Постанова № 11257382, 12.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12.08.2010 р. справа № 2а- 8059/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Міхно А.О.,

за участі представників :

позивача - Худокормова С.В.,

відповідача - Мазур В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСПАЙР,ЛТД"

до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області

провизнання протиправним проведення позапланової виїзної перевірки, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСПАЙР, ЛТД" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) визнати протиправним проведення відповідачем, Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Харківській області 21.05.2010р. позапланової виїзної перевірки діяльності товариства, 2) скасувати рішення відповідача, Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області від 31.05.2010р. №201246.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що позапланова виїзна перевірка всупереч ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»була проведена без рішення суду, тобто протиправно. Висновки такої перевірки не можуть слугувати законною підставою для притягнення субєкта права до юридичної відповідальності. Окрім того, Позивач стверджував, що не допускав порушень, викладених в акті №255/323/35699133 від 21.05.2010р. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України в Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що перевірка була здійснена в межах повноважень органів державної податкової служби, проведення спірної перевірки не потребує наявності рішення суду, факти порушення ТОВ "ІНСПАЙР, ЛТД" вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відсутність довідок про внесення місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру, ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання у магазині, який не є закладом громадського харчування, підтверджені працівником товариства. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області згідно з постановою КМУ від 07.08.2001р. №940 є органом державної податкової служби України.

21.05.2010р. Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка діяльності позивача, ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»з питання дотримання Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Результати перевірки оформлені актом від 21.05.2010р. №255/323/35699133.

31.05.2010р. з посиланням на даний акт Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Харківській області було винесено рішення №201246, яким застосовано штраф в сумі 10.200,00грн.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував відображений в акті від 21.05.2010р. №255/323/3569913306 висновок позивача, Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області про порушення ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання за місцем торгівлі (Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1, магазин) роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів без внесення даної адреси до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продаж в магазині (Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1) алкогольних напоїв на розлив для споживання у магазині, при тому, що даний магазин не є закладом громадського харчування.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо проведення перевірки.

Повноваження на перевірку стану дотримання субєктами права вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надані податковим органам п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", де вказано, що органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Наведене у вказаній нормі закону право податкових органів на здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків прямо кореспондує приписам ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Отже, перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»була здійснена Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Харківській області в межах компетенції органів державної податкової служби України.

Дана перевірка була визначена Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Харківській області як позапланова виїзна.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»містить одночасно дві частини 7.

А саме, відповідно до ч.7 в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Водночас з цим, відповідно до ч.7 в редакції Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Оскільки і норми Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV, і норми Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV були спрямовані на регулювання одних і тих же правовідносин, то за загальними правилами застосування нормативно-правових актів (рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України) застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції Закону України від 25.05.2005р. №2505-IV як такого, що виданий пізніше.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що проведення спірної перевірки не потребує отримання рішення суду.

Стосовно обставин проведення перевірки суд також бере до уваги також і приписи ст.24 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

В ході розгляду справи позивач визнав наявність трудових відносин з гр. ОСОБА_3, яка від імені ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»здійснювала продаж товару в магазині, розташованому за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1, тобто була уповноважена позивачем на ведення господарської діяльності і була присутньою під час проведення перевірки.

Суд наголошує, що законом не вимагається участь в проведенні перевірки господарської діяльності з питання дотримання норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»безпосередньо субєкта господарювання або керівника субєкта господарювання.

Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст..86 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), суд зазначає про відсутність фактичних даних, які б вказували на такі недоліки проведеної Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Харківській області перевірки, що мали б своїм безумовним наслідком юридичну неспроможність висновків такої перевірки.

Відтак, доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо епізоду порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Відповідно до ст.15 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Правовідносини з приводу реєстрації місць зберігання алкогольних напоїв на тютюнових виробів деталізовані Порядком ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002р. №251, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.08.2002р. за №670/6958; далі за текстом Порядок), згідно з п.1.1 якого Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

За визначенням ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Аналізуючи положення наведених норм права, суд доходить висновку, що в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в разі знаходження алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці торгівлі у субєкта господарювання відсутній обовязок реєструвати вказане місце саме як місце зберігання, так як згідно з законом зберігання полягає виключно у збереженні фізичної цілісності певної речі матеріального світу без вчинення щодо такої речі жодних дій, повязаних з передачею права власності.

З пояснень представника відповідача, які цілком узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що зазначені в опису наявної продукції алкогольні напої та тютюнові вироби знаходились в торгівельному залі магазину, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1.

На вимогу суду позивачем надані копії ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, які видані ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»на місце здійснення діяльності: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1, магазин, строком дії з 10.12.2009р. по 10.12.2010р.

В ході розгляду справи відповідач не заперечував наявності перелічених ліцензій, не надав доказів припинення їх дії.

Отже, у спірних правовідносинах належні позивачу алкогольні напої та тютюнові вироби знаходились за місцем їх реалізації (тобто за місцем торгівлі) в торгівельному залі приміщення магазину.

