Постанова № 11257502, 12.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2010 р. № 2-а- 9876/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Букар Х.М.

за участю:

представника позивача не прибув;

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка»

до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова

провизнання протиправними дій та скасування рішень про невизнання декларацій ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районні м. Харкова про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “Побутелектротехніка” за червень 2010 року (від 20.07.10. вх. №15404/10/28-317); скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районні м. Харкова про невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ “Побутелектротехніка” за 1 півріччя 2010 року (від 23.07.10. вх. №15800/10/28-317); визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районні м. Харкова щодо присвоєння податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ “Побутелектротехніка” за червень 2010 року (від 20.07.10. №75608) в електронних базах статусу «Не визнано, як податкова декларація»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районні м. Харкова щодо присвоєння податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ “Побутелектротехніка” за 1 півріччя 2010 року (від19.07.10.) в електронних базах статусу «Не визнано, як податкова декларація».

В позові позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення про невизнання декларацій прийняті без законних підстав та не у передбачений законом спосіб, а саме, на думку позивача, відповідач не вказав у рішеннях ніяких законних підстав невизнання поданих позивачем декларацій.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33), надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 36).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32), відомостей про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У строк встановлений судом, а саме, до 12 серпня 2010 року, відповідач - субєкт владних повноважень, не надав суду письмових заперечень проти позову та всіх документів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішень, з приводу яких подано позов.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19 липня 2010 року ТОВ “Побутелектротехніка” подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року із визначеною в ній сумою податку до сплати 6872 грн. (а.с.16-19). Означену декларацію з податку на додану вартість контролюючий орган отримав 20 липня 2010 року за вх.№75608. Факт отримання декларації підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 9).

20 липня 2010 року ДПІ у Київському районі прийнято рішення у формі листа №15404/10/28-317, згідно якого декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року прийнята зі статусом «не визнано, як податкова декларація», з пропозицією надати нову податкову декларацію з наявністю обовязкових реквізитів: прочерків у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації (а.с. 10).

Окрім того, судом встановлено, що 19 липня 2010 року ТОВ “Побутелектротехніка” подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року із визначеною в ній сумою податку до сплати 7512,00 грн. (а.с.12-13). Означену декларацію з податку на додану вартість контролюючий орган отримав 20 липня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 9).

23 липня 2010 року ДПІ у Київському районі прийнято рішення у формі листа №15800/10/28-317, в якому визначено, що декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року прийнята зі статусом «не визнано, як податкова декларація» (а.с. 11). При цьому, суд відзначає, що в цьому листі суть порушень заповнення форми декларації не зазначено, пропозиція подати нову декларацію відсутня взагалі.

Відповідно до приписів абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що підстави, повноваження та спосіб дій відповідача стосовно прийняття та визнання податкових декларацій регулюються Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пункт 4.1 ст. 4 Закону визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації; прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу; відмова прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування будь-яких передумов щодо такого прийняття прямо заборонена.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено вичерпний перелік підстав невизнання податкової звітності, яка отримана контролюючим органом в якості податкової декларації: відсутність обовязкових реквізитів, відсутність підпису відповідних посадових осіб, відсутність печатки платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року із визначеною в ній сумою податку до сплати 6872 грн. (а.с.16-19) та з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року із визначеною в ній сумою податку до сплати 7512,00 грн. (а.с.12-13) містять обовязкові реквізити, підпис та скріплені печаткою підприємства. Крім того, на наявність підстав, визначених п.п. 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не посилається і контролюючий орган у свої рішеннях.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у випадку невизнання декларації контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Як вбачається з матеріалів справа, відповідачем щодо податкової декларації з податку на прибуток в повідомленні №15800/10/28-317 від23липня 2010 року не зазначено пропозицію надати нову податкову декларацію з виправленими показниками та не вказано підстав неприйняття попередньої.

Суд приходить до висновку, що оскільки стосовно податкової декларації з податку на прибуток відповідач не пояснив причин її невизнання та не запропонував подати нову декларацію, він діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений законом.

Стосовно податкової декларації з податку на додану вартість, суд вважає, що не є підставою для невизнання податкової звітності відсутність у декларації прочерків у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

Відповідно до п.п.3.3. п. 3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97. №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.08 №159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 12.05.10. №313 декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Суд зазначає, що відповідач не повідомив позивача в листі №15404/10/28-317 від20.07.10 або в інший спосіб, де саме, на його думку, в декларації з ПДВ за червень 2010 року мають бути, але відсутні прочерки. З копії декларації ТОВ “Побутелектротехніка” податку на додану вартість за червень 2010 року вбачається, що у рядках, де відсутні дані для заповнення, проставлені прочерки. Відсутні прочерки в позначках про застосування касового методу, інших місцях для відміток, однак суд зазначає, що означені поля не є рядками декларації в розумінні затвердженої форми.

Для кожного рядка податкової декларації, в якому прописуються цифрові показники, встановлено окремий код (з №1.1 по №28.3, так само в додатках). Пункт 5.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97. №166 так само визначає обовязковість прочерків лише для рядків про оборот чи податок, а не у місцях для позначок.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що прочерк взагалі не може вважатися обовязковим реквізитом податкової декларації, відповідно, його відсутність не тягне правових наслідків у вигляді невизнання декларації.

Реквізити, в загальному розумінні цього поняття, є відомостями, що вказують на певні фактичні дані, а не на їх відсутність. Поняття обовязкових реквізитів та прочерків розмежовуються також і в абз. 1 ч. 1 п.п. 4.5. п. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», затверджених наказом ДПА України від 31.12.08. №827, зі змінами внесеними наказом ДПАУ від 08.07.10. №493.

Обовязковість прочерків в рядках декларації, де немає даних для заповнення, передбачена виключно для усунення можливості внесення в зміст декларації непомітних виправлень, що захищає права, насамперед, позивача і жодним чином не ускладнює читання, розуміння змісту декларації та нарахування податку контролюючим органом.

Виходячи з того, що прочерки не можна вважати обовязковими реквізитами, їх відсутність не перешкоджає нарахуванню та сплаті податку, позивачу не було розяснено в яких місцях, на думку відповідача, слід було проставити прочерки, останні присутні у всіх нумерованих рядках декларації, де немає даних для заповнення, пропозицію відповідача, стосовно виправлення (поставлення прочерків) декларації з податку на додану вартість за червень 2010року суд вважає такою, що не відповідає вимогам підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обовязку стосовно рішень про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “Побутелектротехніка” за червень 2010 року та невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ “Побутелектротехніка” за 1 півріччя 2010 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ст.ст. 2, 71, 72, 160, 161, п. 1 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова про визнання протиправними дій та скасування рішень про невизнання декларацій задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 20 липня 2010 року за №15404/10/28-317 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» за червень 2010 року.

3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 23.07.10. вх. №15800/10/28-317 про невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ “Побутелектротехніка” за 1 півріччя 2010 року.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо присвоєння податковій декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» за червень 2010 року від 20 липня 2010 року за №75608 в електронних базах статусу «Не визнано, як податкова декларація».

5. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо присвоєння податкової декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» за 1 півріччя 2010 року від 19 липня 2010 року в електронних базах статусу «Не визнано, як податкова декларація».

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» (61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17, кв. 2, код ЄДРПОУ 24136939) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.

7. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо її не було оскаржено. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2010 року.

Суддя Тацій Л.В.