Постанова № 11258931, 02.07.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2010 р. Справа № 2-а-10105/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченко К.В.,

при секретарі Садовій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

В травні 2009 р. Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі-позивач) звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг у сумі 94607,70 грн. з якого заборгованість по податку на додану вартість в сумі 63197,77 грн. та по податку з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 31409,93 грн..

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що відповідач не сплатив узгоджені податкові зобовязання по податку на додану вартість в сумі 63197,77 грн. та по податку з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 31409,93 грн. у визначені законодавством строки, і прийняті ДПІ у м.Херсоні заходи в межах Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платника податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон України № 2181) не дозволили стягнути податковий борг з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач при визначені податкового зобовязання з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб не врахував всі бухгалтерські та податкові документи, які можуть знизити суму обєкту оподаткування і як наслідок податкове зобовязання з цих податків.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа 10 березня 1998 року Виконкомом Херсонської міської ради народних депутатів.

Як платника податків відповідача взято на облік до ДПІ у м.Херсоні 11.03.1998 р. за НОМЕР_2.

Відповідно до Закону України № 2181 платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до вимог ст.. 4 вказаного Закону відповідач, як платник податків, повинен самостійно обчислювати суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

За наслідками позапланової перевірки ДПІ у м. Херсоні з дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця відповідача складений акт від 13.01.09 р. № 7/17-222 в якому встановлені порушення ст..13 ДКМУ від 26.12.1992 р. №13-92 « Про прибутковий податок з громадян», ст..19 Закону України від 22.05 2003 р.№ 889-1У « Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 5,3,9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12. 1994 р. № 334/94-ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» , пп..4.1.4 п.4.1 ст. 4Закону України від 21.12.200 р. № 2181- ІІІ « Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.. 7.3.1, п.7.3, пп..7.4.5 п.7.4.5 п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР « Про податок на додану вартість» . За даним актом винесені податкові повідомлення-рішення від 20.01.2009 р.: № 0000231702/0 та №0000241702/0 та визначені суми податкових зобов язань по податку на додану вартість 64842,20 грн. з них основний платіж 44253,00 грн., штрафна санкція 20589,20 грн., та по податку з доходів фізичних осіб 33381,93 грн.. Дані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні-рішенні. Враховуючи, що відповідно до Закону № 2181-ІІІ податкові зобовязання відповідача є узгодженими податковими зобовязаннями, які не сплачені в строки, встановлені цим Законом, вказана сума є податковим боргом відповідача.

За даними позивача сума донарахованих податкових зобовязань відповідача була частково погашена наявною переплатою по податку на додану вартість в сумі 1644,43 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1972,00 грн. У звязку з чим податковий борг по податку на додану вартість складає 63197,77 грн., а по податку з доходів фізичних осіб 31409,93 грн.

Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків та зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки, а згідно до положень статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

За змістом підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У ході слухання справи відповідач заявив, що деякі бухгалтерські документи були в нього викрадені, і при проведенні перевірки позивач безпідставно не врахував всіх документів, які на його думку можуть зменшити нараховані податки. Разом з тим відповідачем конкретного переліку документів які не враховані позивачем, не зазначив.

Доказів вжиття заходів на відновлення втрачених документів відповідач не надав, а винесені відносно відповідача податкові повідомлення-рішення останнім не оскаржувались.

Проаналізувавши викладенні в акті перевірки порушення податкового законодавства, суд приходить до висновку, що позивач загалом вірно визначив розміри обєктів оподаткування з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб, однак, позивачем донараховано податок з доходів фізичних осіб за результатами збільшення оподатковуваного чистого доходу відповідача за 2007 р. та 1 і 2 квартали 2008 р. У результаті таких дій позивача донараховано податку з доходів фізичних осіб відповідачеві за 2007 рік у сумі 19560,38 грн. та 1 і 2 квартали 2008 року 13821,55 грн.

Відповідно до Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-1У та Декрету КМУ « Про прибутковий податок з громадян» від 22.05.2003 р. № 889-1У та Декрету КМУ « Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 з доходів, отриманих громадянами від ведення підприємницької діяльності, податок з доходів визначається податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний( оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі. Обчислення податку з фактично річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці за місцем здійснення цієї діяльності з обовязковим повідомленням податкового органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.

Протягом року платники податку щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами попереднього року, а платники які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої податковими органами за оціночними доходами на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.

Таким чином обчислення податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності здійснюється податковим органом лише за результатами річної декларації про отримані доходи громадянином України і не може бути проведено протягом поточного року у разі виявлення податковим органом фактів не декларування отриманих доходів. Тому не задекларований чистий доход позивач за 1-2 квартали 2008 р. мав оподаткувати за результатами 2008 року у період з 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р., а податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання відповідачеві з податку з доходів фізичних осіб за 2008 р. мало бути вручене платникові податку лише після 01.04.2009 р..

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 63197,77 грн. нараховані обґрунтовано, а податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб за 1 та 2 квартали в 2008 році в сумі 13821,55 грн. нараховані передчасно і стягненню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем податковий борг не сплачений, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_1) на користь ДПІ у м.Херсоні (на р/р 35019003000151УДК м.Херсона, МФО 852010, код 21296200) зобовязання з податку на додану вартість в сумі в сумі 63197 грн. (шістдесят три тисячі сто девяносто сім ) 77 коп. та податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17 588 грн. ( сім тисяч пятсот вісімдесят вісім ) 38 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 липня 2010 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 6.6.4