Постанова № 11256296, 08.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46788/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача - Дашко М.В.

представника відповідача - Щурик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладіум"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000182301/0/81 від 20.01.2009 року, №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Палладіум"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання податкових повідомлень-рішень №0000182301/0/81 від 20.01.2009 року, №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року нечинними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 12.02.2008 року по 29.12.2008 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Палладіум" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року. За результатами даної перевірки 08.01.2009 року складений акт № 4/23-210/24824757 (надалі Акт), згідно якого ТОВ "Палладіум" за четвертий квартал 2007 року та перший квартал 2008 року занижено податок на прибуток на загальну суму 436 250 грн., чим порушено п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 року № 283 (далі - Закон України № 283). На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 20.01.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0/81, яким ТОВ "Палладіум" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 654 971 грн., з яких 465 903 грн. - за основним платежем, 189 068 грн. - штрафні санкції.

В порядку процедури апеляційного узгодження вищестоящими органами державної податкової служби скарги позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення залишені без задоволення та були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року, аналогічного змісту.

ТОВ "Палладіум" із викладеними в акті № 4/23-210/24824757 від 08.01.2009 року висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000182301/0/81 від 20.01.2009 року, №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню з тих підстав, що операції, які були базою для нарахування податкових зобовязань, підтверджені документально та проведені відповідно до закону, висновки податкового органу не є обґрунтованими та не базуються на вимогах закону, так як відсутність в актах виконаних робіт обсягу та одиниць виміру господарської операції не може бути підставою для висновку про відсутність робіт. Вказання таких параметрів неможливе при виконанні даного виду робіт. Посилання податкового органу на пояснення, начебто надані керівником підприємства ОСОБА_3, не є обєктивними та використання їх у якості доказів в ході документальної перевірки платника податків суперечить податковому законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки виявлено порушення п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 283, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на суму 465 903 грн. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які, як зазначив відповідач у судовому засіданні та у запереченнях на позовну заяву, прийняті правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв'язку із встановленими порушеннями позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Палладіум" 15.05.1997 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 24824757) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

З 26.05.1997 року позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на прибуток.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 02.12.2008 року по 29.12.2008 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Палладіум" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року. За результатами перевірки 08.01.2009 року відповідачем складено акт № 4/23-210/24824757, в якому зафіксовано порушення п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 283, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 465903 грн..

На підставі вищезазначеного акту відповідачем 20.01.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0/81.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення вищестоящими податковими органами прийнято податкові повідомлення рішення №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року, якими залишено без змін рішення № 0000182301/0/81 від 20.01.2009 року,а скарги платника відповідно залишено без задоволення.

З вимогою про визнання нечинними вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ №0000182301/0/81 від 20.01.2009 року, №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України № 283, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із підпунктами 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 283, валовий доход включає:

загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Згідно із підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 283, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України № 283, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України № 283, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України № 283, встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий орган зробив висновки про безпідставне віднесення платником податку сум до валових витрат на підставі фінансово-господарських операцій підприємства з придбання матеріалів для виробництва бетону, обладнання, послуг щодо обслуговування виробничого процесу, послуг щодо монтажу обладнання для подальшої експлуатації, тощо (стор. 13 Акту). Дані операції вчинені між ТОВ «Паладіум»та СПД ФО ОСОБА_3

Аналізуючи первинну документацію щодо цих операцій, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні договори № 37/2007/п від 01.12.2007 року та № 01/2008/п від 14 січня 2008 року про надання послуг, укладені між ТОВ "Палладіум" (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець). Відповідно до умов вказаних договорів, виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послуги з монтажу бетоноростворозмішувальної установки "МЕКАМІХ-М": кріплення резервуарів для добавок та води з насосами; кріплення бункерів інертних та вагового конвеєра; встановлення цементного силосу; налагодження системи подавання води; наладка нахильного транспортера; налагодження роботи фільтру цементного силосу; налагодження роботи дозаторів води, добавок, цементу. Замовник здійснює оплату послуг виконавцю по факту їх надання, обсяг яких та вартість фіксуються в актах про надані послуги.

В підтвердження факту надання послуг з монтажу бетоноростворозмішувальної установки "МЕКАМІХ-М", до 20 числа місяця наступного за календарним місяцем підписувалися акти про надані послуги (акти наявні в матеріалах справи).

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують оплату позивачем послуг по монтажу бетоноростворозмішувальної установки "МЕКАМІХ-М"

Таким чином, підтвердженням надання послуг з монтажу бетоноростворозмішувальної установки "МЕКАМІХ-М" є акти про надані послуги, які підписані директором ТОВ "Палладіум" та ОСОБА_3, а також копії платіжних доручень, що свідчать про те, що позивач оплатив надані йому послуги. Вказані бухгалтерські документи відповідають положенням частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо наявності обовязкових реквізитів, а тому є належними документами, які підтверджують витрати позивача.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ТОВ "Палладіум" є виробництво готових для використання бетонних сумішей (26.63.0 КВЕД). Відповідно надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 послуги з монтажу бетоноростворозмішувальної установки "МЕКАМІХ-М" відносяться до валових витрат, оскільки були отримані позивачем для їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Палладіум" правомірно віднесено до валових витрат оплату послуг фізичної особи-підприємця з монтажу бетоноростворозмішувальної установки "МЕКАМІХ-М".

При цьому сторонами не оспорювалася правильність формування платником податку валових доходів за перевіряємий період, з огляду на що, ця частина висновків податкового органу судом не перевірялася. Однак, невірність формування висновків щодо валових витрат, допущена податковим органом, неминуче тягне за собою невірне визначення сум прибутку, який є позитивною або негативною різницею між валовими доходами та валовими витратами, а тому суд приходить до висновку про те, що податковий орган безпідставно й необгрунтовано донарахував позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язання з податку на прибуток.

Приходячи до такого висновку, суд звертає увагу, що Кременчуцькою ОДПІ неодноразово проводилися перевірки СПД ФО ОСОБА_3 контрагента ТОВ «Паладіум»у досліджуваних операціях.

Суду надано Акт позапланової документальної перевірки СПД ФО ОСОБА_3 №1418/17-309/3087711270 від 09.04.2009 року, Довідку про результати позапланової документальної перевірки СПД ФО ОСОБА_3 № 929/17-311/3087711270 від 17.03.2010 року, згідно яких в ході проведених документальних даних щодо порушення платником податку порядку формування податкового зобовязань з податку на прибуток не встановлено, хоча перевірки відбувалися в тому числі й за той період, у якому відбувалися операції з ТОВ «Паладіум».

Викладене, як на думку суду, додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваних у даному позові рішень.

Також суд зазначає, що не приймає до уваги тверджень відповідача про наявність пояснень ОСОБА_3, якими він заперечує виконання робіт для ТОВ «Паладіум»та складення й підписання ним документів з огляду на положення норм КАС України стосовно належності та допустимості доказів та з огляду на положення податкового законодавства щодо засобів доказування при проведенні документальних перевірок з питань оподаткування.

Окрім того, це твердження спростовується наданим суду рішенням прокуратури м.Кременчука, постановою від 26 серпня 2009 року про закриття на підставі ст..6 п. 2 КПК України кримінальної справи №09825012, що була порушена стосовно службових осіб ТОВ «Паладіум»за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000182301/0/81 від 20.01.2009 року, №0000182301/1/1040 від 31.03.2009 року, №0000182301/2/1856 від 10.06.2009 року, №0000182301/3/2668 від 26.08.2009 року - визнати нечинними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладіум" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков