Постанова № 11263256, 08.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8846/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Попович О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестфінбуд-Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2010 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.07.2009р. №0003982303/0 про донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 3525496,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 3004065,00 грн., всього на загальну суму 6529561,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2010 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція не може погодитись з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 р. № 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. Перевірка Товариства проводилась на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та направлень від 29.05.2009 р. № 823/23-03 та від 15.06.2009 р. № 918/23-03. Термін перевірки був продовжений у відповідності до наказу податкового органу від 12.06.2009 р. №918/23-03 з 15.06.2009 р. по 19.06.2009 р., як це передбачено вимогами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ із змінами та доповненнями.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 26.06.2009 р. №1080/23-03/33307925 та прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.07.2009 р. №0003982303/0, яким донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 3 525 496,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі З 004 065,00 грн., всього на загальну суму 6 529 561,00 грн.

Зі змісту акта перевірки від 26.06.2009 р. № 1080/23-03/33307925 вбачається, що ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»при здійсненні господарської діяльності за період, який перевірявся, були порушені вимоги 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5, п. 6.3 ст. 6, п.п. 7.3.1, п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п. 18.3 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 283/97-ВР), а саме: Товариством був занижений податок на прибуток підприємств за період, який перевірявся на суму 3 525 496,00 грн., в тому числі за І півріччя 2008 р. в сумі 2 926 363,00 грн.; за 9 місяців 2008 р. в сумі 3 338 289,00 грн.; за 2008 рік в сумі 3 375 084,00 грн.; за І квартал 2009 р. - 150 412,00 грн. та завищено відємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 22 061 799,00 грн.

ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»не погодилися з такими висновками податкового органу та направили заперечення до акту перевірки від 09.07.2009 р. За результатом розгляду заперечення Товариства ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишили висновки акта перевірки без змін, вимоги Товариства - без задоволення. ТОВ «Інвестфінбуд-Україна», в порядку п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181 -III оскаржили спірне податкове повідомлення - рішення в адміністративному поряду до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ДПА у м. Києві. Скарги Товариства були залишені без задоволення, податкове повідомлення - рішення - без змін.

Апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта щодо неправомірності застосування штрафних санкцій, з огляду на наступне:

11.04.2005р. ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»підписали договір позики в іноземній валюті б/н з компанією «Selvan Investments LLP». Загальна сума договору склала 10000000,00 USD, строк погашення 01.10.2011 року.

Вказаний договір було зареєстровано у встановленому порядку, про що свідчить Реєстраційне свідоцтво НБУ № 4163 від 04.05.2005р.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.05.2005 року були внесені зміни до договору позики б/н від 11.04.2005 року, укладеного між ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»та «Selvan Investments LLP», Великобританія. За змістом вказаної угоди змінено суму договору, яка становить 7 700 000,00 EUR.

ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»отримали позику від «Selvan Investments LLP»в сумі 3 862 000,00 EUR на розрахунковий рахунок в АК «Промінвестбанк», про що свідчить виписка банку від 16.05.2005 року на зворотній стороні Реєстраційного свідоцтва НБУ № 4163 від 04.05.2005р.

Крім того, ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»отримали додаток № 1 від 30.05.2005 року до реєстраційного свідоцтва НБУ № 4163 від 04.05.2005 року, згідно з яким, сума договору позики в іноземній валюті між ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»та «Selvan Investments LLP», Великобританія, становитиме 7 700 000,00 EUR.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.09.2005 року, внесені зміни до договору позики б/н від 11.04.2005 року. Змінено інвестора з «Selvan Investments LLP», Великобританія, на компанію «Teeston LTD», Британські Віргінські острови. Змінена сума договору, вона становитиме 3 862 000,00 EUR, та строк погашення позики - 17.05.2008 року. Вказана додаткова угода № 2 від 01.09.2005 року підписана попереднім кредитором - «Selvan Investments LLP», новим кредитором - компанією «Teeston LTD»та ТОВ «Інвестфінбуд - Україна».

Згідно розділу 1 Додаткової угоди № 2 від 01.09.2005 р. до основного договору позики позикодавець «Selvan Investments LLP»передали новому позикодавцю - «Teeston LTD»право вимоги за договором позики.

22.09.2005 року ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»отримали додаток № 2 до реєстраційного свідоцтва НБУ № 4163 від 04.05.2005 року, згідно з яким сума договору позики в іноземній валюті між ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»та «Teeston LTD», Британські Віргінські острови, становить 3 862 000,00 EUR, строк погашення 17.05.2008 року.

Згодом відбулось повернення частини позики в сумі 1 846 592,78 EUR та відсотків за користування в сумі 153 407,22 EUR з рахунку ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»на рахунок «Teeston LTD», про що свідчить банківська виписка від 23.09.2005 року на зворотному боці Реєстраційного свідоцтва НБУ № 4163 від 04.05.2005р.

