Постанова № 11258353, 09.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09.09.2010 р. № 2-а- 11092/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі Нікітіній О.В. ,

за участю: представника позивача Лисенко М.В.

представника відповідача- Шинкарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Харкова

до Приватне підприємство "Аквіт - 7"

пропро продовження строку арешту активів ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Приватного підприємства «Аквіт-7» (надалі по тексту відповідач) та просив продовжити строк адміністративного арешту активів відповідача.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що фахівцями позивача на підставі направлення на перевірку від 26.08.2010р. № 553, відповідно до наказу від 26.08.2010р. № 550 здійснено вихід на позапланову виїзну перевірку відповідача в звязку з ненаданням ним у встановлений строк податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

При виході за місцем знаходження відповідача (м. Харків, вул. Котлова,34) директору відповідача ОСОБА_2 вручено направлення на перевірку та копію наказу про її проведення, однак дана особа відмовила у допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, про що ним зроблено відмітку на розписці в направленні на перевірку.

В звязку з наведеним відповідачем прийнято рішення від 06.09.2010р. про застосування умовного адміністративного арешту активів відповідача, яке відповідачу направлено поштою.

Враховуючи, що до теперішнього часу посадові особи відповідача не допустили фахівців податкової інспекції до проведення перевірки, позивач вважає наявними підстави для продовження дії адміністративного арешту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, не вбачаючи підстав для продовження строку адміністративного арешту активів.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідач зареєстрований чинним порядком як юридична особа та взято на облік як платника податків в Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Харкова 17.11.2005р.

На підставі направлення на перевірку від 26.08.2010р. № 553, відповідно до наказу начальника ДПІ в Ленінському районі м. Харкова від 26.08.2010р. № 550, фахівцями податкової інспекції здійснено вихід на позапланову виїзну перевірку відповідача в звязку з ненаданням ним у встановлений строк податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

При виході за місцем знаходження відповідача за адресою: м. Харків, вул. Котлова,34) посадовими особами податкової інспекції директору відповідача ОСОБА_2 вручено направлення на перевірку та копію наказу про її проведення, однак він відмовив у допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, про що ним зроблено відмітку на розписці в направленні на перевірку.

В звязку з наведеним та на підставі акту відмови від допуску до проведення перевірки від 27.08.2010р. № 624/18-015/33816787, подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 01.09.2010р. , начальником ДПІ в Ленінському районі м. Харкова 06.09.2010р. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів відповідача, про продовження дії якого позивач просить в позовній заяві.

В звязку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Положеннями ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи , а також фізичними особами , які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Пунктом 1.6. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (Додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 року №355), а саме позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності обставин, визначених у статті 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року “Про державну податкову службу в Україні”та інших законах України, за рішенням керівника органу ДПС, яке оформлюється відповідним наказом.

Частиною 13 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства..

При цьому, згідно ч.1 ст. 11-2 зазначеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави. Дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівного органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Згідно абзацу першого підпункту 9.3.3 пункту 9.3 ст. 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” арешт може бути накладено на активи платника податків строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Абзацом другим цього підпункту встановлено, що керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного рішення.

Вимоги зазначеного подання мотивовано тим, що звільнення активів з-під адміністративного арешту призведе до їх зникнення та стане на заваді для погашення податкового боргу вказаного платника податків.

Підпунктом 9.1.1 п.9.1 ст. 9 даного Закону визначено, що адміністративний арешт активів платника податків виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001р. №386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001р. за №865/6056, арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за обставинами, визначеними в розділі 5 цього Порядку, застосовується на підставі відповідного рішення суду.

Пунктом 5 даного Порядку визначені обставини до застосування арешту активів. Так, зокрема, п. 5.4 Порядку передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується,що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Право на проведення документальних перевірок органами податкової служби передбачено Законом України "Про державну податкову службу", Указом Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 619 "Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)".

Відповідно до ст. 9 Закону адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податку відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

За таких обставин вбачається, що наявність податкового боргу не є єдиною підставою для застосування адміністративного арешту активів. Разом з тим, такою підставою є відмова платника податків від допуску посадових осіб податкових органів до проведення перевірки.

Підпунктом 9.1.1 п.9.1 ст. 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

При цьому, суд зазначає, що наявність чи відсутність податкового боргу можливо визначити лише за результатами перевірки фінансово господарської діяльності такого платника податків.

Крім того, підставою для застосування арешту активів відповідача була наявність обставин, зазначених у пп “г”пп.9.1.2. п.9.1 ст. 9 зазначеного Закону, який не містить вимоги щодо наявності у платника податків податкового боргу.

Таким чином, вбачається, що відповідачем було порушено вимоги ст. 9-11 Закону України «Про систему оподаткування», відповідно до яких платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відмова відповідача допустити повноважних представників контролюючого органу до перевірки кваліфіковано судом як достатня підстава для застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Отже, за продовження існування такої підстави (не допуск контролюючого органу до проведення перевірки) суд дійшов висновку про необхідність продовження застосованого рішенням відповідача адміністративного арешту активів відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Продовжити строк адміністративного арешту активів платника податків Приватного підприємства «Аквіт-7» (61052, Харкіська область, м. Харків, вул. Котлова,34, код ЄДРПОУ 33816787), що перебувають (розміщені, зберігаються) у власності Приватного підприємства «Аквіт-7» на строк до 720 годин.

Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету.

<Сума задоволення >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 14 вересня 2010 року.

Головуючий Суддя Архіпова С.В.