Постанова № 11258937, 23.06.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р.

11 год.33 хв.Справа № 2-а-14065/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача: Доля Д.В., представника відповідача: Шепелєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод", м. Нова Каховка, Херсонська облатсь

до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Позивач - ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0006672301/0 від 17 червня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 182694 грн. за березень, травень, червень, липень, вересень 2008 року. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "НКЕМЗ" протягом тривалого часу придбавав через посередників металопрокат та пічне паливо, включило до податкового кредиту суму ПДВ, яку фактично сплатило в ціні товару, придбаного у контрагентів. Останні перебували на обліку в податкових органах на момент здійснення операцій, були платниками податку на додану вартість. Підтвердженням розрахунку по господарським операціям є належним чином оформлені податкові накладні, видані на користь позивача. Позивач посилається на приписи підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", який передбачає право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Тобто, для віднесення сум до податкового кредиту зазначена норма вимагає одночасно дотримання платником податків наступних умов: суми повинні бути нараховані (сплачені) платником податків на протязі звітного періоду; суми повинні бути нараховані (сплачені) платником податків у зв'язку з придбанням товарів в цілях їх подальшого використання в оподаткованих операціях в рамках господарської діяльності. Ці умови позивачем дотримані. Водночас порушення податкового законодавства контрагентами позивача по ланцюгу не може бути підставою для висновку про неправомірність формування податкового кредиту товариством. Позивач вважає, що законодавчими нормами не покладений обов'язок перевіряти статус контрагентів, контролювати показники податкової звітності іншого платника податків. У відповідності зі ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено чинним законодавством. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств. Законом про ПДВ передбачений обовязок сплати податку покладено на продавця, тоді як позивач є покупцем.

Представник позивача прибув в судове засідання, підтримує позовні вимоги.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, мотивуючи тим, що податковий кредит складається з сум податків, нарахованих, сплачених платником податків по ставці, встановленій п.6. 1 ст. 6 та ст. 8-1 Закону про ПДВ, на протязі звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податків. За змістом Закону України "Про податок на додану вартість", право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, які оплачені платником (відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Постачальники позивача по ланцюгу до виробника не сплатили податок до бюджету, тому підтвердити бюджетне відшкодування податкова інспекція не має можливості.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Податкове повідомлення-рішення № 0006672301/0 від 17 червня 2009 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на суму 182694 грн. за березень, травень, червень, липень, вересень 2008 року прийнято державною податковою інспекцією у м. Херсоні за наслідками невиїзної документальної перевірки (акт №577/230-33246433 від 10.06.2009), якою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова інспекція виявила, що в лютому 2008 р. позивач отримав пічне паливо на загальну суму 65 794,06 грн., у т.ч. ПДВ 10965,67 грн., та металопрокат на суму 307183,23 грн., у т.ч. ПДВ 51197,21 грн., від ТОВ "КМК", м. Нова Каховка Херсонської області, яке не є виробником, а посередником. Постачальниками пічного палива є такі субєкти по ланцюгу ПП "Днепромарк", Херсон, - ПП "Ланус-МК", м. Миколаїв, металопроката ТОВ "Восход" Дніпропетровська область ТОВ "Транс Агенство Плюс", м. Алчевськ, - ПП "Новастайл2 м. Луганськ. Податкова інспекція не має можливості підтвердити ПДВ у розмірі 10966 грн. по постачальнику пічного палива ПП "Ланус-МК", м. Миколаїв, оскільки останнє не знаходиться за юридичною адресою, підприємством було втрачено документацію та не поновлено, останній період звітування з ПДВ - це лютий 2008 року, та суму ПДВ 51197 грн. по постачальнику металопрокату ПП "Новастайл", яке було зареєстровано на підставну особу ОСОБА_3, в подальшому визнано банкрутом.

Основним постачальником металопрокату позивачу у березні 2008 року було ТОВ "Мегавитал", м. Донецьк; вартість поставки 111694,85 грн., у т.ч. ПДВ 18615,80 грн. Дане товариство отримувало металопрокат від ПП "Таргет-Юніверс", м. Луганськ . Перевірити ПП "Таргет-Юніверс" неможливо через відсутність за юридичною адресою, не звітування у березні 2008 року до податкової інспекції.

В травні 2008 року постачальником металопрокату на суму 420036,56 грн., у т.ч. ПДВ 70006,09 грн. є ТОВ "Комплект Сервіс", м. Херсон; яке отримувало продукцію по ланцюгу: ПКФ "Автоматика" (м. Херсон) - ТОВ "Восход" (м. Дніпропетровськ). ТОВ "Восход" одержувало продукцію від ТОВ "Транс Агенство Плюс" ( м. Алчевськ) - ПП "Новостайл" (м. Луганськ) та від ТОВ НВП "Металстройкомплект" (м. Дніпропетровськ ) ТОВ "Третій фактор" (м. Алчевськ). ТОВ "Третій фактор" не знаходилось за юридичною адресою. Таким чином, податкова інспекція не підтвердила у травні 2008р. суму ПДВ у розмірі 61043 грн., в тому числі по постачальнику металопрокату ПП "Новастайл" (сума ПДВ 14942 грн. та 25487 грн.), ТОВ "Третій фактор" (сума ПДВ 20614 грн.).

В червні 2008 року постачальником металопрокату позивача на суму 103079,97 грн., у т.ч. ПДВ 17179,99 грн. було ТОВ "Геоспецпроект", м. Київ; яке отримувало продукцію від ТОВ "Текфорум" (м. Донецьк), яке перевірити неможливо через відсутність за юридичною адресою. ДПІ не підтвердила суму ПДВ у розмірі 17180 грн.

Постачальником металопрокату у серпні 2008 року на суму 1017591,35 грн., у т.ч. ПДВ 169598,56 грн. було ТОВ "Торговий дім "Содружество", Дніпропетровська область, яке виявилось посередником, одержало продукцію від ТОВ "Пріоритет-Інвест" (м. Дніпропетровськ), останнє відсутнє за юридичною адресою, знаходилось у стадії банкрутства. Підтвердження суми ПДВ у розмірі 51045 грн. по постачальнику металопрокату ТОВ "Пріоритет-Інвест" податкова інспекція не здійснила.

Отже, за висновками перевірки ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за березень, травень, червень, липень, вересень 2008 року на загальну суму 182694 грн. внаслідок зайво віднесених до складу податкового кредиту сум.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону). При від'ємному значенні суми, розрахованої за приписами підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За змістом підпункту а) підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

За приписами ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу крім податкової декларації заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у податкових деклараціях даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Проведення таких перевірок здійснюється в межах Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та завдань, відповідно до яких органам органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до вимог наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", ДПІ у м. Нова Каховка було проведено позапланову виїзну перевірку та направлено запити на проведення зустрічних перевірок по всім ланцюгам постачальників товарів.

Наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцями товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності поставки позивачу палива та металопрокату із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування тощо. Згідно договорів, укладених позивачем з постачальниками, позивач повинен був доставляти продукцію самостійно за власний рахунок із складів постачальників. Фактичне отримання позивачем продукції мало бути підтверджено рахунками фактурами, накладною, податковою накладною, сертифікатом якості, товарно-транспортною накладною. Позивач суду надав тільки накладні та податкові накладні, платіжні документи, та докази внутрішнього переміщення продукції (з одного цеху на інший). Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника, чи то постачальника, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Документи про оприбуткування продукції на складі позивача такими документами не є. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які в свою чергу співпрацювали з суб»єктами підприємництва, що ухиляються від сплати податків.

Суд вважає об ґрунтова іними посилання відповідача на норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ про те, що крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, є така обов'язкова підстава як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. При відсутності надмірної сплати податку як надмірного надходження коштів до бюджету немає права на відшкодування ПДВ з бюджету. Доказів того, що суми ПДВ, які позивач сплатив постачальникам по ланцюгу в ціні придбання товарів, надійшли до бюджету, немає. Бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку, тому тільки після проведення перевірки з питання обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість ДПІ може підтвердити факт надмірної сплати податку. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття «податку», його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Саме з цих норм визначається зміст надмірності сплати податку як надмірного його надходження до бюджету, ще й тому, що саме така надмірність має бути серед підстав повернення коштів з бюджету. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. Заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників продукції.

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню бюджетного відшкодування. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод", м. Нова Каховка, Херсонська область в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області № 0006672301/0 від 17 червня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 182694 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.1