Ухвала суду № 1125497, 21.08.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-615/07 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку 14 інстанції В.Г Серкіз

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2007 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Проценко О.А. (доповідач)

суддів Поплавського В.Ю., Стежко В.А.

при секретарі Серьогіній С.В.

за участі представників:

позивача Барсукова І.Г.

відповідача Рачинський Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постановугосподарського суду Запорізької області від 19.04.07 р. в адміністративній справі №13/455/07-АП

за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

провизнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.10.06 р. №0000611322/0, -

ВСТАНОВИЛА:

07 листопада 2007 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.10.06 р. №0000611322/0 у розмірі 5 315,04 грн. за порушення норм з регулювання готівки. Позов обґрунтований неможливістю стягнення штрафу у звязку із введенням в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів в порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. N 2343-XII; наявністю постанови господарського суду Запорізької області від 12.12.05 р. у справі 23/361-АП, що набрала законної сили, у спорі між тими ж сторонами, якою встановлено, що штрафні санкції під час дії мораторію не застосовуються.

13 лютого 2007 року позивач уточнив позов, акцентувавши увагу суду на застосуванні до спірних правовідносин ст.250 ГК України, яка виключає притягнення позивача до відповідальності у звязку із пропуском відповідачем встановленого строку

Відповідач проти позову заперечував, звертав увагу суду на те, що позивачем не спростовується факт порушення вимог встановленого порядку обігу готівкових коштів; абз.7 п.4.1. ст.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05 р. N2711-IV, згідно з якою на період дії процедури погашення заборгованості на учасників розрахунків не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо сум заборгованості, які підлягають погашенню на умовах, визначених цим Законом; відсутність звязку між штрафними санкціями, що застосуються згідно із Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. N436/95, та грошовими зобовязаннями та зобовязаннями щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) на які розповсюджується мораторій на задоволення вимог кредиторів; неможливість віднесення штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки до адміністративно-господарських санкцій, правила застосування яких врегульовано ст.250 ГК України.

Постановоюгосподарського суду Запорізької області від 19.04.07 р. позов задоволений у повному обсязі з підстав пропуску відповідачем строку застосування адміністративно-господарської санкції, встановленого ст.250 ГК України, порушенням у відношенні позивача справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у звязку з порушенням судом норм матеріального права у формі їх помилкового застосування, а саме ст.250 ГК України, яка на думку відповідача не регулює питання застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. N 2343-XII, яка не розповсюджує дію мораторію на зазначений вид штрафу.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. В доповнення доводів апеляційної скарги пояснив, що посилання на абз.7 п.4.1. ст.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05 р. N2711-IV є безпідставними, оскільки оскаржувані санкції не підлягають погашенню на умовах, визначених цим Законом.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення винесено відповідачем на підставі акту «Про результати виїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 р. по 30.06.06 р.» від 17.10.06 р. №37/08-08/03345716, яким встановлено порушення п.2.11. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. №637 в результаті перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки за період що перевірна суму 21116,14 грн. та проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів за травень 2005 року на суму 36,0 грн.

Відповідно до абз.5 та 6 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. N436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

Пунктом 2 вказаного Указу Президента встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про віднесення сум штрафів, що стягуються на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. N436/95 до адміністративно-господарських санкцій, правила застосування яких встановлено ГК України. Зазначений штраф за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією, визначення якої закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямованим на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади. Згідно зі ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, правильність висновку щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в зазначеній суму залежить від того, коли позивачем були вчинені порушення встановлених правил обігу готівки, виявлені згідно акту перевірки, за які до нього були застосовані штрафні санкції.

Із змісту таблиці 3.21. акту перевірки від 17.10.06 р. №37/08-08/03345716, порушення на суму 21116, 14 грн. допущені протягом травня 2005 року лютого 2006 року. При цьому за період з травня 2005 року по 24 жовтня 2005 року сума порушення складає 10003, 50 грн. Порушення на суму 36, 00 грн. мали місце у травні 2005 року. З огляду на викладене, враховуючи прийняття оскаржуваного рішення 20 жовтня 2006 року, застосування сум штрафних (фінансових) санкцій за порушення, що стались до 27 жовтня 2005 року, є неправомірним.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.04 р. у справі №21/84 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Запоріжгаз» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З урахуванням позиції Верховного суду України, викладеної в постановах від 28.09.04 р. по справі №24/127 та від 02.08.05 р. по справі №33/137-04, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що боржник повинен виконувати зобовязання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються. Правильним також є застосовування судом першої інстанції постанови господарського суду Запорізької області від 12.12.05 р. у справі 23/361-АП, що набрала законної сили, у спорі між тими ж сторонами, якою встановлено, що штрафні санкції під час дії мораторію не застосовуються. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.07 р. в адміністративній справі №13/455/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.07 р. в адміністративній справі №13/455/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України у відповідності до ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.А.Проценко

Судді: В.Ю. Поплавський

В.А.Стежко