Постанова № 11257658, 19.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 серпня 2010 р. № 2-а- 3713/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхова О.М.

при секретарі судового засідання Чмутова К.А.,

за участі представника позивача Ткаченко С.В. (довіреність № 31 від 27.01.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Борівського комунального підприємства теплових мереж

< Текст >

до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

провизнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень - Ізюмської ОДПІ та скасувати податкові повідомлення - рішення по податку на додану вартість від 23.04.2008р. № 0000072320/0 на суму 7870,65грн.; від 23.04.2008р. № 0000062320/0 на суму 31848,00грн. посилаючись на обставини, викладені у позові.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. 26 травня 2010 року через канцелярію суду надав заяву, в якій просив суд застосувати положення ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Головними державними податковими ревізорами - інспекторами на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями проведена виїзна документальна перевірка за період з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року Борівського підприємства теплових мереж з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

За результатами проведення перевірки складено Акт № 918/2320-32468926 від 14.04.2008 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями щодо несвоєчасного погашення податку на додану вартість, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв»язку з включенням до складу податкового кредиту по ПДВ в сумі 4340,00 грн. від вартості придбаної електроенергії, яка не відноситься до складу валових витрат (понаднормативні витрати електроенергії) на суму 21697,00 грн. в тому числі по періодах ПДВ: у жовтні 2005 р. в сумі 198,00 грн.; у квітні 2006 року в сумі 1498,00 грн.; у жовтні 2006 року в сумі 329,00 грн.; у листопаді 2006 року в сумі 1428,00 грн.; у березні 2007 року в сумі 249,00 грн.; у квітні 2007 року в сумі 182,00 грн.; у жовтні 2007 року в сумі 456,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки Ізюмською ОДПІ 23.04.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072320/0 на суму 7870,65 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000062320/0 від 23.04.2008 року

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж має право оскаржити до суду податкове повідомлення - рішення протягом 1095 днів з дня отримання такого повідомлення, виходячи з наступного.

Так, ч.2 ст.99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про податкове повідомлення - рішення 25.04.2008 року, а звернувся до суду з позовом лише 31.03.2010 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду.

При вирішенні спору суд зважає також і на приписи ч. 3 ст. 99 КАС України, відповідно до яких для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Строки давності у податкових правовідносинах визначені ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Аналізуючи приписи названої норми, суд зауважує, що п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності щодо самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання, п.15.2 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності стягнення податкового боргу, п.15.3 ст,15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).

З наведеного слідує, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не встановлено строку давності для оскарження до адміністративного суду рішень податкового органу, а визначені ст.15 цього закону строки давності не можуть бути застосовані, оскільки не мають жодного відношення до регулювання правовідносин щодо звернення з позовом до адміністративного суду.

Крім того, суд вважає, що за правилами дії актів законодавства у часі та за правилами визначення предмету правового регулювання відносно правовідносин з приводу звернення особи до суду з адміністративним позовом спеціальною нормою права є саме ч.2 ст.99 КАС України, бо вона міститься в спеціальному акті законодавства - Кодексі адміністративного судочинства України, який набув чинності пізніше від Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Отже, підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст.99 КАС України не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на застосуванні до позивача положень ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та відмові в задоволенні позовних вимог.

Виходячи із вищевикладеного, та враховуючи, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду та відповідач наполягає на застосуванні судом норм ст. ст. 99, 100 КАС України, а саме, відмови у задоволенні адміністративного позову у звязку з пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 99, 100, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Борівського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 25 серпня 2010 року. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Суддя Шляхова О.М.