А відтак, місце фізичного знаходження цих алкогольних напоїв та тютюнових виробів не підлягало внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання, позаяк є місцем торгівлі, а не місцем зберігання, а законом не встановлено обовязку субєктів господарювання реєструвати місця торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, бо ці місця зазначаються у відповідних ліцензіях.

На правильність саме такого висновку указують також положення ч.36 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якою даний акт законодавства був доповнений згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010р. №2275-VI, та відповідно до якої суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

З положень наведеної норми права слідує, що її приписи не встановлюють нових правил поведінки субєктів відповідних суспільних правовідносин, а лише конкретизують раніше існуючі законодавчо запроваджені правила, в силу яких в разі знаходження алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці торгівлі, що зазначено у відповідній ліцензії, таке місце не підлягає окремій реєстрації як місце зберігання.

За таких обставин, висновок відповідача про порушення ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів правомірності застосування штрафу згідно з ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»за епізодом невнесення до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів місця торгівлі за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1, то спірне рішення підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу в сумі 3.400,00грн.

Щодо епізоду порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Відповідно до ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відображеного в акті від 21.05.2010р. №255/323/35699133 факту реалізації алкогольних напоїв на розлив позивач в ході розгляду справи не спростував. Обґрунтованість висновку відповідача про здійснення ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»реалізації алкогольних напоїв на розлив підтверджується приєднаними до справи письмовими поясненнями працівника позивача та копією фіскального касового чеку від 21.05.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1, одночасно розміщені два обєкти, через які здійснюється господарська діяльність ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»: магазин та кафе.

03.11.2009р. позивач подав до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області заяву про видачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в кафе, що розташовано за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

В заяві від 03.11.2009р. позивач зазначив, що за місцем торгівлі алкогольними напоями кафе буде застосовуватись реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 2030006060. Саме такий фіскальний номер електронного контрольно-касового апарату наведений в додатку до ліцензії №920236406607, яка одержана позивачем на право роздрібної торгівлі в кафе за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1.

08.12.2009р. позивач подав до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області заяву про видачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1.

В заяві про видачу ліцензії позивач самостійно зазначив фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій для використання в обєкті торгівлі магазин, а саме: 2030006061. Цей же фіскальний номер електронного контрольно-касового апарату включений до додатку до ліцензії №920236407386, яка одержана позивачем на право роздрібної торгівлі в магазині за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1.

Оглянувши надані позивачем Z звіти реєстраторів розрахункових операцій з фіскальними номерами 2030006060 та 2030006061 за 21.05.2010р., суд відзначає, що в обєкті торгівлі кафе при проведенні розрахункових операцій позивачем застосовується РРО з фіскальним номером 2030006060, а в обєкті торгівлі магазин використовується РР з фіскальним номером 2030006061.

Розрахункова операція по реалізації алкогольних напоїв на розлив 21.05.2010р. о 18:41 год. була проведена ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД»через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 2030006061, що не заперечується позивачем та підтверджується копією долученого до справи касового чеку, тобто продаж алкогольних напоїв на розлив відбувся в магазині.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що згідно з Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення (затверджено постановою КМУ від 15.06.2006р. №833; далі за текстом Порядок №833) під субєктами громадського харчування розуміються субєкти права, які здійснюють діяльність в сфері ресторанного господарства.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002р. №219 були затверджені Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.08.2002р. за №680/6968; далі за текстом Правила №219).

Згідно з п.1.5 Правил №219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).

Аналізуючи положення наведених норм права та оцінюючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що магазин за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Покотилівка, вул.Фрунзе, буд.1, не може бути визнаний закладом громадського харчування, позаяк за цією ж самою адресою позивачем у встановленому законом порядку створено окремий обєкт громадського харчування кафе, на який отримано окрему ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та зареєстровано електронний контрольно-касовий апарат з фіскальним номером 2030006060.

Частиною 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень.

Факт порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»доведений матеріалами справи.

Доказів порушення відповідачем процедури винесення спірного правового акту індивідуальної дії ТОВ «ІНСПАЙЕР, ЛТД» до суду не подав.

Оглянувши спірне рішення, суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянуте рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та способом реалізації наданих ним владних повноважень, який визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (затверджено постановою КМУ від 02.06.2003р. №790).

За таких обставин, в задоволенні позову в частині вимоги щодо скасування спірного рішення по епізоду накладення штрафу в сумі 6.800,00грн. за порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»належить відмовити.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити за правилами ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСПАЙР,ЛТД" до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області про визнання протиправним проведення позапланової виїзної перевірки, скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Харківській області від 31.05.2010р. №201246 в частині нарахування штрафу в сумі 3.400,00грн.

В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспайер, ЛТД" (ідентифікаційний код - 35699133; місцезнаходження - 61166, місто Харків, пр-т. Леніна, буд.40) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 1 (одна) грн. 00коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17.08.2010р.

Суддя Сліденко А.В.

Постанова законної сили не набрала. З оригіналом згідно. Оригінал зберігається в матеріалах справи.

Суддя А.В.Сліденко