "Розрахунки з покупцями".

Розрахунки за послуги "МЕТРО" проведені сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що не суперечить чинному законодавству та не оспорюється податковим органом.

Зазначений факт спростовує висновки ДПІ у м. Житомирі про те, що витрати та послуги ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»понесені підприємством не в господарських цілях.

Також безпідставним є виключення зі складу валових витрат вартості автотранспортних послуг в сумі 422262,00 грн., використаних в господарській діяльності (перевезення готової продукції покупцям). Як випливає із апеляційної скарги, підставою для виключення зазначених витрат зі складу валових витрат є відсутність у підприємства товарно-транспортних накладних, в зв'язку з чим, на думку скаржника, позивачем порушені вимоги пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак, судом першої інстанції встановлено, що надання позивачу транспортних послуг підтверджено відповідними первинними документами, наданими позивачем в ході перевірки (в т.ч. актами виконання вантажно-транспортних перевезень, які підтверджують надання транспортних послуг).

Також колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача, що позивач до складу податкового кредиту відніс придбані товарно-матеріальні цінності, які не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що до розділу І - отримані податкові накладні реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень місяць 2008 року позивачем під №23 внесено запис про податкову накладну №2483, виписану постачальником TOB "Лілея" 30.03.2007 р., яку позивач отримав 03.03.2008р.

У пп. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. №244, зазначено, що у графі 2 розділу І - отримані податкові накладні вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній TOB "Лілея".

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Житомирським окружним адміністративним судом було правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20.09.2010 року.