Рішення № 11261589, 23.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2010 р.Справа № 12/26-10-854 За позовом військового прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Одеській області

Відповідач: Південна регіональна організація Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України

про відшкодування збитків.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Свентицький І.С. посвідчення №089 від 09.02.2010р.

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.05.2010р. до 10год. 00 хв. 26.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ: військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу в розмірі 6 348,62 грн.

31.03.2010 р. до господарського суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог (вх. 8191) відповідно до яких позивач зазначає, що сума що стягується повинна бути перерахована на р/р 31517921700133 фонду охорони навколишнього природного середовища Яськівської С/Р Біляївського району Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23214732, банк ГУДКУ в Одеській області, одержувач УДК у Біляївському районі код бюджетної класифікації 24062100, символ звітності банку 921, балансовий рахунок 3151.

02.04.2010р. ухвалою господарського суду за спільною заявою представників сторін, термін розгляду справи було продовжено на два місяця, а саме до 26.06.2010р.

21.06.2010р. відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження по справі у звязку із розглядом Приморським районним судом м. Одеси адміністративної справи № 2а-1815/10 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. У задоволені клопотання судом було відмовлено у звязку із необґрунтованістю зазначеного клопотання.

22.06.2010р. позивач надав суду клопотання (вх. № 15762) про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що термін розгляду справи закінчується 26.06.2010р., а підстави на яки посилався позивач, на думку суду не є поважними, у задоволені клопотання судом було відмовлено.

Прокурор позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Позивач позов прокурора підтримує, просить суд його задовольнити, з підстав, викладених у поясненнях (вх. № 8190), проте в судове засідання, що відбулося 23.06.2010р. представник позивача не зявився хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать корінці поштового повідомлення, які є у матеріалах справи.

Відповідач, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву наданому суду із супровідним листом (вх. № 8785), проте в судове засідання, що відбулося 23.06.2010р. представник позивача не зявився хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать корінці поштового повідомлення, які є у матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.02.2010 року перевіркою дотримання вимог чинного законодавства про охорону природного навколишнього середовища, проведеної за вимогою військової прокуратури Одеського гарнізону, державними інспекторами Державної екологічної інспекції в Одеській області було встановлено, що відповідно до Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою серії II - ОД № 004759 виданого Біляївською районною Радою народних депутатів 12.08.1998 року Південній регіональній організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України передана в користування земельна ділянка що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, вулиця Набережна, 1. Вказана земельна ділянка використовується Південною регіональною організацією Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України для здійснення власної господарської діяльності. Під час здійснення зазначеної діяльності на земельній ділянці яка використовується Південною регіональною організацією Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України відбувається утворення та розміщення відходів.

Під час проведення перевірки вищезазначеної земельної ділянки, безпосередньо на ґрунті, було виявлено звалище металобрухту з явними ознаками корозії загальною площею 5,46 квадратних метрів, що розташовувалось безпосередньо на ґрунті.

Згідно розрахунку, виконаного на підставі „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки від 27.10.1997 р. № 171, розмір шкоди від забруднення земель металобрухтом на земельній ділянці площею 5,46 м2 дорівнює 6 348, 62 грн.

Таким чином, внаслідок забруднення земель Південною регіональною організацією Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України довкіллю була заподіяна шкода на загальну суму 6 348, 62 грн.

Згідно ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні норм екологічної безпеки; порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенню в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Обґрунтованість позовних вимог прокурор підтверджує зібраними за ходом прокурорської перевірки та долученими до позовної заяви матеріалами, зокрема: листом начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області від 19.02. 2010 року № 360/06, протоколом про адміністративне правопорушення від 15.02.2010 року № 009343/69, складеним відносно голови Ради Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України ОСОБА_1, постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2010 року № 009343/69, відносно голови Ради Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України ОСОБА_1, розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земель від 18.02.2010 року, протоколом огляду місцевості, схемою місцевості та фототаблицями до нього від 3.02.2010 року, поясненнями ОСОБА_1, поясненнями ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно ст. 50 зазначеного Закону екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно ч. 1 ст. 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Отже, на міністерства, відомства, підприємства, установи та організації покладено обовязок здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами встановлені ст. 17 Закону України „Про відходи” - суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема: не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Ст. 33 Закону України „Про відходи” передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Крім того, відповідно ст. 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

У ст. 58 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” зазначено, що Вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації об'єктів щодо обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим законодавством України, повною мірою поширюються на військові та оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки. Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України. Державний контроль за додержанням вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності на території України здійснюється відповідно до цього Закону та іншого законодавства України.

Також, ст. 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Згідно ст.ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні норм екологічної безпеки; порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенню в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Позовні вимоги підтверджується зібраними за ходом перевірки та долученими до позовної заяви матеріалами, зокрема: листом начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області від 19.02. 2010 року № 360/06, протоколом про адміністративне правопорушення від 15.02.2010 року № 009343/69, складеним відносно голови Ради Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України ОСОБА_1, постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2010 року № 009343/69, відносно голови Ради Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України ОСОБА_1, розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земель від 18.02.2010 року, протоколом огляду місцевості, схемою місцевості та фототаблицями до нього від 3.02.2010 року, поясненнями ОСОБА_1, поясненнями ОСОБА_2

Зазначеними вище доказами спростовуються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов про те, що не мало місце забруднення навколишнього середовища металобрухтом, лише було здійснено демонтаж навісу для човнів.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги прокурора у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (65012, м. Одеса, вул. Маріїнська, 1-а, код ЄДРПОУ 20963963) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 34931111) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в розмірі 6348 (шість тисяч триста сорок вісім) грн.. 82 коп.

3.Стягнути з Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (65012, м. Одеса, вул. Маріїнська, 1-а, код ЄДРПОУ 20963963) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 102 (сто дві) грн.

4.Стягнути з Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (65012, м. Одеса, вул. Маріїнська, 1-а, код ЄДРПОУ 20963963) на користь Державного бюджету (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31217264700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя