Ухвала суду № 11262941, 02.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11477/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., при секретарі Проказіні О.В., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про оскарження податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Столиця»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0000712230/0 від 19.02.2009 р.; № 0000712230/1 від 06.05.2009 р.; № 0000712230/2 від 13.07.2009 р. та № 0000712230/3 від 09.09.2009 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав того, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт віднесення позивачем до складу валових витрат в 4 кварталі 2007 року суми 5175000,00 грн. за договором від 07.04.2006 р. № 005-2-У/06, що спростовує факт завищення відємного значення обєкта оподаткування в IV кварталі 2007 року на суму 3436967,00 грн. та заниження податку на прибуток в IV кварталі 2007 року на загальну суму 738323,75 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ «Столиця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2008 р.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 05.02.2009 р. № 29/22-3/32248073 «Про результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Столиця», код за ЄДРПОУ 32248073 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2008».

Вищезазначеним актом перевірки зафіксовано ряд порушень, зокрема:

- п.п. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування в 2007 році на загальну суму 3436967 грн., в т.ч.: в IV кварталі 2007 року 3436967 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 738323,75 грн., в т.ч.: в IV кварталі 2007 року на суму 738323,75 грн.;

В результаті виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000712230/0 від 19.02.2009 р.; № 0000712230/1 від 06.05.2009 р.; № 0000712230/2 від 13.07.2009 р., № 0000712230/3 від 09.09.2009 р., згідно з якими позивачу було нараховано до сплати податок на прибуток в розмірі 1476648 грн., в т.ч. за основним платежем 738324 грн. та штрафні (фінансові) санкції 738324 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2006 р. між позивачем та ТОВ «Інтертехнобуд-1»укладено Договір № 005-2-У/06 про виконання робіт щодо оформлення відведення земельної ділянки, відповідно до якого позивач доручив, а ТОВ «Інтертехнобуд-1»взяв на себе зобовязання за рахунок власних та засобів вчинити комплекс дій та узгоджувальних робіт з підготовки документації для відведення земельних ділянок в користування та отримання документів, які посвідчують право користування земельними ділянками.

У 4 кварталі 2007 року позивачем здійснено передоплату за Договором № 005-2-У/06 у сумі 10860000 грн., у т.ч. ПДВ 1180000 грн.

27.12.2007 р. між позивачем та ТОВ «Інтертехнобуд-1»складено акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого ТОВ «Інтертехнобуд-1»здійснив всі необхідні дії з підготовки необхідної документації та здійснення узгоджувальних робіт щодо оформлення відведення на користь ТОВ «Столиця»земельної ділянки, на суму 5175000 грн.

Згідно з п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Разом з тим, Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства при заповненні рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток слід керуватися п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як зазначає суд першої інстанції, у випадку віднесення позивачем до складу валових витрат 5175000 грн. за договором № 005-2-У/06 дана сума була б відображена у рядку 04.1 Декларації податку на прибуток підприємства ТОВ «Столиця»за 2007 рік.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2008 року відповідачем одержано Декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ «Столиця»за 2007 рік., відповідно до якої позивачем в рядку 04.1 до валових витрат віднесено суму 50262595 грн.

При цьому, позивачем надано розшифровку валових витрат до рядка 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, аналізи рахунків, журнали проводок, оборотно-сальдові відомості, як доказ невіднесення до складу валових витрат 5175000 грн. за Договором № 005-2-У/06.

Вказаний факт підтверджується Висновком № 880/881 експертного економічного дослідження з питань, викладених в листі ТОВ «Столиця», проведеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Пилипенком Валентином Володимировичем, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до вказаного висновку документально віднесення ТОВ «Столиця»до складу валових витрат в 4 кварталі 2007 року суми 5175000 грн. за Договором від 07.04.2006 р. №005-2-У/06 не підтверджується (а.с. 242).

До того ж, згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

А згідно з ст. 3 вказаного закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За таких обставин, дані бухгалтерського обліку є основоположними та на яких базуються всі подальші операції, що використовують грошовий вимірник, в тому числі податковий облік, тому колегія суддів не може не взяти до уваги посилання позивача на відображення відповідних операцій в бухгалтерському обліку. З вказаних вище підстав колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Столиця»допустило заниження податку на прибуток в 4 кварталі 2007 року на суму 738323,75 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000712230/0 від 19.02.2009 р.; № 0000712230/1 від 06.05.2009 р.; № 0000712230/2 від 13.07.2009 р., № 0000712230/3 від 09.09.2009 р.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 08.09.2010 р.

Головуючий суддя: Е.Ю. Швед

Суддя: І.Л. Желтобрюх

Суддя: В.П. Мельничук