Постанова № 11255374, 10.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 р. № 2а-4397/10/1370

ЗАТ "Телерадіокомпанія Люкс"

до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , з участю представників:

від позивача: Ничка Ю.В.

від відповідача: не зявилися

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2010 року Закрите акціонерне товариство «»Телерадіокомпанія Люкс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0004051521/0 від 14.08.2009 р., податкового повідомлення-рішення № 0004051521/1 від 03.11.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень та відсутністю завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 26639, 97 грн., та відповідно відсутністю заниження податкового зобовязання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 26639, 97 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити. Крім того, представником позивача подано суду копію свідоцтва про державну реєстрацію, відповідно до якої змінено найменування позивача на приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс».

Судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну позивача - закритого акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс»на правонаступника - приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс».

Відповідач заперечень не подав, представника у судове засідання не направив, хоча неодноразово повідомлявся належним чином про дату і час судових засідань.

Відповідно до ч. 6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

У період з 05.08.2009 р по 05.08.2009 р. відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 1637/15-2/20765851 від 06.08.2009 р. (далі Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 26639, 97 грн., та, відповідно, заниження податкового зобовязання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 26639, 97 грн.

Вказане порушення, встановлене відповідачем, полягає у включенні позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації за червень 2009 року податкових накладних минулих періодів (2007-2008 рр.) на загальну суму 26639, 97 грн. а саме:

-ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» і.п.н. 143237626501, п/н від 31.01.2007 р. № 64 на суму ПДВ 1474, 69 грн.

-ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» і.п.н. 143237626501, п/н від 31.01.2008 р. № 56 на суму ПДВ 18513, 30 грн.

-ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» і.п.н. 143237626501, п/н від 16.08.2007 р. № 625 на суму ПДВ 1462, 73 грн.

-ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» і.п.н. 143237626501, п/н від 29.12.2007 р. № 1094 на суму ПДВ 4772, 25 грн.

-ТОВ «Місто-ТВ» і.п.н. 333957426588, п/н від 30.04.2008 р. № 584 на суму ПДВ 69, 50 грн.

-ТОВ «Місто-ТВ» і.п.н. 333957426588, п/н від 31.03.2008 р. № 430 на суму ПДВ 69, 50 грн.

-ТОВ «Місто-ТВ» і.п.н. 333957426588, п/н від 30.05.2008 р. № 725 на суму ПДВ 69, 50 грн..

-ТОВ «Місто-ТВ» і.п.н. 333957426588, п/н від 30.06.2008 р. № 856 на суму ПДВ 69, 50 грн..

-ТОВ «Місто-ТВ» і.п.н. 333957426588, п/н від 31.08.2008 р. № 1143 на суму ПДВ 69, 50 грн..

-ТОВ «Місто-ТВ» і.п.н. 333957426588, п/н від 30.09.2008 р. № 1287 на суму ПДВ 69, 50 грн.

Згідно з викладеним у Акті перевірки висновком, відповідачем зазначено, що відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відтак, відповідачем зроблено висновок про те, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Також ДПІ у Галицькому районі м. Львова зазначає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону про ПДВ). Із вказаного законодавчого положення ДПІ у Галицькому районі м. Львова робить висновок про те, що тільки таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Разом з тим, відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п. п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто з наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В даному випадку позивачем кошти за отримані товари і послуги сплачено, отримано належним чином оформлені податкові накладні та включено цю суму до податкового кредиту. Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем у акті перевірки не заперечується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не обмежує право платника на бюджетне відшкодування тільки тих сум ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує звітному.

Підпункт 7.5.1 цього Закону встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Відповідно до п.п. 15.3.1 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає тільки після включення суми ПДВ до податкового кредиту. Позивач не мав права включати до податкового кредиту будь-які суми, раніше отримання належним чином оформлених податкових накладних.

За таких обставин з урахуванням положень п.п. 7.4.5 Закону, відповідно до якого не підлягає включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту звітніх періодів вказані суми на підставі податкових накладних попередніх періодів, після отримання таких накладних.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачем зроблено не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0004051521/0 від 14.08.2009 р., № 0004051521/1 від 03.11.2009 р. є протиправними та підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0004051521/0 від 14.08.2009 року, податкове повідомлення-рішення № 0004051521/1 від 03.11.2009 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс»(м. Львів, площа Галицька 15 ЄДРПОУ 20765851) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України:

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 вересня 2010 року

Суддя Качур Р.П.