01.07.2009 року підписано додаткову угоду № 3, згідно з якою внесено зміни до договору позики б/н від 11.04.2005 року про переведення частини позики в сумі 131 5407,22 EUR в незворотну фінансову допомогу. Нова сума договору позики між ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»та «Teeston LTD», Британські Віргінські острови, складатиме 2 546 592,78 EUR, зі строком погашення 16.05.2011 року.

27.07.2009 року ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»отримали додаток № 3 від до реєстраційного свідоцтва НБУ № 4163 від 04.05.2005 року, згідно з яким сума договору позики в іноземній валюті між ТОВ «Інвестфінбуд -Україна»та «Teeston LTD», Британські Віргінські острови, становить 2 546 592,78 EUR, строк погашення 16.05.2011 року.

Разом з додатковими поясненнями до апеляційної скарги ТОВ «Інвестфінбуд - Україна»додали належним чином завірені копії угоди від 11.04.2005 року, додаткової угоди № 1 від 10.05.2005 року та додаткової угоди № 2 від 01.09.2005 року, чим спростували висновок суду першої інстанції щодо відсутності вказаних документів.

Стосовно висновку суду першої інстанції щодо використання коштів в операціях, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, слід зауважити наступне:

Згідно п.п. 1 пункту 1 Договору позики від 11.04.05 року, «Позикодавець надає Позичальнику позику ... на інвестування в будівництво житлових комплексів та на поповнення власних обігових коштів, строком на шість років...».

Відповідно до зазначеного положення договору, ТОВ «Інвестфінбуд -Україна»інвестували частину кредитних коштів на житлове котеджне будівництво, стали співзасновником суб'єкта господарювання - власника земельної ділянки на якій ведеться житлове будівництво.

Щодо використання кредитних коштів на інші цілі, то враховуючи те, що кредит наданий, в тому числі, і на поповнення власних обігових коштів, вони і використовувалися як обігові кошти.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. В тому числі це стосується і використання обігових коштів, на поповнення яких було укладено договір позики.

Щодо порушення позивачем вимог п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині неправомірного завищення позивачем у податковому обліку валових витрат на суму відсотків за договором позики із нерезидентом, який має офшорний статус судова колегія зазначає наступне:

В акті зазначено, що сума цих відсотків віднесена до складу валових витрат позивача повному розмірі, в той час як за правилами п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат можливо віднести лише 85 % від суми нарахованих відсотків нерезиденту.

Пунктом 18.3 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).

Оскільки відсотки, нараховані по договору позики, не є товарами, результатами робіт (послуг), положення п. 18.3 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на них не поширюється.

Таким чином, висновок про порушення вимог п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині неправомірного завищення позивачем у податковому обліку валових витрат на суму відсотків за договором займу із нерезидентом, який має офшорний статус, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-21067/06 від 26.03.2008 року.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позика, яка отримана за договором від 11.04.2005 р. б/н в розмірі 2 015 407,22 EUR з безповоротною фінансовою допомогою, а тому ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»було занижено валовий дохід на загальну суму 19 338 337,00 грн., з якої сума неповернутої позики - 15 747 793 грн., несплачені відсотки за позикою в розмірі 3 590 544,00 грн.

Між ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»був укладений договір займу (позики) з Компанією «Selvan Investments LLP»від 11.04.2005 р. на загальну суму 10 000 000,00 доларів США із строком погашення позики до 11.10.2011 р., та нарахуванням 11 відсотків річних.

Згідно положень пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також: іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Враховуючи, що відповідно до спірного договору кошти передаються від одного суб'єкта правовідносин до іншого, а після закінчення терміну дії договору підлягають поверненню, то зазначений договір має наслідком виникнення боргових зобов'язань, операції з якими з метою оподаткування відносяться до операцій особливого виду, а саме - операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, оподаткування яких регулюється п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів.

Відповідно до вимог Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 22.12.99 р., договір позики від 11.04.2005 року зареєстрований у Головному управлінні Національного Банку України по м. Києву і Київській області, ТОВ «Інвестфінбуд-Україна»отримали реєстраційне свідоцтво від 04.05.2005 року за № 4163, згідно якому НБУ визначили правову ознаку отриманих грошових коштів як «фінансовий кредит», а договір позики, як «кредитний договір».

За п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Визначення терміну "доходи" містить пункт 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, відповідно до якого, доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Власним капіталом згідно з названим Положенням є частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Отже, сам факт отримання грошових коштів за договором позики не може свідчити про отримання доходу, оскільки таке джерело надходження коштів має своїм наслідком виникнення боргового зобов'язання.

В свою чергу, згідно пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР, із змінами і доповненнями, сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, є поворотною фінансовою допомогою.

При цьому, як вбачається з п. 7.9. вказаного Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів...».

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 33/366 від 17.02.2005 року.

За змістом пп. 4.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІП від 21.12.2000 року, в разі виникнення конфлікту інтересів коли нормативні акти припускають неоднозначне (можливе) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платників податків.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, встановивши правові обставини для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про задоволення позову.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2010 року та постановлення нової про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 99, 100,101, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестфінбуд-Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2010 року скасувати.

Постановити нову, якою позов задовольнити.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0003982303/0 від 08.07.2009р. скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2010 року.